ЛЕЛЕКИ
Мені дуже подобається
У білій залі слухати Шопена.
G-moll баладний настрій в мене
І серце з серцем сміється грається
А в антракті боязкі розмови.
Теми вишукані і близькі-далекі.
Але серце серце схопить напівслові
І між люстр лунає дві душі-лелеки.
1. V. 1915. Владивосток
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- 08. ЛЕЛЕКИ Летіли понад морем раз лелеки до вирію, до південних країв. Гаїв, де кипариси, чувся спів, і усміхались землі їм далекі. […]...
- ЖІНКИ І ЛЕЛЕКИ Жінки інакші в серпні. Всім інакші. І дим в очах вже туманець – не чад. Звіваються слова, як дим, мізерні […]...
- ЛЕЛЕКИ Жив чоловік у селі на привіллі, Хата, над хатою неба глек. Був як усі. Лиш одне божевілля – Понад усе […]...
- “Крізь сіре сіється сито…” Крізь сіре сіється сито Дощик осінній. Мабуть, нам більше не пити Кубки весільні, Мабуть, нам більше не бачить Ранки весняні. […]...
- ЗАМІР Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного […]...
- “Відчинімо двері…” Відчинімо двері, Хай погріється, Хай присяде тихо Коло печі Сад старезний, Що тремтить при місяці, В сиву хмару Загорнувши плечі. […]...
- “Стежкою у житі молодому…” Стежкою у житі молодому Хороше вертатися додому. Хороше іти і уявляти: Батько жде і виглядає мати. Тихо на обійсті й […]...
- НАД ЧЕРЕМОШ Товариші мої далекі Під гнітом панської руки! До вас, до вас, мої думки, Як у вирій лелеки. Кому свій смуток […]...
- КОРОВИ Вмирають корови голодною смертю, Загнаті із волі в тюрму на мученнє. Як дощ починає – вмирають по сотні, І рев […]...
- ЛЕЛЕКИ Скінчивши довгу путь, над рідним схилом Проплив повільно і спустивсь між віт. На давній клуні – скільки то вже літ! […]...
- Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
- “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
- “Читаю душі ваші, наче книги, я…” Читаю душі ваші, наче книги, я І сам цвіту – ридаю, як роса… Ах, на землі одна, одна релігія – […]...
- “ЗНОВУ ВИЗРІТИ ЗЕРНАМИ СЛІВ…” Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]...
- ПІД СОНЦЕМ ОСЛІПЛЕНИМ Робота у Бога – це довга дорога, Де ми й моя влада занадто малі. Робота у Бога велика і строга: […]...
- “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
- КРУТИЗНА Мої лелеки відлетіли, та кличе небо молоде. Можливо, ще у заметілі життя моє не підведе. Але ілюзії не тішать – […]...
- ТЕЛЕФОН У чорнім телефоні чорні кола, Там гнізда в’є живий лелечин голос. Знімаю трубку і питаю у лелеки: “Скажи, чи ще […]...
- ЛЮБОВ ДО ЖІНКИ Знов у душі тривога не стиха: Дорослий син – мов гілочка суха. Робота – дім, робота – дім, і знову, […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- ОБЕЗЖЕНЩЕННА ПУСТЕЛЯ Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк […]...
- ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
- “Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...
- “Душа моя – послухай!..” Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – […]...
- ЦЕ МОЖЕ ДИВНО Це може дивно, може ненормально З кущами й речами заводити розмови, Які вважаються законно і формально Звичайним крамом без душі […]...
- “По зелених маршрутах весни…” По зелених маршрутах весни повернулись лелеки в негоду і на крилах своїх принесли запах сонця і талого льоду. Їм не […]...
- ВЕСНА Весна прийшла, весна – цариця. Усе цвіте, усе цвіте. І щастя наповняє серце, І зелено навкруг усе. 9.ХІ.1915...
- ОСІНЬ МІЖ ГІР Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт […]...
- ПІСНЯ Не плач, дівчино, По своїй долі, Що не вийшла заміж, Зате ж ти на волі, Як пташечка тая, Що всюди […]...
- НЕ ТАК ДАВНО Ще зрозуміла путь з варяг у греки, В історії немає білих плям. І континенти ще мені далекі, І зброю не […]...
- “Жаль за літом…” Жаль за літом приходить у серпні, як холодна сива роса обсипає жоржини… Серце зойкне тихо, бо в’яне краса. У косяк […]...
- ДІДИ Вони сидять, задумані всевіди, На прастарій, обвітреній колоді. Ведуть розмови про колишні біди, Про все, що стало на віку в […]...
- ДАЛЕКІ ЗАКЛИКИ. Фрагменти І Прозора мла довкола, В задумі дерева… Над морем захолола Хмаринка льодова. З замисленого парку, Далеко від людей, Живлюсь на […]...
- СОЛОВЕЙ Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
- МАРІЯ Задуманий вітер над городом віє, Ідуть перехожі невпинним прибоєм, І я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі, мов шепочуть: […]...
- В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ Чому так мало на землі лелек? Мене бентежить їхній дивний клекіт, мені здається, що вони пришельці, що десь колись таємно […]...
- ГОЛОС За вікном – ліхтар. А тут навколо Світла й сутінків жовтава гра. Що це – знову спізнююсь до школи?. – […]...
- АНАЛОГІЯ Туман над морем зіллявся з хвилею Зіллявся з хмарою що угорі І в плесках-стогонах млою застиглою Алегрить в скелю – […]...
- “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...