МІЙ ПРИВІТ

Related posts:

1. ПРИВІТ ТОБІ, МОСКВА-СТОЛИЦЕ! Сіяє сонце над землею… Не сон мені, Тарасе, сниться, – Стою на сходах Мавзолею: – Привіт тобі, Москва-столице! Привіт тобі, […]...
2. ПРИВІТ ТОБІ, ФРАНЦУЗЬКА ЗЕМЛЕ! На землю Франції вступили ми вночі. Привіт тобі, вітчизно “Марсельєзи”, І вам, Паризької комуни кумачі, І вам, Ліона славного ткачі, […]...
3. ПРИВІТ ОСІННЬОМУ …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно […]...
4. АТАВІЗА Морок. Ніч. І блисне сонце, Зникне сну кошмар. Почуваю, що не сон це, Що в мені – пожар. Викличу я […]...
5. “Моя господа схована в снігах…” Моя господа схована в снігах. Лягли замети – як сагарські дюни. Порожній простір, скаргами столунний, Жадібно жде на мій майбутній […]...
6. MEMENTO MORI! Дівчино-серденько! Ти мов рожевий цвіт Напрочуд кожному пишаєшься красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине […]...
7. ФРОНТОВИЙ ПРИВІТ Не всихає дерево родинне. Син росте. І я ще поживу… Бережу реліквію єдину – батькову світлину фротову. Бережу старе, зелене […]...
8. “Я дома. І знову ночами…” Я дома. І знову ночами Наснюся я сам собі… Пливу не човном, а ночвами На хвилі на голубі. А мати […]...
9. ХЛІБ Є відкриття, яких не вкриє мла… Нехай минуть віки, тисячоліття, А жінка та, що вперше хліб спекла, Залишиться безсмертною у […]...
10. З книги “ДЕРЗАННЯ” (1914)СОНЦЕКРОВ Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І […]...
11. “Тебе не стане в сих містах…” Тебе не стане в сих місцях, Для мене радості не стане; І світ померкне ув очах, А горе камнем в […]...
12. 26.IV.1989 Пітьма безпам’ятства, чума… Землею стане прах. Нас поховали недарма у чистих сорочках. І хто ми є, і хто є ми… […]...
13. “Не дивися так печально, брів похмуро не підводь…” Не дивися так печально, брів похмуро не підводь. Усміхнись і просто вимов: “Божевільний, не підходь. Не ходи сумний та кислий, […]...
14. АРЕНИ АРЛЯ Арени Арля! Пил тисячоліть Припорошив ці кам’яні трибуни, Оці арени, звідки арфи струни Або бики, що випускала кліть, Серця втішали, […]...
15. “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
16. “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
17. “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
18. “Собі я взяв до креда смолоскипа…” Петрові Лаврову, донецькому козакові Собі я взяв до креда смолоскипа, Що світить ярко й темінь розганя, І хиже зло випалює […]...
19. МИКУЛА Летять віки, палає сонце в небі, Минають трони, Трої, королі – Усе минає, хоч не все – у невідь, А […]...
20. СИДИТЬ ГОЛУБ НА БЕРЕЗІ Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені […]...
21. “На дворі сива мряка і дощ…” На дворі сива мряка і дощ, А нам сонячно стане в кімнаті, Буде нам так – ти тільки захоч, Станеш […]...
22. УМЕР БЛОК В глухой стене проломанная дверь, И груды развороченных камней, И брошенный на них железный лом, И глубина, разверстая за ней, […]...
23. Я УМРУ Я умру. Але вмерти не можуть Мої мрії-думки. В них минуле сторожить Білосніжні замки. Не жалій. Не сумуй… Літнім ранком […]...
24. НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, […]...
25. “То вберу в троянди, то у сажу…” То вберу в троянди, то у сажу. Світло чи пітьма тобі за тло. А коли ж, кохана, врівноважу Я в […]...
26. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
27. ГРОБНИЦЯ НАПОЛЕОНА В Будинку Інвалідів, між колон, Покоїться твій прах, Наполеон. А скільки знав ти воєн, знав походів, Під чобіт свій підм’явши […]...
28. “Я буду витрачати…” Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я […]...
29. “Минає все, згаса, мов звук…” Минає все, згаса, мов звук, Що відлунав на віки вічні, А я в полоні милих рук Переживу і травні, й […]...
30. Я – квітка осіння… Дощі мене мочать Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть […]...
31. МАНА Є в нас плесо; осокою Поросло кругом; Посередині плавочки Плавають рядком. І ростуть над плесом вільхи І гнучка тала, І […]...
32. ЛАНЦЮГ НІЖНОСТИ Від самих початків життя, коли пружно в колисці Ти пнешся до сонця угору, побачиш тоді: Всміхається разом із сонцем ще […]...
33. “Струмки починають море…” Струмки починають море. З жджерел виникають озерця. Початок завжди прозорий І непомітний, як серце Здорової людини. Чи знає мала краплина, […]...
34. БЕССМЕРТИЕ Кем я был? Могильною травою? Хрупкой галькою береговою? Круглобоким облачком над бездной? Ноздреватою рудой железной? Та трава могильная сначала Ветерок […]...
35. РІЗЬБЯР Різьбяр, коханий мій, Обручку дарував, На палець приміряв І так мені казав: “Все – суєта і прах, І срібло це, […]...
36. “Я в тебе запитав…” Я в тебе запитав дорогу до зірок. Я не картав себе за цей небесний порух. Бо скоро буде мла, бо […]...
37. НА ДОБРАНІЧ На добраніч усім на ніч – Годі вже блукати; Одинокий, безталанний, Ляжу спочивати. Холодная постілонька У темній діброві, Буду ждати, […]...
38. ЗЕЛЕНІ РУНА І І знов, і знову цей мотив упертий – Старий, як світ, і вічно юний спів: Прийшла весна, і білий […]...
39. “Розпочнім говорити губами без слів…” Розпочнім говорити губами без слів, Як без слів розумієм жалі журавлів. Як ми порозумілись очима лишень, Перших бджіл так приваблює […]...
40. ФІНАЛ Геніальність душі у спокусливім слові, Гіркота на устах, як прибита підкова – Це реальні штрихи у робітні поета, Коли голос […]...