МОЯ ОСНОВА
Я звідтіля, де мій Південний Буг
з моїм Дністром русявим розмовляє.
Поміж річок оцих така земля є,
де кожен горбик соками розбух.
Із прадідів-дідів я подоляк,
з міцного, роботящого я роду.
Мій предок не шукав мілкого броду,
не падав серед бою в переляк.
Посіяний увесь я в цій землі.
В одній руці – крило Дністра,
а друга
тримає лебедину хвилю Буга.
Чумацький Шлях – росою на чолі.
Я колишу в зерні колосеня,
джерелами живими жебоню я,
рум’яною веселкою струмую
над сонячними обрисами дня.
В ногах дніпрові я стелю,
під голову кладу мої Карпати.
Росту над світом соняхом крипатим
і падаю насінням у ріллю.
Я кланяюсь народу-сівачу,
його святині – пісні незабутій.
Моя основа – тут, у цьому грунті.
З горбів оцих у всесвіт я лечу.
(3 votes, average: 4,67 out of 5)
Related posts:
- ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...
- ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...
- ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...
- ЗЕНІТ ВІКУ Висить планета у зеніті року, вишнево сяє червень за вікном. Пульсує час, ущільнюються строки. Стукоче рівно точний метроном. Густа блакить […]...
- Сутінки Тягнуться люди з поля, гавкають пси в долині, Тіні в село крадуться, мов обережні таті. Річка ножем широким сутінки крає […]...
- ЙОМ КІПУР У МАЯМІ БІЧ Білі доми, зелені пальми, Сонливе плетиво вулиць, Із синагог лунають псальми, А під кущем, ось горілиць, Лежить бродяга бородатий, Під […]...
- ГІРКЕ ПРОЩАННЯ Коли сідаєш в лайнер, щоб навіки Покинуть рідну землю, – Отоді В тобі скипають всі струмки і ріки, Кров пращурів […]...
- “А може Ви граєте цю святотатську ролю…” А може Ви граєте цю святотатську ролю, Щоб Вероніці неважко було Вас назавжди забути? Коли це істина, Вежо на скелі, […]...
- НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч […]...
- ЦИРК Ніч сьогодні прозора й ніжна. В кімнаті сиджу. Оркестра з цирку. Вигуки гарцівниці блакитносніжної. Я перенесусь у цирк на хвильку. […]...
- СУТІНКИ У сутінках душі моїй тривожно. Між цих смутних задимлених пожеж, між цих туманів розминуться можна з життям своїм і заблукать […]...
- ЖАР – ПТИЦЯ Мені співала мати про жар-птицю, Вишин володарку, пестунку хмар. Вона минає зерно і криницю, Лише вночі клює Волосожар. Бувало: смеркне; […]...
- СЛОВО ПРО МАТЕ ЗАЛКУ* За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, […]...
- КОРІННЯ ХЛІБА Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. Крізь папір […]...
- КАЗКА Ця казка дивна і стара, як пошуки святого руна: Христос приходив до Дніпра, щоби повергнути Перуна. Перун сказав: “Не розіпни…” […]...
- В МОНАСТИРІ Святі обличчя з тихих стін На мене дивляться терпляче, Як я кладу уста гарячі Цілунком на твоїм листі. І сонний […]...
- АЛЯБАСТЕР Незнаний майстер давньої Еллади Різьбив її, коринтянку з села, І голову одбиту одягла Назавжди сила лагоди й принади. І дивно […]...
- Я РОДОМ ІЗ ЛЮДСТВА Люблю вас, люди, мислячі істоти, за клопоти великі і малі, за те, що ви скоряєте висоти, серцями прикипівши до землі. […]...
- ЯРОСЛАВНА не знаю як прочитати залізний степовий запах скигління чайки багрець неба ось айва б’є поклін землі дрижить струна? тятива? де […]...
- МАРІЄ МАРІЄ, за мертвими виють пси. Так виють, ніби за тими, що вмерли у всі часи, й між ними – ми. […]...
- НАПУЧУВАННЯ Того дня, виходячи з хати, підійдеш до дверей і на порозі зустрінеш Сагайдачного з розпростертими обіймами, як батька: вирушаєш у […]...
- “Ні жодна ще падлюка в цілім світі…” Ні жодна ще падлюка в цілім світі Не вимовила: “Я проти народу” – Бо треба буть накормленій, зігрітій… Маскує душу […]...
- “Хтось метнув неминучу стрілу…” Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Заступило веселкою зір. Чисті барви […]...
- КВІТИ Під віконцями На сонці У весняному саду У земельку, Як в постельку, Я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, […]...
- МАРІЯ На базарі рученьки ісклала, В білій хустці, в сірім піджаці, На хлібину голову поклала, Задрімала в хліба на щоці. У […]...
- БЕРУ ОБЕРЕМОК ПРОМІННЯ Беру оберемок проміння Жовто-пухкої кульбаби, Стелю і лягаю. Коло мене коса, Молоток і мантачка. Бриль золотий захищає від спеки… А […]...
- БАЛЯДА ПРО МАСКУ НА КАРНАВАЛ Я вишиваю щоночі Маску на карнавал; У намистину кладу Покірне своє зусилля, Пýчок моїх дитя. Щоб тільки раз у житті […]...
- “Між персами твоїми – жолобок…” Між персами твоїми – жолобок, Задолина життя і пропадання, Туди, немов нитки в один клубок, Збігаються мої думки й жадання. […]...
- СМЕРТЬ ПІДКОВИ Втискалась Руська тихо і непевно на спрагнений видовищний майдан, в строкате радістю і гнівом пекло, до злого полиску кайдан. І […]...
- ШОВІНІСТИЧНЕ Беруть хліб, угіль, цукор і так, немов до чарки, Приказують: – Ну хай же вам Бог посилає… та щоб ми […]...
- ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ Аж висвистує скрипка від солодкої муки. Дід виспівує хрипко на весіллі онуки. У щасливій оселі, всій родині на диво, пісню […]...
- ПОДОРОЖНІЙ Вітри заліплювали очі, дорога корчилась в ногах, тяжкі сліди вгрузали в темінь ночі, намочену в дощах. Людині, без знаків між […]...
- “В полиново-білейській купаюся гіркоті…” В полиново-білейській купаюся гіркоті, Аж у горлі пече… Аж стискає натруджене серце, І зелені діброви, і бані церков золоті Випромінюють […]...
- “Я б тебе заховав за коня чи могилу…” Я б тебе заховав за коня чи могилу, Та могилі й коню де сховатись самим? Я б тебе заховав за […]...
- БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...
- В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
- НАД ОКЕАНОМ Вітри здирали океану шкіру і сіллю бризкало в уста, тяжка півмісяця сокира рубала північ на хребтах биків, що кидались на […]...
- “Вирлооке сонце…” Вирлооке сонце сідає на чорну скелю. З неба, гір і свободи собі збудувала дім я. Небосхил для людини – якраз […]...
- 1. “Отож воно й почалося з того…” Ото ж воно й почалося з того, що одружився дурний Петро. Тільки до хати привів небогу – зразу ж топитись […]...
- ГУЦУЛЬЩИНА Красо моя, п’янка чарунко мила, Гуцульщино, розумнице моя! Смарагдами лісів тебе обвила Щаслива доля й пісня солов’я. Чумацький Шлях вгорі […]...