Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Знаєш, я частенько вже боюсь…”

Знаєш, я частенько вже боюсь:
що рядком раптово захлинусь.

Стане серце раною в мені.
Заклекоче слово в глибині.

Магма слова боляче сяйне –
і поглине полум’ям мене.

І рядок ударить, наче грім,
у пекучім спогаді моїм.

Грізний вибух серце потрясе.
Я ще встигну скрикнути…
І все!..

Я рвонусь
до тебе
в німоті,
захлинусь рядком.
І в темноті
не сягну тебе
за півслівця…
Трісне в пальцях
парость олівця.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Знаєш, я частенько вже боюсь…” - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО