МЕЛЬНИКИ
Я всю надію мав на Мельники,
Коли в цей край пішов у депутати.
Вони ж – на мене очі, як штики:
“Чого ти тут? Іди в свої Карпати!”
А я сказав: “Однаково мені –
Холодний Яр чи підкосмацька пуща!”
Штики загнулися. І в тишині
Пройшла чиясь душа непомируща.
Воскресли Чучупаки. Зникла мряч.
Побачив я на мапі небозводу,
Як обертались Мельники в Космач
І помирали вдруге за свободу.
1994
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СОНЕТ ЗАМІСТЬ ЕПІТАФІЇ …І прийде мить ота, що понесуть холодний прах на холодний цвинтар. …Чиясь промова буде сумовита. Хтось перетворить похорон в ясу. […]...
- “Сніг падав безшелесно й рівно…” Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні, І дальній дзвін стояв так дивно В незрозумілій тишині. Ми вдвох ішли […]...
- “Вона ішла… але здавалося мені…” Вона ішла… але здавалося мені, Що ніжний пролісок в снігу зоріє, Встає з’під нього і радіє Промінню, сонцю і весні. […]...
- “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
- З ГОЛОВНИХ ГРІХІВ не знаю заздрости але вона хоче знати мене віддавна прокладає дорогу до моїх чуттів і видно вже доторкнула мене своїми […]...
- БЕАТРИСА Хвилювання знайомі Хвилювання старі При таких комічних обставинах Така несподівана ніч Ноги мерзли душа палала Душа розривалась Сестра Беатриса у […]...
- НА АВТОСТРАДІ Сумний обеліск при дорозі. Букети. Скорботні вінки. Чиясь тут спочила у Бозі Нещасна душа навіки. До кого вона поспішала, До […]...
- ЗАГОВОРИ “Заговори, щоб я тебе побачив”. Сократ Заговори, щоб я тебе побачив, І прочитав життя твойого стих. То, може, Словом, скорбним […]...
- Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В […]...
- “Ми їхали, а надовкола вітер…” Ми їхали, а надовкола вітер Печаль розносив спритним поштарем. В осіннім небі охололий щем Усю блакить поспішним рухом витер. І […]...
- ПЂСНЬ 03-я. Весна люба, ах, пришла! Из сего сЂмени: Прорасти земля быліе травное, сирЂчь: Кости твоя прозябнут, яко трава, и разботЂют (Исаіа) Весна люба, ах, пришла! […]...
- ПОДОРОЖ ЛІТАКОМ Літак, немов змагун, бере розгін, костричить кострубатий, гострий лоб, як віл, вдаряє до повітря стін, іде в повільний гін, пізніш […]...
- ВИДІННЄ І Я згадую той день і час благословенний, Як дух твій молодий мене з землі підняв І побут хуторний, захмарений, […]...
- ХВІСТ НЕБА Місяць завис на гілці, закривши лице серпанком дерева, й висить так, гойдаючись, мов хвіст неба або волосся ночі. Білка притихла. […]...
- ПРО СТРОФУ Чотири різнобіжники на мапі серця, чотирикутник радості та болю, чотири припрямки до боку, що не зветься, що входить клином – […]...
- 1. МОЛИТВА Душе істини, вселися в нас і ясністю обмий нам сліпоту з очей. Зайди у наші немочі і приложи листок цілющости […]...
- НІЧ Ніч. Замовкли денні речі… Надокруг німа стіна… Тільки іноді з-під печі Чути голос цвіркуна. Та годинник однотонно Гомонить, знай,- цок […]...
- “Гроза пройшла, і сліз безкрає…” Гроза пройшла, і сліз безкрає На листях, травах, на квітках, Ласкаво, ясно сонце сяє І відбивається в сльозах. 1905...
- “Дзвенять у відрах крижані кружальця…” Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться […]...
- “Жив один лис який умів писати…” Жив один лис який умів писати і він писав у шкільному зошиті про осінь носив під пахвою зошит і олівець […]...
- БОРОВИЦЯ О Господи, я знов у Боровиці, Але не в тій, де пригощав мене Мій друг Олекса, де чайки-зигзиці Влітали в […]...
- 28. ВСЯКУЮ ЖИТТЕЙСЬКУЮ ОТЛОЖІМ ПЕЧАЛЬ Зложивши печалі життя на столі, ступимо білим світлом до Тебе. І промиє нас біллю до білих кісток, і розчинить нас […]...
- РЕПЛІКА Хочеться казки. Хочеться тиші. Галаси, сурми виснажили мозок. Серце – серце моє ледве дише, Ніби йому дали 100 різок. Хочеться […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
- МОЛИТВА Мій Господь, це Ти підняв мою державу, Як Лазаря, з труни, з могили до життя; Та Лазар знов помер і […]...
- ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
- “На річку тінь верби лягла…” На річку тінь верби лягла, Ворушить вітер віти. Рибальський човен в два весла Тією тінню вкритий. Від річки – стежка […]...
- “Як солодко в північній тишині…” Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати І знову – з радістю і сумом – зустрічати Все те, […]...
- ДУША БЕРЕЗИ Нас – океан. Але ж кому у спадок Дісталось істини святе зерно? Якщо життя лише сліпий випадок – Яким безглуздям […]...
- “Пройшла гроза і землю освіжила…” Пройшла гроза і землю освіжила, Повеселіли і дерева, й квіти. А яблуню, що буря повалила, Уже не воскресити. Була – […]...
- САД (Уривок) В огні нестерпної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили […]...
- СЛЬОТА Ситом сіє сиві струї Хтось химерний. Хмар хитон Розпростер на небі вітер. Слизько. Слізно. Сумно. Сон. Вимок ворон на воротях. […]...
- ЧОРНИЙ СПЕКТР Ви знаєте, із чого виникає чорний день? Із суміші яксравих барв. Найперш береш звичайний білий день. Домішуєш ультрамарину неба, зеленолистя […]...
- ЗАПИТАННЯ Чи чуєш ти мене Обагнена Ти зникла не оглянулась… Чи бачиш ти мене Я твій Ховаюсь в туманах Чи скотиться […]...
- ПІДСВІДОМІСТЬ Понад похмуре, чорномуре бердо підносив замок кам’яний свій жест. В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл; в льохах тримав […]...
- ГАДЖУГА Нарешті й гори вибрели з туманів – Поширшав світ, поглибшала блакить. І тихо так. Лиш з урвища на грані Струнка […]...
- НІЧ НА АДРІЇ Ніч. На стоках небозводу Мерехтять сріблисті зорі, Чорні пасма скиб на морі Крає вістря пароходу Й білить пухом шумовини. У […]...
- ОБРИ Весна цвіте в усій красі своїй, Вже одгриміли Зевсові перуни, Дощу буйного простяглися струни, Зазеленів сподіваний рижій. На полі котяться […]...
- “Ах, як вона цвіла, чарівна квітка…” Ах, як вона цвіла, чарівна квітка! Наперекір вітрам усім – цвіла, обманута, посаджена у клітку засушливого затишку й тепла. Є […]...
- Homo Цей світ біжить до прірви і не може Спинитися: не має він гальма. Є хлібний стіл, і полюбовне ложе, І […]...