ГОЛОС МАЯ
І я, і Ви – почули голос мая,
Щось затремтіло – там, біля серця.
Мчимо в хвилях мототрамвая.
Почнемо інтермеццо.
Ми в Дарниці. Так гарно. Мило.
Пахучососни. Гуляємо. Десь плеще.
Груди затопило…
Ви: “Що се ще?”
Ми поверталися. Ні слова. Кепсько.
Безмовно йшли. Прощались біля ліфта.
І зникли Ви. І зник кудись Семенко.
…Дома я взявсь за Свіфта.
19. III. 1914. Київ
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- МОЄ КОХАННЯ + Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з […]...
- ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...
- МІЙ ДАВНІЙ ГОЛОС Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні […]...
- “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
- “Мій дід вівчарив…” Мій дід вівчарив, Про війни гуторив із зятем, Вірив у чари Й до чарки був завзятий. Викохав чотирнадцять дітей І […]...
- БУЛО БІЛЯ МОРЯ ВЕСЕЛО Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн’ик. […]...
- ЧАЙКА З жалем, з болем Понад полем Крик розноситься чаїний, Наче в давні Дні безславні Плач рабині На чужині. То неначе […]...
- ПРОЩАННЯ Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро, Хоч так випадково дісталась до річки, Бо поспіхом сплутала електрички У галасливій юрбі метро. Завмерла […]...
- “Чому, сказати, й сам не знаю…” Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. […]...
- ПРИТИСНУТИЙ Ще нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! Вони здобутки всі зараз тобі дали – І Ігор, і Бальмонт, і Білий, і […]...
- ОПРИШКИ Йшли мої опришки З Чорногори пішки… Чорногора хліб не родить – Чорних легіників водить: Красних легіників кличе Ближче. Йшли мої […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- ГОЛОС Ти надто любиш спів дзвінкоголосий Минулих днів і показних епох, Слід половецький, що давно заглох, Книжок старинних пертлілі стоси. Невже […]...
- “Пестила мене…” Пестила мене Шепотіла: Гарно. Шепотіла в ухо: Мій. Гладила й шепотіла: Скажи. А після говорила: Ти – чужий. Прощались – […]...
- ГОЛОС По аллеям парка Шариком хрустальным Голос твой звенящий Обогнал меня. Пробежал по крышам, Пробежал по листьям, В шорохе осеннем Музыку […]...
- ГОЛОС За вікном – ліхтар. А тут навколо Світла й сутінків жовтава гра. Що це – знову спізнююсь до школи?. – […]...
- КАРАСІ В. Чапленкові Я приглядавсь до річаного плеса, Йдучи між плавнями в обідню пору. З-під ситнягів зелених табунами Рожево-срібні брались карасі. […]...
- ГОЛОС МОРЯ Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Людина голосу моря не чує. Можливо, його чують деякі морські тварини. УРЕ […]...
- ГОЛОС ТРАВ Після стін, котрі пам’ять обтяжують, наче Гніт пекельний, що здавлює дух, Скільки ніжності в мене до тебе, будяче, І до […]...
- ГОЛОС В ЛЕСУ Едва остановится дачный У первой платформы лесной, Вы слышите голос прозрачный, Рожденный самой тишиной. В лесу над росистой поляной Кукушка […]...
- ГОЛОС ОТРУТИ Люблю отруту, сховану в лілеї, Люблю порок із поглядом ясним, І безсоромність ніжності твоєї, І терпких милощів незнаний дим. Люблю […]...
- ГОЛОС КРОВІ Я гордий улич, слов’янин, я звичаї шаную. У злій зневазі до сивин нікого не виную. Я тінню власної вини стою […]...
- ГОЛОС У ЗАПИСУ “Вогнем і льодом випробуою вас – Вогнем і льодом спитую цю землю, Такий народ зіпсутий не приємлю…” І степ горить, […]...
- ГОЛОС В ТЕЛЕФОНЕ Раньше был он звонкий, точно птица, Как родник, струился и звенел, Точно весь в сиянии излиться По стальному проводу хотел. […]...
- ГОЛОС МОРЯ Мов гамір труб і бубнів, псалма дзвонів, Мов водоспад, що вниз невпинно рве, Мов тисяч львиць, що кожна з них […]...
- ГОЛОС ДЬЯВОЛА Я ненавижу всех святых,- Они заботятся мучительно О жалких помыслах своих, Себя спасают исключительно. За душу страшно им свою, Им […]...
- ГОЛОС С ТОГО СВЕТА Не узнавай, куда я путь склонила, В какой предел из мира перешла… О друг, я все земное совершила; Я на […]...
- ІV. ГОЛОС ЕДІТ ПІАФ Себе віддала своїй пісні. Вся віддалась. До кінця. Перелюбились любові. Переболіли болі. Перехрипіли крики. Склепивши, як в шалі оргазму, тяжкі […]...
- З книги “ДЕРЗАННЯ” (1914)СОНЦЕКРОВ Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І […]...
- “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
- Тебе, когда мой голос отзвучит Тебе, когда мой голос отзвучит настолько, что ни отклика, ни эха, а в памяти – улыбку заключит затянутая воздухом прореха, […]...
- “Когда твой голос, о поэт…” Когда твой голос, о поэт, Смерть в высших звуках остановит, Когда тебя во цвете лет Нетерпеливый рок уловит,- Кого закат […]...
- “Потяг пролинув. Її вже нема…” Потяг пролинув. Її вже нема. Зникли очі й веселий рот. Залишилась в уяві всмішка німа. Осиротів мій bloc-notes. 11. V. […]...
- МИ ГОЛОС ПОЧУЛИ ТВІЙ, МАМО! Смереки, смереки, смереки, І Прут зажурився внизу… Ридання трембіти далекі Навіки в собі пронесу. О сльози старої Ярини! Звертала свій […]...
- “Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...
- “Над річкою, у затінку верби…” Над річкою, у затінку верби, Шепнула квітка вітрові: люби. Він колихнув зеленим шовком трав І коло неї сам шовковим став. […]...
- “Твій голос – то слізна без слів…” Твій голос – то слізна без слів Молитва білих квітів, То тихий мелодійний спів Із зазірних засвітів… Твій голос – […]...
- “востаннє твій хворий на голову голос почути…” востаннє твій хворий на голову голос почути камінь з душі впаде – нема на чому триматись жаль що в твоїй […]...
- ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
- ВОЛОШКИ Льву Озерову У Москві, на вулиці, біля Ільїнки, Де трамвай проходить без зупинки, Де у тіні зелені й століть Федоров […]...