Пам’яті С. Ч

Related posts:

1. КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом […]...
2. “Над Україною навис…” Над Україною навис Останній день Помпеї. Що вдіє щит і меч, і спис Для неї? Нової спраглі боротьби, Ми завжди […]...
3. Наближення зими у всьому серце чує Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках, що ждуть, коли блакить […]...
4. Десь осінь надходить М. Т. десь осінь надходить витирає чоло фартушком ще один день округлим плодом упав з гори поволі гасне далекий гул […]...
5. “Цвітуть на білому хати…” Цвітуть на білому хати. У грудях грудня – зими, зими. Димів скуйовджені хвости, І дух овечий та козиний… Цвітуть обмерзлі […]...
6. РАЗЛУЧЕНИЕ Прерви сей горький поцелуй, прерви, Пока душа из уст не излетела! Простимся: без разлуки нет любви, Дня светлого – без […]...
7. “прощай гаутамо я нині до замку дійшов…” прощай гаутамо я нині до замку дійшов корона спітніла на лобі опалому в дріж на босих дорогах знайдеться мій ликавий […]...
8. ПРОЩАЙ! Прощай! Душа – тоской полна. Я вновь, как прежде, одинок, И снова жизнь моя темна, Прощай, мой ясный огонек!.. Прощай! […]...
9. ПЕРЕД АБСУРДОМ Поманити ласим шматочком, Що життям називається нашим, Як перед затяжним стрибком: Прямо всесвіту в пащу. Чи скінчити в захопленні так, […]...
10. ЧАС, ГОСПОДИ Час, Господи, на самоту й покору. Євген Мапанюк Я пам’ятаю Бажана старого, Він все частіше згадував про Бога І все […]...
11. “Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...
12. “Ти дивишся. А я вже – як на трапі…” Ти дивишся. А я вже – як на трапі. І слів нема. І туга через край. Життя іде по “Гаусівській […]...
13. “Кажу: “Не забуду ніколи”…” Кажу: “Не забуду ніколи”, – А вітер шумить: не клянись. Черешні цвітуть біля школи, Вихлюпують цвітом увись. Кажу: “Я писатиму […]...
14. “Прощай, морська корово із Командорських островів…” Прощай, морська корово із Командорських островів! Чудовисько, релікт, створіння ластогруде. Десь бачили тебе, останню із корів. Ти вимерла як вид. […]...
15. ПОДЯЧНА МОЛИТВА З ДОКОРОМ Ти не сотворив мене сліпим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене горбатим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене […]...
16. ЛЮДСЬКІСТЬ П. Тичині Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий, І ніч повільним помахом руки Широкі тіні чорним пише вуглем. […]...
17. “В Річмонді, при вході в санаторій…” В Річмонді, при вході в санаторій, Посадили чехи деревце – В пам’ять про політ людини в космос… Як це добре! […]...
18. ДОРОЖНІ РОБОТИ Валим дерева обіч доріг, Б’єм під коріння самісіньке кленів, Дерн затріщить, наче шкіра зелена, Вкриє земля кучерявий моріг. Рветься дорога […]...
19. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
20. МОНОЛОГ Ми вже собі казали, Господи, усе – в розмовах, що ростуть, мов вишні, що вдихують корінням чорнозем і ділять нас […]...
21. “Ці небеса, цi свiтлi небеса…” Ці небеса, цi свiтлi небеса, Пiд ними i живу i золотiю. Тут голос мiй до людської надiї Горобиновим кетягом звиса. […]...
22. МОЯ СМЕРТЬ Так хотів би я знать: Чи ще довго прожить На цім світі мені доведеться? І коли моя смерть – Порадниця […]...
23. ПЕРЕДОСІННЄ Щербиться, лункішає капіж, прояснена просвічує калина, і що не крапля – пада срібний гріш, і що не слово – з […]...
24. ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
25. “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдавнішій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній […]...
26. БЛАГАННЯ Господи всесильний, Господи ласкавий! Не треба мені грошей, Ні почестей, ні слави. Затримай приліт ранку До нашої оселі, Щоб я […]...
27. ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
28. “Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки…” Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки, Коли раз у раз на сходах б’ють дверима, А знадвору чуть блаженний крик […]...
29. РЯДОК ЗАПОВІТУ Болить мене слово, пече під грудьми. Я словом ніколи не грався. У полум’ї думи зринає з пітьми суворе обличчя Тараса. […]...
30. СЕРПЕНЬ Herr, es its Zeit! Р. М. Рільке Час, Господи, на самоту й покору. Все про цей час нагадує: вага Знекровленого […]...
31. ОСТАННІЙ Настане день скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни. […]...
32. “Прощай! Прощай! Со лба сотру…” Прощай! Прощай! Со лба сотру воспоминанье: нежный, влажный сад, углубленный в красоту, словно в занятье службой важной. Прощай! Все минет: […]...
33. МОЛИТВА ДЛЯ ДВОХ Допоки ми у білім світі можемо В любові сизим огнивом цвісти… О, Боже мій! О, Боже мій! О, Боже мій! […]...
34. ТРАГІЧНА ЕЛЕГІЯ Кажу: нагніться, трави!.. І слухняно вони списи схиляють до землі… І люди ходять легко, наче птахи, щоб не топтати долі […]...
35. ПЂСНЬ 16-я. Пройшли облака. Радостна дуга сіяет В сію силу: Дугу мою полагаю во облацЂ. Пройшли облака. Радостна дуга сіяет. Пройшла вся тоска. СвЂт наш блистает. Веселіе […]...
36. “Прощай, прощай, моя юность…” Прощай, прощай, моя юность, Звезда моя, жизнь, улыбка! Стала рукой мужчины Мальчишеская рука. Ты прозвенела, юность, Как дорогая скрипка Под […]...
37. РОЗМОВА З ЛИСТКОМ Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар. В руці […]...
38. “Перетерплю усе, що Бог послав…” Перетерплю усе, що Бог послав, Переживу і болі і страждання, Лише б Твій Дух мойого не карав Під небом цим […]...
39. ПЕРЕДЧУТТЯ ПРОЗИ О Господи! Чи думав я колись, Що із благаннями звернусь до неба: Мене до прози повернути треба, Бо нерви вже […]...
40. Andante “Люди – глина співуча…” Отак одчайдушно ходять за мною слова. Кому ж я співатиму, кому я озвуся? Кому розповім ці […]...