Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“На білу гречку впали роси…”

На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли. Дорога в’ється між полями… Ти […]

ЗИМОВЕ ШКЛО

Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]

ФІЛОСОФ

В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть […]

“Я не можу тебе забуть…”

Я не можу тебе забуть, Хлопчику на Хвастівськім вокзалі! Хай поети встилають путь Снігом азалій, Хай із кубків золочених п’ють […]

СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ

СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]

БОДЛЕР

В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, – […]

“Цвітуть бузки, садок біліє…”

Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки. У небі вітер кучерявий Колише […]

ДО ПОРТРЕТА САКСАГАНСЬКОГО

Дивлюсь, Кабице незрівнянний, На молодечий твій портрет, – І зачарований, і п’яний Тобі присвячую сонет. Кому артиста серце знане? Йому […]

ШОПЕН

Шопена вальс… Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива, В чиїх […]

ШЕКСПІР

Блукав я сам у браконьєрськім строї В гаях зелених Англії старої, А вколо, в затуманеній далі Проходили і блазні, й […]

“На порозі гість веселий…”

На порозі гість веселий – Дощ блакитний, весняний… Хто постелю нам постеле У світлиці запашній? Хто під вогке рокотання Малих […]

ТОПОЛЯ

М. Зерову З-під неба теплого і вірного, як друг, Перенесли її під наше небо змінне. Як слово зрадника. І чорної […]

МИСТЕЦТВО

Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, […]

ЕСМЕРАЛЬДА

Шаліє вихор полум’я і змори: Коза, та бубон, та циганський стрій. П’єр Гренгуар, високий і худий, Уже забув містерії і […]

З Максиміліана Волошина СОНЕТ

Стемнілим золотом і жовчою напоїв Вечірній час горби. У млі червоно-бурій Жмути кошлатих трав, мов у звірячій шкурі, В огні […]

Страница 3 из 6123456