Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МЕДІВНИКИ

Бувало, в хаті на світанні
ховався я за подушки
і тихо ждав, коли настане
пора пекти медівники.

У ночвах тісто медівниче
зринало вгору, мов крило,
і на відскоблену стільницю
пухкою повінню текло.

По ньому бігала спочатку
качалка, біла від муки,
а потім цинкова зірчатка
ділила тісто на зірки.

На поді жевріла урочо
гнучка, терпляча коцюба
і палахкучо била в очі
жарінь рожево-голуба.

Крізь арку челюстей черлену
на втіху матері з руки
у небо чистої черені
пливли засвічені зірки.

Згадалась, мамо, давня казка,
в якій світанок той воскрес.
Ти привези мені, будь ласка,
пшеничну зірочку з небес.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

МЕДІВНИКИ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО