ПОМИЛКА ДЕЛЬФІНА
Лиха рука поранила дельфіна.
Лизала хвиля кров його липку.
Загорнутий у білий саван піни,
лежав покірний велет на піску.
Цікавості не зміг перебороти –
так близько мріла берега канва…
Конав дельфін –
довірлива істота,
приручена загадка світова.
Судомилося в муках пружне тіло,
туманно гасла шкіра голуба.
А поруч море важко шелестіло
і дихала збентежена юрба.
Поскрипував пісок, неначе злото,
на стоптаній межі добра і зла.
Конав дельфін…
Лише у спазмі рота
здивована усмішка
ще жила.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА Світе, якому ти богу молишся на самоті? Нитка життя людського рветься в путі. Нитка життя пропаща… Відстань така близька – […]...
- “Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море […]...
- “ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ…” На сцені Гриць вмирав… На залі тінь снувалась, На душу втомлену глибокий сум лягав, На лиця кам’яні задума тиха клалась, […]...
- “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
- ОДВАГА Ви кажете, що плавали у морі? Та ні! Ви душу грішну берегли. Скрипали грізно далі неозорі, дрімали поруч тихі береги. […]...
- Помилка Сьогодні помилився: сів до автобуса, що прямував на кладовище. Як добре – приїхати на кладовище, а не йти за домовиною....
- “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
- “Ще б кроків п’ять, ще три, ще крок…” Ще б кроків п’ять, ще три, ще крок – Зніми утому з пліч!.. Я на плацдармівський пісок Упав в жовтневу […]...
- МІРАЖІ СТАРОГО ЗАМКУ Перебачили немало ці руйновища старі. Тут хребти собі ламали в давнину богатирі. Кров’яніли стіни вічні, і варягам навздогін, кликав ратників […]...
- ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...
- Похід Ігоря на арабів і персів По пустелі дикій, голій, По розпалених пісках Військо Ігоря ступає І грізній зброї, в шоломах. З голови до ніг закуте […]...
- ВІЗІЯ НА КІНБУРАНІ Козацькі голови… і макові. І стільки болю та жалю. На тиху вуличку в Очакові Цієї осені ступлю. У корчмі цій, […]...
- НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
- ДВОБІЙ Пісок і галька. Пустище суворе. Стихії шал, і – мужності урок. Споконвіків штурмує скелі море, Але ті не відступають і […]...
- “Берег річки. Трава лугова…” Берег річки. Трава лугова. На вогні казанок закипає. Сплесне риба чи крикне сова – Довго-довго луна не стихає. Кущ лози. […]...
- Пустеля кілька останніх відер піску у ній давно приручені і безтурботно мружачись спочивають на дитячому майданчику дуже ймовірно що решта прийняла […]...
- Атака Небо ракета зелена розрізала… Вперед! Чую матюки полковника. Траншею покинути ніколи не пізно – Хай відіймається першим поповнення! Залягли в […]...
- ПРОРОК * Голубіє земля, оповита прозорим серпанком, Хвилі кидає в берег море важке і зелене. На обличчя і груди людини лягає […]...
- ТЕЧЕ МУРАШКА …І відкрили ось нам, читачам, славну річечку Мурашку, – я й не знав, що є така на планеті. Олесь Гончар […]...
- Ах життя моє дороге Ах життя моє дороге, Хто мені дав тебе, тепле й сильне? Бігти берегом, бігти геть, Бігти холодною вогкою рінню. Занести […]...
- “Ти їдеш там, де млисте, зимне море…” Ти їдеш там, де млисте, зимне море Мутними хвилями змиває береги, Де небо півночі студене, непрозоре Спов’є всі думи мрякою […]...
- “Нахилилась над водою гілка…” Нахилилась над водою гілка, Думаєш, їй легко таки хилитися? Думаєш, їй не буває гірко Вітрові зухвалому коритися? В піднебессі кружеляє […]...
- СКАРГА ВЛАСНИКА Я казав, що не можна Переганяти худобу бродом, Тоді, коли місяць у повні, Але моя стара мати запевнила, Що вона […]...
- ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
- ЕСМЕРАЛЬДА Шаліє вихор полум’я і змори: Коза, та бубон, та циганський стрій. П’єр Гренгуар, високий і худий, Уже забув містерії і […]...
- МІФ ПРЕДКОВІЧНОГО ЛІСУ Наді мною вітер горне хвилі нетрів лісових. Я в розмаї зелен-моря йду, неначе лісовик. Між тернищами густими пасма кіс перебира […]...
- “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...
- ОДИНАДЦЯТЬ 1 Напне на груди перкаль ночі, обпарить губи кропом сосок; знепритомнівши, неспокоєм закропиш очі. Зануриш голову у білу гущавину грудей […]...
- ГОЛУБА ШАЛАНДА Де тебе шукать в широкім світі?.. …………………………………………… Грало море, пінилась вода. Край шаланди закидала сіті Дівчина, рибачка молода. Підвела гарячв […]...
- Місяцю-князю! Місяцю-князю! Нічкою темною Тихо пливеш ти Стежков тяємною… Ніжно хлюпочеться Воздушне море, Так в нім і хочеться Змить з серця […]...
- СИМВОЛ Чим далі, тим похмуріш мряки, Тим небезпечніша дорога… О, ніби Ніке з Самотраки, Твоя смертельна перемога! З одірваною головою, Безумна […]...
- “НАДІЯ” …А з ночі скавуліло море Пісні своєї сили й суму, Вершились хвилі, наче гори, Вбрані в сніжні завої шуму… Йшов […]...
- ADAGIO Поклало небо коралевий крок На море, що шуміло по колони. Пісок котився в піні. Вітер грав На темних струнах – […]...
- НЕЩАСЛИВЕ КОХАННЯ Я стану ягуаром… Х.-С. Чокано Сніг опадав. Птахи, як і плоди, опали швидше. В небі гасла осінь, і я хотів, […]...
- ДУХ Людина – що таке? Не плоть, не море. Не океан, не космос, тільки дух. Йде смерть, але вона не переборе […]...
- КЛІТКА З ПАНТЕРОЮ Ти любиш розглядати шкіру Яка формує тіло панни Ти цю пантеру взяв на віру Встромляєш в неї спис тюльпанний Її […]...
- СТЕПОВА МОГИЛА Звідкіль ти, могило, У степу взялася? Хрестик з очерету, Земля не зляглася. Ні шляху, ні стежки; В полі дико, пусто; […]...
- “Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…” Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом […]...
- “Ах, життя моє – кругле, як м’яч…” Ах, життя моє – кругле, як м’яч. Пружне й палюче – як любов. Падай. Злітай. Смійся. Плач. Цілуй дужче, знов […]...
- ГОЛУБКА Вилітала голубонька Із гаю густого; Сумувала, нарікала На свого милого. Не нарікай, не журися, Голубонько біла, Що з тобою лиха […]...