“Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм…”

Related posts:

1. ВОРОН Мчить теля від зляканої квочки, Де трава розхлюпала курчат, А за ним крізь сині молоточки – Татове і мамине дівча. […]...
2. МОРДОВСЬКА КУТЯ Ніч зменшилась, А день почав зростати. Освячую тебе, Фантазіє людська! Та мить і є Дитя, Якого Божа Мати Із хмар […]...
3. ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній […]...
4. “Не пишні словечка фальшиві…” Не пишні словечка фальшиві, а правда потрібна мені. Колись я з мішечком на шиї шукав колоски у стерні. Навчила мене […]...
5. БРАТИ Спливе іще одна зима, А там і смерть не за горою. Був цілий рід – І вже нема. Лишились тільки […]...
6. “Прийшов і мовить…” Прийшов і мовить ви не відповідаєте ні за світ ні за його загибель з ваших пліч знімаю цю ношу живіть […]...
7. “Я ще живу і думаю по-літньому” Я ще живу і думаю по-літньому. Це все іще якось не по мені: і небеса з птахами перелітними, і ті […]...
8. “Приснилося, що вмерла ти…” Приснилося, що вмерла ти, А я не здужав самоти. Душею в горі надломився І покотився, покотився. Я занедбав і дім, […]...
9. МОНОЛОГ З ПСЯЧОГО ПРИВОДУ Тіло покійного знайшли у рові посеред подвір’я, завішаним на ланцюгу, і закопали за городом Джульбарс повісився – самовбивця-пес. Душу Джульбарса […]...
10. ШУХЕВИЧ (Монолог) Далеко, тату мій, ти спочиваєш Серед смерек, на похилі Карпат, Але близький мені твій войовничий, Повитий славою, безсмертний дух. Я […]...
11. ПОЕТОВА КОХАНА Її любив поет. Отим і знаменита. А врода і краса давно уже не ті. Маленька, мовчазна, легендами повита, Живе тепер […]...
12. “Був я вітром, був я лютим, був я нордом…” Був я вітром, був я лютим, був я нордом. Став я ніжним, став я птахом і крилом. А якось мені […]...
13. “Акутагава…” Акутагава за десять років зумів досягти такої чистоти стилю що його можна порівняти не боячись перебільшення з пташкою яка співає […]...
14. СПОГЛЯДАННЯ ХМАР Годинами я споглядаю хмари, Мов рух життя, що з волі долина: Ген під горою купчаться отари, Ген забіліла кіньми далина. […]...
15. ПРОЩАННЯ Так довго ми пліч-о-пліч прожили, Караючись у каторжній сваволі, Що вже й до горя звикли мимоволі, Як до ярма – […]...
16. РІКА ЧАСУ Іще мільярд людських істот, іще – Але планетна куля не із гуми… Куди, в якому напрямку тече Ріка часу? Які […]...
17. “12. його долоні…” його долоні розпливаються в мені його зіниці розчиняються в моєму зорі його обличчя прибирає мої риси...
18. З КОСОВИЦІ Вертаєм, як втома нам звисне із пліч Приємна, мов здобич мисливця, І сонце посяде за обрій на ніч – Як […]...
19. ВОНА ПРИЙШЛА Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих […]...
20. “Чудна шляхтянко з Верхівні…” Чудна шляхтянко з Верхівні, Ви знов згадалися мені. Постава горда. Погляд владний. А усміх лагідний і сладний. Із вами поряд […]...
21. “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
22. “Підсвічувавсь басейн із двох боків…” Підсвічувавсь басейн із двох боків І, збурений, ще довго коливався. І струм зорі з немислимих віків Мені у душу стомлену […]...
23. ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ 1. він нині не побачить паркана він мусить вуха воском затуляти іде вода у гості до теляти така сама як […]...
24. “Від мене вимагають новизни…” Від мене вимагають новизни, І сам я знаю, що вона потрібна. А тут – зелені спалахи весни І дощ ласкавий […]...
25. “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
26. ДОЩ Пні стікають липким сонцем, В’ялість міцно пахне чаєм Море відгонить лускою риб. Часом б’є просто з неба дощ Ритми негритянського […]...
27. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Черничий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
28. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Чернечий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
29. “Слова, як і зерна, живуть у полові…” Слова, як і зерна, живуть у полові, Тому треба шукати добірних слів, А не вірить отим, що давно безголові Головують […]...
30. “Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах…” Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах І Україну не сповістить дзвін, І світ цей лютий не пройметься сумом, […]...
31. ХУТОРЕЦЬ Я знову тут… Який же грець Через кущі й соснові пні Приводить знов у хуторець, Що змалку марився мені? Оті […]...
32. ІЗ БОРУ В БИКІВНІ Коли в очниці бурих черепів Загляне вічність, ідучи в безмежність, Який почати похоронний спів Отим, хто впав за горду Незалежність? […]...
33. В казематі (“Веселе сонечко ховалось…”) VII Н. Костомарову Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних. Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирих […]...
34. СПАЛАХ ПАМ’ЯТІ Прокинувся від того, що свою Впізнав садибу – хату і повітку. Я запашні “варенички” жую, Які акація дарує влітку. Гуде […]...
35. КАСАРНЯ ми навіть її не бачимо і не знаємо яка вона адже вдосвіта вибігаємо з неї і повертаємось коли споночіє певно […]...
36. УВ’ЯЗНЕНІ МАКИ Розквітнув мак на табірній землі. В людей, котрі до жартів неохочі, Розгладжувались зморшки на чолі І веселішали суворі очі. Цим […]...
37. ДІДОНА це надто тяжка вантага для моїх пліч це надто важке жорно для моєї душі очі каравели на обрії що кілями […]...
38. МОЛИТВА ДО ЗІР Не срібло миршаве, не хміль, не лавр сумнівний і двозначний, не дотепів грайливих сіль, не успіх в грі на риск […]...
39. Проблеми Проблеми не вирішують, Їх переживають, Вони минають, Як дні, Що майнули І зникли за обрієм. Вони спадають із пліч, Наче […]...
40. “Ще б кроків п’ять, ще три, ще крок…” Ще б кроків п’ять, ще три, ще крок – Зніми утому з пліч!.. Я на плацдармівський пісок Упав в жовтневу […]...