Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Мов блискучі рукояті…”

Мов блискучі рукояті
Напрацьованих чепіг,
Твої ноги в руки взяті,
Звуть мене в безтямний гріх,
Та який це гріх, кохана,
Коли щастя він дає?
Будем звечора до рана
Вести грішне житіє.
Я берусь за роги плуга
(Чи невкірного бичка),
Твої ноги – то напруга,
Сила творча й беручка.
Я служу в тяжкій оранці
За коня й за лемеша.
Твої ноги сяють вранці,
Ніби янгола душа.

1998

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Мов блискучі рукояті…” - ПАВЛИЧКО ДМИТРО
 »