“Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік…”
Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік
На цю самотність, котру не здолати?
Хиріє мозок в колі недорік,
А серце вбралось у мовчання лати.
Затиснутий між гір, як між сокир,
Готуюся зустріти третю весну.
А місяць дивиться в катунський вир
Так само, як у Ворсклу чи у Десну.
Роки – мов у ярмі старі воли.
Серед вершин похмура днина чахне.
А в грудях щось обірветься, коли
Від хмар полтавським яблуком запахне.
Щоб не злетіло слово з язика,
Його, зрадливий, прикусити мушу.
І тільки небо та гірська ріка
Мені назустріч відкривають душу.
10.I.1986, Сибір
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- 13. Я тебе бачила на Україні Я тебе бачила на Україні в голодні роки під тином, коли з землі вибухали джерела крови, а потім в іскрах […]...
- “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
- “І днина тебе кожна покарає…” І днина тебе кожна покарає, і ніч карає. Бо така пора. Бо в тому, що на цін землі минає, не […]...
- “Тебе вітаю, сонце стопромінне…” Оксані Лятуринській Тебе вітаю, сонце стопромінне, Моєї плоті омивальний плин, Потужна повінь, що вселадно рине І пориває до сяйних вишин. […]...
- В ПІТЬМІ Гоп! го-оп!.. зблукав я в пітьмі у лісі, Темінь лягає в зимний яр… Цить!.. Не відгукнесь лист на горісі, Ані […]...
- “Крізь спогади я знов лечу до тебе…” Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]...
- “Ти не прийшла, тебе не бачу поруч…” Ти не прийшла, тебе не бачу поруч… У небі місяць повагом пливе, промінням срібним землю засіває, з-за хмар, скрививши рот […]...
- “Стільки в тебе очей…” Стільки в тебе очей, Стільки рук і мозолів, Скільки крапель в Дніпрі І у небі зірок. Ти не падав од […]...
- “Княгине картопле, як народ наш тебе поважає…” Княгине картопле, як народ наш тебе поважає, як в тобі віднедавна народ наш не чує душі! Коли землю орють. І […]...
- “Із лану вигнаний колоссям…” Із лану вигнаний колоссям, Кукіль пригнувся до землі. Пожовкле листя заплелося В уклін стебла, як змії злі. Йому не шле […]...
- “а з тебе вийшла би непогана черниця…” а з тебе вийшла би непогана черниця віри немає але є обличчя біле але є ім’я легке і коротке як […]...
- “Коли часом вночі здійме тебе тривога…” Коли часом вночі здійме тебе тривога, І в серці зарида якийсь таємний сум,- Се – знай – моя тоска спинилась […]...
- “Я люблю тебе в щасті і в горі…” Я люблю тебе в щасті і в горі, Серед весен і посеред зим. І нехай язики злі говорять Небилиці між […]...
- КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...
- АХ, У ТЕБЕ ПОСТІЛЬ БІЛА! Ах, у тебе постіль біла! Ах, у тебе постіль тепла! Під покривалом у тебе Радощі раю і пекла. На грудях […]...
- “Вже в тебе випадають зуби…” Вже в тебе випадають зуби – Порозумнішати пора. Сиди тихенько біля груби,- Хай рана гоїться стара. Ти все зробив, що […]...
- “Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...
- “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
- ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...
- ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ ШУКШИНА З землі повстале в землю повертає, та дух кріпить надія вікова: безсмертні всі, і згину нам немає, немає, друже, бо […]...
- “Тебе не стане в сих містах…” Тебе не стане в сих місцях, Для мене радості не стане; І світ померкне ув очах, А горе камнем в […]...
- “I все-таки до тебе думка лине…” I все-таки до тебе думка лине, Мiй занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з […]...
- МИ КОЛО ТЕБЕ Побачив я знов космонавта в кіно – Поповича з матір’ю в хаті. – А згадував Узин у небі, синок, А […]...
- “Коли я далеко від тебе…” Коли я далеко від тебе – ти думаєш у мене все чудово. Купаюсь у променях слави, пишу нові вірші. Коли […]...
- Тебе не любить? Ну то й що? Тебе не любить? Ну то й що? Вона не перша, не остання. Є два мiльярди жiночок, I серед них твоя […]...
- “Народе мій! Коли за тебе встануть…” Народе мій! Коли за тебе встануть Твої змордовані, пригнічені сини? Коли для нас хвилини ті настануть, Що скинемо ми з […]...
- “Плач голодних койотів…” Плач голодних койотів, Регіт ситих ворон. Чахне в сумі безплотім Утла тундра без крон. На пустелі недобрій Чагарів каяття. Крає […]...
- “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...
- “Я б тебе заховав за коня чи могилу…” Я б тебе заховав за коня чи могилу, Та могилі й коню де сховатись самим? Я б тебе заховав за […]...
- “Не винен ти, що ми тебе не чули…” Не винен ти, що ми тебе не чули… О. Олесь Не винен ти, що ми тебе не чули, Ні солов’їв, […]...
- “Тебе впритул – до костей – обікрали…” Тебе впритул – до костей – обікрали, Пограбували всі свої скарби, Що від нестями, сорому й ганьби Горять стидом сибіри […]...
- ОДА КОНСТИТУЦІЇ Робочий я чи селянин, – Мій край стріча мене з привітом. Радянський я громадянин – І цим горджуся перед світом! […]...
- “Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі…” Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі? Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм. Тиха фіалка злякалась, троянда понурила […]...
- “Хто називав тебе Хвалинським…” Хто називав тебе Хвалинським, Бутне Каспійське море? Невже за те, що – неозоре – Стелилось ти човном ординським? Невже за […]...
- НЕ ЖДУ СПОКОЮ! Не жду спокою! Бурі жду, Щоби заграла громом; Най олов’яним звоєм хмар Над моїм стане домом… Її святих огнів я […]...
- ЛІЛЕЯ Де небо зажурилось над землею, Де голос пташки завмирає в кленах, Серед латаття водяна лілея – Мов білий Сіріус між […]...
- УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...
- ЛІЛЕЯ Де небо зажурилось над землею, Де голос пташки завмирає в кленах, Серед латаття водяна лілея – Мов білий Сіріус між […]...
- УКРАЇНСЬКЕ НЕБО Над Україною небо, коване в кузні громів, Бурями переоране, мов штормовий океан. Вдень і вночі снуються пасма їдких димів, І […]...
- МИСТЕЦТВО ОРАНКИ У землю – плуг! П. Г. Тичина Велике діло – оранка. Коли ореш майстерно, всі бур’яни і стерні, усе зужите, […]...