“Торкну рукою павутину…”
Торкну рукою павутину
і не порву – нехай пливе…
Що в світі білому покину,
а що мене переживе?..
Таж певне: залишаться діти,
осиротілі журавлі,
як осінню прибиті квіти
у дух родючої землі…
Таж певне: залишиться мова,
що нам передали батьки,
як в небі місяця підкова,
що всенький вік пасе зірки…
Таж певне: залишаться люди –
ледачі, щирі, добрі, злі…
Таж певне: буде все – як буде,
як треба бути на землі…
Тоді чого ж болить людині
її минущість? І чого
пекла в усі віки і нині
печеш серця, життя жаго?..
Хіба ж таке всесильне еgо,
що нам його не обійти?
Хіба вмираємо далеко,
де інші люди і світи?..
Та цур уже… Ось павутину
лише торкну… Нехай пливе…
Що в світі білому – покину,
а що – мене переживе…
(2 votes, average: 3,50 out of 5)Related posts:
- “Махнуть рукою! Розiллять вино!..” Махнуть рукою! Розiллять вино! Хай крикне хтось – хай буде завiрюха, – Ах, як я хочу вiднайти вiкно У сiрiм […]...
- “і днище солов’я сповите в павутину…” і днище солов’я сповите в павутину і горло вітряка покинуте на вітер і день що не зійшов перегортати світом як […]...
- РОЗЛУКА “Нехай не жде, нехай не жде, Годі сподіваться, Щоб, як голуб з голубкою, Так поцілуваться!” Не така була розмова, Не […]...
- 5. З’ява п’ята: “Репліка режисера” – Ох, покину, покину я колись цей театр, марлі всякої накуплю – і буду шити сарафани. Нехай же просвічується крізь […]...
- “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
- “Я ж не винен, що Анжела…” Я ж не винен, що Анжела то сіпне мене, то йорзне, то нагрузне: Лі – то злякає: Ко – Анжеліко, […]...
- “Переписую знову чомусь…” Переписую знову чомусь куці ролі забутої драми, і повірить, як завше, боюсь в те, чого і не буде між нами, […]...
- “О, як весело глядіти…” О, як весело глядіти, Як сміються всі на світі, А я з горя поманеньку Наллю чарочку повненьку, Вип’ю добре, посмакую […]...
- ЧОВНИК Чи довго я, нещасний, Буду так крушиться? Пора б уже перестати Скучать да нудиться! Пливе човник без весельця, К берегу […]...
- Уривок із триптиха “І мертвим, і живим, і ненародженим” А я, живий, прийшов до вас, живі, Сказати, чим людська доба значима, Для чого ми, на ноги ставши дві, Звели […]...
- “Однаковість, мов у склянім намисті…” Однаковість, мов у склянім намисті,- Її в Природі не шукай дарма. Відбитки пальців чи відбитки листя – В мільйонах спроб […]...
- ПУГАЧ Близько мене стогне пугач Саме серед ночі, Віщує він нещасному Скоро закрить очі, Стогне пугач, стогне сірий Да над головою, […]...
- “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
- МОЙРА По синяві мчиться кораблик горою, Шо срібні у нього вітрила… Пливе срібний місяць, мандрує з прибою, На синь його Мойра […]...
- “На добраніч усім на ніч…” На добраніч усім наніч! Дайте одпочити… Хто кохає мене щиро – Не буде будити. Не будіте, миле браття, Мене з […]...
- ОЙ НІЧКА ТО ТИХА. Думка Ой нічка то тиха, ой нічка то мила!.. Зорниця в зорницю по небі світила, А я си при мурі на […]...
- “Лічу в неволі дні і ночі…” Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть […]...
- У СВІТІ ТАК ВЕДЕТЬСЯ, ЩО ЛИХО СМІЄТЬСЯ Все, що у світі пожадливість хвалить, Кожному очі тілесністю палить. Пиха єдина у світі панує, Кожен сусіді ніщо не дарує. […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО МИНУЩЕ Хіба скажу про те, як ночі у червні повагом повзуть, не менші дні мені пророчать і передсвітків каламуть… Хіба скажу […]...
- ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
- В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...
- “Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче…” Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя […]...
- “Хіба не бачите, що небо голубіє..” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І […]...
- “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
- В казематі (“Згадайте, братія моя… “) Моїм соузникам посвящаю Згадайте, братія моя… Бодай те лихо не верталось, Як ви гарнесенько і я Із-за решотки визирали. І, […]...
- Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
- “Стою над річкою: імла…” Стою над річкою: імла Тремтить і міниться в блакиті. І ніби я вже був на світі, І річка ця також […]...
- СПІЛКУЙТЕСЬ, ЛЮДИ! Я ще не весь об’їздив світ! Не був у Римі, в Сан-Франціско, Не бачив нив індійських цвіт, Не був у […]...
- КРИК ДУШІ Ви навчили мене гіпокриз’ї, брехні, Пси, вампіри, раби конвенансу! Оплювали мені мої мрії сніжні, Мою білу, як ангел, романсу!.. Ви […]...
- З-ЗА ДУНАЮ Олександрі Михайлівні К Покину, покину Чужую чужину Та на Україну Соколом полину. Ой хто ж мене дома Щиро привітає, Любо […]...
- ДУШКО МОЯ РОЗМАЇТА Душко моя розмайная, Душко розмаїта, Що з тобою учинити, Де тебе подіти? Посаджу тя у садочку – Буде рожа клясти, […]...
- ПРОЩАННЄ З РІДНОЮ ВКРАЇНОЮ І Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем; Вітри ночнії, ревучі хвилі Разом співають із моїм […]...
- “І Архімед, і Галілей…” І Архімед, і Галілей Вина й не бачили. Єлей Потік у черево чернече! А ви, святиє предотечі, По всьому світу […]...
- СЕМУ-ТОМУ, ХТО ЦУРАЄСЬ СВОГО ДОМУ Та чого ж ти так раненько Коника сідлаєш? Вже ж не інак, пане-брате, – Їхати гадаєш… Їдь си, брате, їдь […]...
- СОНЕТ ЗАМІСТЬ ЕПІТАФІЇ …І прийде мить ота, що понесуть холодний прах на холодний цвинтар. …Чиясь промова буде сумовита. Хтось перетворить похорон в ясу. […]...
- БІЛИЙ СВІТ У білому світі біла долина яблуня з яблуком у вершині жінка сорочку над річкою шиє від білого полотна дні відтина...
- КУРИ ТА ЛАСТІВКА “Біга, як курка з яйцем” “Куд-куд-кудак! куд-куд-кудакі Яєчко я знесла гарненьке: Нехай іде та дивиться усяк, Яке воно у мене […]...
- МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
- “Повіяли вітри буйні…” Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили […]...
- “Схилившись на руку, дивлюся я…” Схилившись на руку, дивлюся я В вечірнє крайнебо далеко і глибоко. І чую: проситься душа моя Туди, де потонуло в […]...