Автор: РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ

(З зимових спогадів про літо) Хвилюється широкий лан зелений, Волошки, ніби зіроньки, блищать, На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу […]

Несіть богам дари! Прозорий мед несіть, Що пахне гречкою і теплими дощами, І золотий ячмінь, і втіху верховіть – Достиглі […]

Люби свій виноград і заступ свій дзвінкий. Народи й царства мруть, міняються віки, І там, де чабани дрімали супокійне, Зростають […]

Анхізів син, вклонившися богині, Поглянув їй, окрилений, услід: Рожева хмарка крізь гірлянди віт Пішла від нього у простоти сині. Це […]

Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні, І дальній дзвін стояв так дивно В незрозумілій тишині. Ми вдвох ішли […]

А я так кохаю, кого і не знаю, – Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять […]

Я натомився від екзотики, Від хитро вигаданих слів, – А на вербі срібляться котики, І став холодний посинів. Нехай я […]

У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась – […]

Хто храми для богів, багатіям чертоги Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, […]

Ключ у дверях задзвенів. Самота, працьовита й спокійна, Світить лампаду мою і розкладає папір. Вбога герань на вікні велетенським росте […]

Надворі дощ, холодний вітер виє, Одпочивай, рушнице, на стіні! Куди іти, блукати без надії? Ні, краще тут, у хаті, в […]

Меди та пахощі живиці. Цвіте прозорий вертоград Край непорочної світлиці, Де Божий сад Марії сниться І кедрів патріарший ряд. Минає […]

У хутрі лисячім мене одвідав гість Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном. Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть. Пан […]

В глибокому затоні, Далеко од людей Цвітуть лілеї сонні, І тихо круг лілей. В глибокому затоні Води зелений тон, І […]

У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і […]