НІЧ
Пам’ятатиму ніч
Останню ніч
Проклинаю ніч
Безтямну ніч
Пам’ятатиму ніч.
17. I. 1917. Владивосток
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- РУХ БЛАГАЛЬНИЙ Украдь Мої думи Розріж Міць ниток Щоб зшиток Не брать. 13. V. 1917. Владивосток...
- НІЧ Ніч. Ніч. Ніч. Стукотить у скронях. Порожньо в долонях. В серці – ще сумніш. В очах Жах. Ніч. Ніч. Ніч. […]...
- ПАТАГОНІЯ Я не умру від смерти – Я умру від життя. Умиратиму – життя буде мерти, Не маятиме стяг. Я молодим, […]...
- ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...
- ЗАПЛЕТИ КОСУ МІЦНІШ Я на страждання тебе веду – На повільне згорання. Вибухнемо на прощання – Так написано на роду. І, може, в […]...
- ДВІ ПІРАМІДИ Біля моря дві піраміди Ми в долину їдемо Де прозорий Сучан. – Глянь! Ніч. Плями чужі. Живої душі Не знайдеш, […]...
- НАД РЕЙДОМ Бухта зачовнена й жвава. Катери воду січуть. Чуть Як стогнуть сирени і давлять. Шумують гвинти у вирах. Бухта ворушиться прудко. […]...
- РОЗСТАННЯ Люблю, коли ми ображені І розходимось, як чужі, – Розходимось недоказані, З тривогою в душі. Розходимось і знову стрінемось – […]...
- ГАЗЕТЯР День ідейного краму Новин, крові і хмар Дай телеграму, Газетяре! Захвати, пориви й вигуки. Декларації, наради. Смішні комічні крики І […]...
- ОБОЖЕВОЛЕНІ КОСИ Вона зворушена, осинєплямлена – Зі схвильованим носом. Скільки тонів і рисок, як душа обламлена І обожеволені коси. Скільки блисків у […]...
- БУЛО БІЛЯ МОРЯ ВЕСЕЛО Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн’ик. […]...
- ВІДБЛИСКИ З самого ранку з дня капали сльози Переплакав день лише надвечір Заспокоївся кинув хникати і хлюпати погрози Хусткою втирає очі […]...
- ДВА НОЖІ Схрестилися над нами два ножі Спустилася імла повільна Владає сила невідома і свавільна І місяць вже тому як ми чужі. […]...
- МІСЬКИЙ САД Буду ходити у міський сад. Там кабаре і фарс. Люблю, коли в душу просковзує гад – Тоді так багато фраз. […]...
- ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ Кохання, кохання – Що за штукенція? Молекул, атомів прочування, Одухотворена інтерференція. Заздрість, заздрість – Що за оказія? Ніч, убивча безпорадність, […]...
- ПО ШЛЯХУ СУПЕРЕЧОК Учора побачення ми розірвали На високій горі біля “старого місця”. Я відібрав листи і книги, на прощання ми нічого не […]...
- ТУМАН ВИПЛИВАВ Містерія Обізвалися струни легеньким гомоном Осміхнулися струни потухлими болями. Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений Нерви тремтіли […]...
- НАША ПЛЯМА Щорана я роблю моціон І зустрічаю неодмінно. А надвечір – ми біля бухти незмінно І на нас дивиться Оріон. Тоді […]...
- КОХАННЯ Як мрію світлу і прекрасну Я образ твій ловлю Як море любить сонце ясне Так я тебе люблю Всю ясність […]...
- ВИГНАНЕЦЬ В свято – день, розірваний надвоє. День з маленькою павзкою. Ранок, що молодість нашу нагадує, Вечір, що видається казкою. Це […]...
- ТРАМП + В моїй душі стільки болів і ран роз’ятрених, Як на Хрещатику електричних ламп. І навіщо для мене стільки вигуків […]...
- ШУКАЧАМ ЩАСТЯ Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому […]...
- ТЕРЕН С. Гуляєву На скелі безмовній я Внизу маневрує потяг. Між гір зміїться колія. Нагнулась з неба високостість. Затока спить, зморщивши […]...
- ФАНТАЗОЦИРК Я околений жмутом моїх відчувань. Але я їй скажу, що вони всі – довкола неї. Захід над бухтою. Які засліплюючі […]...
- Я УМРУ Я умру. Але вмерти не можуть Мої мрії-думки. В них минуле сторожить Білосніжні замки. Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком […]...
- СМЕРТЬ Мамо. Страждає твій син Мамо. Погибає він Мамо. Так хутко загин Мамо. Жалібний дзвін. Од жінки маю життя. Загину од […]...
- РЕПЛІКА Хочеться казки. Хочеться тиші. Галаси, сурми виснажили мозок. Серце – серце моє ледве дише, Ніби йому дали 100 різок. Хочеться […]...
- ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з […]...
- АЛЬБАТРОСИ + Чи бачив хто, як сліпнуть думи І серце розпадається, надвоє розколене? І коли вирисується воно зі стуми – Це […]...
- ЗОРІ РЕКЛАМ Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього […]...
- ДО ПОБАЧЕННЯ Черв’як зневір’я гризе і душить. Минули дні коли я вірив. Може цей демон мене задушить, Може мене розважать Сускегана чи […]...
- “У муках, у битвах я, серцем вразливий…” У муках, у битвах я, серцем вразливий, Цілий усесвіт збагнув. Тому ходжу по землі юродивим, Клену-проклинаю війну. Безглуздя її проклинаю […]...
- ВАГОНОВОД Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго Чи Мельбурні І там капризна доля може зв’ести нас. Я буду […]...
- АТАВІЗА Морок. Ніч. І блисне сонце, Зникне сну кошмар. Почуваю, що не сон це, Що в мені – пожар. Викличу я […]...
- КРАЄВИД Дивлюсь на бухту я де хінські човнвітрила рухаються крізь туман м’яко і в оксамиті спокійного безхвилля окреслюється світ. 2. VI. […]...
- РЕЙД Бухта в тумані, не видно хмар і сопок. Вриваєсь тільки гамір, стогне рейд. Світ таке безмір’я, а я – я […]...
- ЗАСКРИПІВ ЛІС З ранку повіяло вітром з півночі – Замело. Спить село В лінощах. Застогнав зашумів заскрипів ліс Темною нічкою Шумить нід […]...
- ПОНАД БЕРЕГОМ Липне грязюка до ніг над Сучаном Після дощу. Кинув у воду капусти качан, Кричу. Скінчивсь, – і другого не буде, […]...
- РИСИ ГІР Обведені смужками мені подобаються риси хінських гір Витворені зломи верхогір і падань. Літом я пригадую вони похожі на килим з […]...
- ПОЕТОВІ Шануй в людині душу – не талант. Талант нерідко мають і лакузи. Я проклинаю ті наївні муз, Які дають негіднику […]...