ШВАЙЦАРІЯ

Related posts:

1. ТІСНОТА З німецького гумору Серед залу у музеї, світлим склом прикрите, Стоїть ліжко старовинне, дуже знамените. Гід пояснює туристам: – Дами […]...
2. ГІМН ДМИТРА БОРТНЯНСЬКОГО Будь славен, Боже України, Скрізь, де людей звучить язик, Давай оновлення з руїни, Животвори наш людський вік. Нам твій наказ […]...
3. “Сміялись загонисто-дзвінко…” Сміялись загонисто-дзвінко І всі споважніли нараз, І вже в коридорах будинку Луною відбився наказ. Цівок одсахнулися гади. Хтось крикнув, упав […]...
4. ОЛЕКСАНДР ПРОКОФ’ЄВ Є такий поет в Росії: Сніг мете чи вітер віє, А коли він заспіває Про Заріччя, Ладогу, – Cоловейка чую […]...
5. “Далека, незнайома сторона…” Далека, незнайома сторона, Здається, навіть небо тут інакше. Але нараз – тополя край вікна, І щось таке в ній українське, […]...
6. ПОГЛЯД З ГОТЕЛЮ “УКРАЇНА” У ЛЬОВІ Я призабув уже оту кімнату, Що на майдан зорить ясним вікном. Готелів за життя було багато, І кожен з них […]...
7. ВИ Не вірте, що ви людина звичайна, Неправда! Є могутніші й сильніші? Так. Є розумніші і добріші? Напевне. І все-таки Не […]...
8. “Грались патронами. Грались гранатами. Грались затворами…” Грались патронами. Грались гранатами. Грались затворами. Грались снарядами й бомбами. Грались кинджалом і тесаком. Гралися толом і мінами. Грались червоними […]...
9. Українці в Росії живуть Українці в Росії живуть, Знають мову російську, як рідну, Служать словом і працею гідно, Путь Росії – то їх власна […]...
10. АПОКАЛІПСИС Чорні вістки – сумні телефонні дзвінки: …про Тютюнника… батька… і про Чорновола. Чорні вістки, птахами чорними впали у хату… “І […]...
11. “Десь штаб чекає у тривозі…” Десь штаб чекає у тривозі Зв’язку налагоджених трас, – А я упав на півдорозі, А я не виконав наказ. Лиш […]...
12. ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
13. 9. В ЗЕМЛЯНИЦІ Ти, гармато моя, прохолонь – Ми з тобою в пургу безробітні!.. “Бьется в тесной печурке огонь” – І стікає смола, […]...
14. “Мабуть, я їду вмирати…” Мабуть, я їду вмирати На Україну додому. Знімуть патрони й гранати, Передадуть другому, Мене ж поволочать за ноги, В окопі […]...
15. ПОРОЖНЕЧА + Умиваюсь. Вода – мов металофони. Занавіска – Вітер з прапорами! У дворі тополі і жінки. – Ну кажу ж […]...
16. “Хвилі жита? Пісків потоки…” Хвилі жита? Пісків потоки? Спраглий промінь? Смеркання цвіт? Вічний Боже, який широкий, Дивно знаний твій білий світ! Збройних сварів вогонь […]...
17. ТОРОНТСЬКА ВЕЖА Уколом у небо вкололася вежа, Щоб дальше, щоб вище, щоб дужче Людських володінь закріпилася стежа, Бо вже на Землі стало […]...
18. ЯК ПРИЙДУ Я З ВІЙНИ ДОДОМУ Як прийду я з війни додому, А ти віддана будеш другому, Не схилюся я перед тобою, Обіймуся з своєю журбою, […]...
19. “Час як мигтить… Не встигаєш…” Час як мигтить… Не встигаєш. Стільки вже не застаєш – Чи до села завітаєш, Чи пізні вістки взнаєш. Стали там […]...
20. Можна можна ще певен час видимістю себе од смерті рятувати так мертве сонце дивиться у зелену воду і слухає шелест її […]...
21. Той дрозд Де ж той дрозд, що співав нам навесні, коли на маленькій станції ми чекали поїзда? І хіба замінить вірш про […]...
22. В ДОНЕЦЬКУ Для чого? Можливо, заради прощання Мене повернула година остання На землю, з якої для рим і думок Життя мого витік […]...
23. “Приїжджайте частіше додому…” Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, – Будьте з рідними ніжні й […]...
24. “Помру під тином…” Помру під тином… Тільки під яким – Під межовим чи за колючим дротом? Упившись поту смородом гірким, Я землю гризтиму […]...
25. Широко розчинила вікно широко розчинила вікно над ранішньою затокою і уздріла дерево щедро обсіяне білим цвітом і нараз він увесь піднявся на крилах […]...
26. У ГОРАХ І мир, і тиша над простором, А страшно, що не говори, Йти наодинці лісом-бором По схилах дикої гори. Та ще […]...
27. ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
28. Пророк і за останню пустельну піщину ступаючи я гадав що прийду і скажу тим що мене чекають хто вони і звідки […]...
29. 6. ГІД ВОДИТЬ НАС ПО ПЕТРОВСЬКОМУ Навіщо “відкриття” про панський бал А чи про те, як пан любив горілку, Стріляв пташину й звіра наповал І ради […]...
30. ФІНЛЯНДІЯ Під сірим дощем Сірим щурем Проскакує потяг Із написом “Крем”. Швайцарського сиру і масла, і крему Бере скільки хоч європейський […]...
31. “Місто, премісто, прамісто моє…” Місто, премісто, прамісто моє! Стійбище людське з асфальту й бетону. Як там не буде, а все-таки є той силует у […]...
32. ЗОЗУЛЯ ПРИ ПЕРУЦІ Мати утопче стежку, на базар ходячи, виносить же того молока, щоб було з чого донечці одягання справити, аж поки одного […]...
33. “Площею прогулювалося кільканадцять…” Площею прогулювалося кільканадцять пам’ятників невідомому солдату. Вони жваво про щось говорили, курили і все поглядали на перехожих – все чекали, […]...
34. “І ніч. І сад осінній…” І ніч. І сад осінній. І тиші дозрівання. І шелести у сіні. І пізнє сподівання. Нараз – відлуння сміху Заграло […]...
35. ПЕТРОГРАД Із Фінляндського із вокзалу Йде по кризі гер щур до провалу. Не торкнувшись ні криці, ні ралля, Сто народів жене […]...
36. “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” Хочу тебе цілувати. Рятунок Є в поцілунках від смерті. Бери Келех негайно, бо звітріє трунок – Більше на нього не […]...
37. СЕНИК Твоя відвага, страднице Ірино, Ввібрала в себе дух Каменяра, Що розгорнувся гінко, стокорінно, І став на прю – як Замкова […]...
38. ГАРФА Яка щаслива б я була, Якби, Давиде, осягла В гранні твій владний чар, Терпінь дознавши дар. Гомер, Блейк, Йов і […]...
39. “На Борнео, Яві чи Суматрі…” На Борнео, Яві чи Суматрі, Привітавши зорі вдалині, Я вмирав при канібальській ватрі, На святому смажений вогні. Темношкірий, пристрасний мисливий, […]...
40. БЕЗСОННИЦЯ Не можу спати вночі, встаю, щоб напитися молока, коли воно гріється на кухні, нараз ноги складаються підо мною, мов польове […]...