“Стоїть. Як віск. І скорбно плаче…”
Стоїть. Як віск. І скорбно плаче:
– Один між трупами піду.
Вгорі Червоний Ворон кряче
На кров. На бурю. На біду.
І як промовить тій Пустині?
Чи дзвоном арф, чи криком труб?
Із Білих Земель – в Чорні кинув
З душею чорта – Кроволюб.
З душею чорта – що він бачить!
(А дань із Білих Лілій – дай!)
Тужи на камені Жебраче,
Востаннє кров’ю заридай.
Хіба ж йому стоять на герці?
Якби й посмів – сліпа борьба!
Тумани стеле ніч на серці,
А над туманами журба.
Комусь… Далеким – скорбно плаче:
– На Білі Землі хочу знов.
Вгорі Червоний Ворон кряче.
Червоний ворон чує кров.
ОБІРВАНІ СТРУНИ, анталогія поезії полеглих, розстріляних, замучених і засланих, 1920-1945. Редактор Б. Кравців. Нью-Йорк, Наук. Т-во ім. Шевченка, 1955, с. 130.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Будь щедрою, хай плаче твоє листя…” Будь щедрою, хай плаче твоє листя, роздай плоди і знову зацвітай. Хай попліткує наволоч тілиста. Що є душа? – у […]...
- ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА СМУТКУ І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. Борис Олійник Чуєш, друже? Пугач крикнув “пугу”, Мчиться вершник з […]...
- “М’якшає серце, як віск. Підвечірок…” М’якшає серце, як віск. Підвечірок. Промінь останній лягає на згірок, ніжно взолочує радісні вруна, перебираючи їх, наче струни. Шелест вологий, […]...
- “Стоїть ніч темна весняна…” Стоїть ніч темна весняна, Квітки благоухають, І серце, збуджене від сна, Коханнєм знов лякають. Котра ж з квіток тих запашних […]...
- “Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом […]...
- “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...
- КОЗАЧАЯ СМЕРТЬ Присвячено Петру Петровичу Артемовському-Гулаку Де недавно козак гомонів, Його кінь тупотів, Як на ляха козак налітав, В нього спис запускав, […]...
- “Плаче небо, вкрите хмарами…” Плаче небо, вкрите хмарами, Що над нами восени Без кінця пливуть отарами Із сумної сторони. Темний гай додолу хилиться, Буйне […]...
- “Ви, що, не знаючи мети…” Ви, що, не знаючи мети, Спиняли стомлені здорового, Лежіть собі – до неба йти Ще довго. І ви, що до […]...
- ВЛТАВА Тече віками Влтава – Красуня величава, А зліва в неї, справа – На конях скаче слава: Лісами та ярами, З […]...
- “Десь плаче праліс, як тотемний птах…” Десь плаче праліс, як тотемний птах, А тут відлунюють ялини й сосни. Гуде над видмою борвій незносний – І мерзне […]...
- “Одигітрія плаче в чужій Ченстохові…” Одигітрія плаче в чужій Ченстохові По загиблих синах, по державній порі, І від горя й ганьби в непорочній любові Благодаті […]...
- Пісня копає криницю у дівочому тілі “що в головах ворон кряче а в ніженьках коник плаче” пісня копає криницю у дівочому тілі в якому опадають пелюстки […]...
- ПЕРЕДВЕСНЯНЕ Сирітство простору, в якому ворон кряче, ділилось гострими крильми навпіл, неначе від того додавалося тепла усій землі, де сутінь залягла, […]...
- СТАРЕ МІСТО Тумани, тумани над містом пливуть, Як хвилі гойдаються сонні… І клаптями тануть, і лавою йдуть Такі монотонні… Завис олив’яний, імлистий […]...
- “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов […]...
- БАБУСЕНЬКА Старую бабусеньку згадаю! Вона мене кохала: піснями пеленала, Рідним словом кормила, рідній мові учила; Старую бабусеньку згадаю! Згадаю старую сиротину, […]...
- І. “Порозпліталися гірлянди…” Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, – Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну Піду всесвітом […]...
- “Дні мої, мої дивні діти…” Дні мої, мої дивні діти, Віддав нас вольній волі. Ви, мов вино, мов вітер, Мов вагони в дикучім полі. Он: […]...
- ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
- ДУМА Шумить поле, шумить сумно, Кровію полите, Плаче мати, гірко плаче За синочком вбитим. Гей, гей, гей, гей, За синочком вбитим. […]...
- “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...
- “Стоїть мені моя гірка зоря…” Стоїть мені моя гірка зоря… Моя єдина зоре-пересмуто, На землі злі, на зморені моря Твій віщий погляд сяє мені люто. […]...
- КОЛИСКОВА Моє, моєньке миле, ясне-мі Спи, золотава вовно, Летить-леліє літень в ви-со-ті, Кімната весен повна. Сотайтесь со-не сот-ні сніжні дні, Одчиниш […]...
- “Ряд хаток, пошарпані, подерті…” Ряд хаток, пошарпані, подерті, Мов старесенькі бабусі похилились; Кіллям стіни затрухнявілі підперті, Щоб од вітру не звалились. О, народе! Чи […]...
- ПЛАЧЕ І ГОРЕ За стіною плакала жінка… За стіною плакало горе, А бездушність чекала ліньки, Щоби сліз тих пролилось море. За стіною любов […]...
- ПОСУХА Над селами хмари Похилі, І тоскно в блакить Простягають руки безсилі… Оце тільки лишилось, Що плакать. О, так залетіли далеко […]...
- Я ЗНАЮ: Я ЗАГИНУ У дахів іржавім колоссю Никає місяць кривавий, Удосвіта серп укосить Молоду зів’ялу отаву. Яке ще сонце глибоке. Як виють собаки […]...
- НАД МОРЕМ Гойднеться день і за гаями згине, Насуне морок з-над морських низин, Позеленіє неба плесо синє Й вечірніх тіней потемніє синь. […]...
- “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
- “Знов я серце упокорив…” Знов я серце упокорив І забув тяжку досаду; Знов весна у серце хирне Ллє здоров’є і одраду. Знов увечорі і […]...
- КРАЇНА ДІТЕЙ “Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі […]...
- СМОРОДИНА Моя сестричка – як синичка – тАк вже смородину зриває, мов кожна гілка – таємничо сумного чорта колихає. І я […]...
- ЯСЕНЬ І співай тепер, що не ця Була остання сторінка. Я тебе прочитав до кінця, І зосталась одна картинка: “Ти мов […]...
- КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ. БАЙКA У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в […]...
- УОЛТ УІТМЕН Я чоловік. Такий звичайний, що аж смішно – Ріка кришталева у смердючих берегах, Віки Шелестять надо мною крилами. Тремтіння і […]...
- “За непроглядною заслоною…” За непроглядною заслоною Живуть такі, як я, – А тут чужою, незнайомою Сумує день і ніч Сумна душа моя… Я […]...
- ДНІПРО ВЗИМКУ Нема Дніпра, нема, та й годі – Є вкрита снігом далина. Лише зненацька у негоді Хрустіння криги долина. Але мороз […]...
- Я – квітка осіння… Дощі мене мочать Я – квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть […]...
- СВЯТИНЯ Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким, […]...