“Линьте, римовані стріли…”
Линьте, римовані стріли,
В далеч Нової Епохи.
Тих, кому все зрозуміло,
Я не шаную нітрохи.
Їх вікова обережність
Вчила тихенько жити.
Що їм ота Безмежність?
З неї штанів не пошити.
Ані загнать у ворота,
Ані стовкти у ступі,
Ані покласти в рота,
Ані зварити в супі…
Зрілих думок незалежність –
Це підозрілі мотиви.
Вжитись душею в Безмежність
Ще не було директиви.
Скажуть такому: Бога
Слід вшанувати дарами,-
В кров розбиваючи ноги,
Він побіжить до храму.
Тіло зневаживши тлінне,
Рай занебесний вподоба –
І упаде на коліна,
І набиватиме лоба.
І на причілку дому
Хрестик поставить невміло…
Знову йому, як нікому,
Буде усе зрозуміло.
1967.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Не зрозуміло Не зрозуміло чому, зовсім не зрозуміло чому, не зрозуміло, чому поети повинні бути солдатами, адже гармати не віщують побачень. Не […]...
- СВІЧКА Голе тіло зібгало сорочку й сховало за пазуху в себе, аби та сорочка колись його підпалила, щоб тіло розтало й […]...
- “І хотів би підбігти ти…” І хотів би підбігти ти: Та чи ж можна в снігу такому? Так помалу мусиш іти, Мов ступінь твій по […]...
- О СТРІЛЬНИКАХ, ЩО СТРІЛИ КОЗАЦЬКІЇ РОБЯТЬ, І О КОЗАКАХ ПОХВАЛЬНОЄ І стрільники козакам потребні бивають, поневаж до воєнних справ стріли зробляють. Бо і стрілою мощно так же поразити і, як […]...
- “Оплакую молодість – де її слід?..” Оплакую молодість – де її слід? А слід – у ріці, що перейдена вбрід, І альфа, й омега, і зоряна […]...
- “Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...
- ЖІНКА усі мої маски то мозаїка мого обличчя я – баня світлого храму я – темної мряки долина у темну мряку […]...
- ДУШПАСТИР Він – паша і пастух. А ми – навкруг, порядні, зняв, отож, реміння з шиї, і ту крамолу, що спочатку […]...
- “Катеринка на вулиці грає…” Катеринка на вулиці грає, І монета упала з вікна. У людській переспіваній зграї Ти одна, ти одна, ти одна! Клапті […]...
- “Я – Леда, ти – цитаделя…” Я – Леда, ти – цитаделя, Закопана напоказ… Ув орбіті брову Я – Воркун у кров… І мажорно сон рожам, […]...
- ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...
- ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
- ТАЙНА ВЕЧЕРЯ “…Ось хліб і вино. Споживайте – це тіло моє. Прийміть і пийте – це кров моя”. (Євхаристія) “Сідайте, браття, мирно […]...
- АНГЕЛ Чоловіки у зеківських бушлатах В вечірнє небо дивляться гуртом: Під місяцем, посеред хмар кошлатих, Кільце з’явилось. Корабель-фантом. Брати по розуму. […]...
- Заповіт Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі […]...
- МОТИВ ХАРЧІЛАВИ “Тіло пліснявіє, кров прокисає”, Зло притісняє у душах добро. Тим, хто за мудрого дурня приймає, Легше живеться, пане Дідро. Цей […]...
- “Чи то світ ошалів…” Чи то світ ошалів, – най би шлях його трафив, – Чи то люд перевівсь на овечий табун?! Бо колись […]...
- ЗЛОВІСНЕ Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер, Що ми загинем, яко обри, Щo буде степ, руїна й вітер, Що […]...
- “Так мало нам потрібно й так багато…” Так мало нам потрібно й так багато від неба, від землі і від людей. Росте каміння гостро і шипчато на […]...
- “Перста твої…” Перста твої Мої: Я їх цілував. Ноги твої Мої. Я їх пестив. Між твоїх стеген Мох. Тіло твоє Моє. Воно […]...
- 3. СКОК ЖЕРДКОЮ Набрав повітря в груди, аж засвистали звуком флейт. Підніс жердину вгору; так птах підносить дзьоб, як починає лет. Немов стовпи […]...
- ДО ОРЛА Обох нас, орле стервоїдний, Знажає поле боротьби: Рвемо у других шмат послідній, Жаги нікчемної раби. Та чом не в мене […]...
- ЛЮДСЬКИЙ СЛІД Це він і вона, залишаючи слід, Спішили назустріч рокованій миті. Чотири мільйони невивчених літ Чадів цей вулкан на сліди піврозмиті. […]...
- КВІТИ Під віконцями На сонці У весняному саду У земельку, Як в постельку, Я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, […]...
- ДВІ ПОРАДИ Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – Де працюєте, […]...
- ШВИДКІСТЬ ЗУПИНКИ щоб відстати від швидкості стін вихід – висновку осад без замовлення напад наркозу на замовлений біль – вимивання з дерев […]...
- “Напинайте рогожі вітрил…” Напинайте рогожі вітрил; Океан – прикидається злим! Він могутні обійми відкрив Дітям сонця і дітям своїм. Там – на півночі: […]...
- “День розтане в тихому багатті…” День розтане в тихому багатті, Догорить в калиновім вогні І спаде на золоте латаття, Наче попіл, в сивім тумані. Там […]...
- 14. “Скоро свято: вся столиця російська…” Скоро свято: вся столиця російська закипіла так, мов повстали гнані і голодні. Я нагадую псиська, що натрапив на слід цитрин, […]...
- “Мрії злеліяні, сни перемріяні…” Мрії злеліяні, сни перемріяні Довго я в серці складав, Сльози колишнії, ночі невтішнії Я на пісні перелляв. В них поскладалося […]...
- “ти ділиш з ними…” ти ділиш з ними паперове тіло даєш їм білу паперову кров відходячи цілуєш паперовими устами і йдеш у другий паперовий […]...
- КОЛИ УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПІННЯ Коли увірветься терпіння І душу розпанаха злість, Піду, де хмари білопінні Крутий за містом зводять міст. Щоб через ту дугасту […]...
- ВИШНІВЕЦЬ У вишневім закутку Волині, Де вишневий корінь стільки літ П’є побіля витоків Горині, – Бризки вишень, наче кров землі. Кров […]...
- ДО МУДРОСТІ Тим, хто дарує людям Вічну Мудрість книг – присвячую. У тиші Храму, де живуть слова І мови, й пісні рідної […]...
- НЕПОКОРА Пісню хоробрим шуми, ковило! Далеч ячала, і сонце пекло. Слава борцям! Із-за древнього пня Юний вояк відбивався півдня. Кулі вояк […]...
- “На Борнео, Яві чи Суматрі…” На Борнео, Яві чи Суматрі, Привітавши зорі вдалині, Я вмирав при канібальській ватрі, На святому смажений вогні. Темношкірий, пристрасний мисливий, […]...
- “Сосни – колони собору…” Сосни – колони собору, Небо – розписана баня. В білій безмовності бору Дятла ритмічне длубання. Дятел – як попик, що […]...
- “Співи мої легкокрилі…” Співи мої легкорилі, Воркотливі голуб’ята, Вас родила в тужні хвилі Доля-мачуха проклята. Невеселі мої пісні, Діти смутку та й недолі, […]...
- ДИТЯЧА ПОЕМА ПРО 1933 РІК Скінчилася гра, і м’ячик упав, Неначе в пісок його хто укопав! Ми всі заніміли, бо там, на вуглі, З’явилася жінка, […]...
- 30. ЄЖЕ ЗА ВИ ЛОМИМОЄ Ти тіло своє зломив на хресті, щоб роздерлося небо і нас освітило надією. Ти кров свою відділив від плоті, щоб […]...