ФРАНЦУЗЬКА МОДА
“Що Франція?” Це – я”. – Сказав колись король.
Не дивувався світ. Була така хвороба,
Що підкрадалася до всіх монарших доль…
Аж ось тепер і в нас знайшли її мікроба.
Поїхали в Париж і накупили плать,
Костюмів дорогих політики вкраїнські.
А в тій матерії, в тім полотні сидять
Бацили величі міцні, як зуби кінські.
Тепер і в нас кричать: “Я – Україна, й квит!”
А думають про свій олігархічний статок
Гетьманчуки малі, що виповзли зі свит
І сяють золотом камзолів і краваток.
9.ІХ.2006
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- ІІ. ODI PROFANUM VULGUS! Вони сидять серед базарів І продають дрантивий крам, – Нікому непотрібний хлам Перед ними храм краси захмарив. Сидять щовечора, щоранку, […]...
- Літо двоє несамовито двоє задихано завчили одне одного напам’ять як хрестоматійні вірші і навіть пісок та трава тепер безсилі створити їм […]...
- ПРИВІТ ТОБІ, ФРАНЦУЗЬКА ЗЕМЛЕ! На землю Франції вступили ми вночі. Привіт тобі, вітчизно “Марсельєзи”, І вам, Паризької комуни кумачі, І вам, Ліона славного ткачі, […]...
- ДВА КОЛЬОРИ Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори […]...
- УКРАЇНА Україна – плантаторське поле, Україна – лиш ярем скрипіння, Україна – плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи! 1943...
- “Україна копає городи…” Україна копає городи. Може, рік, може, вік проживе. А коли вже державу спородить, Тоді й небо візьме за живе. Україна […]...
- КРУГЛИЙ СТІЛ Вже триста літ сидять пахолки, осавули, Малі гетьманчуки, прагнущі булави, І нишком радяться, щоб їх жучки не вчули, Як бути […]...
- РИКША Гонконг – місто контрастів. (З газет) Кіть-кіть коліща. Хуткіш – чап-чап! Хай коні думають, у них великі голови. А рикші […]...
- “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...
- БОЛЬШАК В дощах, у хмарах горизонт, – Усі дороги дощ розквасив. Невже залишимо свій фронт Без хліба і боєприпасів? Сидять машини […]...
- “Не забуду я… о ні!..” Не забуду я… о ні! І тепер, коли згадаю, Бачу ночі весняні, Чую шум далекий гаю. На траві, в шовку […]...
- СКОВОРОДА Господній світ не відає кордонів. Йому незнана земности межа: Добро і зло, байдужжя, правда, лжа Кропили здавна істину з амвонів. […]...
- ПАДАЮЧІ ЯНГОЛИ Всі мудрощі і всі знання найвищі Ховаються й зникають у кущах, Що пишно так ростуть на кладовищі, Де мармур тріснув, […]...
- ДОЯРКИ МИКОЛИ КРИСТОПЧУКА Коли хто казав, що робота на полі, в хліві Негідною стане душі у прекрасному тілі? Звідкіль та бридливість в сумління […]...
- МАЗЕПА XXII Вже Карл Дванадцятий кордони В пихатій величі пройшов… Пора, пора набить патрони, Пролить нападників злу кров! Там, там, до Ворскли, […]...
- НЕДІЛЯ Тепер у моді самосад – Покурюєм фабричні. Сидять дядьки, квітує сад, Сміється вишня вишні. Поміж дядьками хлопченя Цвіте білоголово. І […]...
- ЛЕОНІДУ КУЧМІ Президентові України Чи то КУчма чи КучмА? (В мові теж руїна!) Як його тепер нема – Буде Україна! 1998 р....
- АНТИСТРОФА Я ніколи не покохаю жінку, котрій бракує слуху. Молюсь самому Духу – та й не Матерії. До речі: соціалізм без […]...
- НОВИЙ ХЛІБ Пахучий пил невпинно осіда, Фарбує все у матові півтони, І голоси людські – як відгомони Того, про що розказує вода. […]...
- ОКСАНІ КЕРЧ Вони летять – лічить чи не лічить Оті літа, як стая журавлина, Де неквапливо птах за птахом лине… Так птаства […]...
- “Гукай на біду – не догукаєшся…” Гукай на біду – не догукаєшся клич на діло яке – не докличешся хіба що здивуєш кого… та й ведмедем […]...
- “Недремні очі маяків…” Недремні очі маяків, Штормів надсадні гули, І чайки – душі моряків, Що в морі потонули. Над ними – хмарок паруси, […]...
- ЛЕБЕДИНЕ Вже репались тугі плафони, Налляті світлом, соком стель, Застряло в горлі грамофона Хрипіння, як драглі, густе. В цей час подвоєні […]...
- КІНЬ Се діялось за давніх ще давен, Коли ще Чоловік не знав Коня сідлати Та ні у віз єго впрягати. Якраз […]...
- ОДА ЧЕСНОМУ БОЯГУЗОВІ Ти вбив свій горизонт і небо отруїв, Дав дулю сонцеві і плюнув в очі хмарі. Живеш повзком і помисли свої […]...
- “Друже мій, не будьмо схожі на півня…” Друже мій, не будьмо схожі на півня, Що кукурікає, сидя на тині, Про свою мужність. Хто мовить про мужеську міць […]...
- “Україна моєї великої дорогої ідеї…” Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]...
- НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ БУЛЬВАРІ Прощай бульвар, окраса міста, Що сяйно квітами горів. Зелена віхола іскриста, Птахів у небі диво – спів. Прощай бульвар… Метал […]...
- ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
- Притча про автопортрет Ви правду кажете, що богомаз я є і грішник, але ж ви всі чолом б’єте в паркет, в своїх провинах […]...
- “Ісус Христос розп’ятий був не раз…” Ісус Христос розп’ятий був не раз. Там, на Голгофі, це було уперше. Умер од смерті, може,- від образ, і за […]...
- ДИПТИХ 1 Десь іншим доля смачно лиже губи, Мені ж з дитинства вибивала зуби. І хоч в устах солоний присмак крові, […]...
- “два горобці сидять на вежі…” два горобці сидять на вежі купили 100 грам дешевих цукорків розкрили кульок і їдять ірис зав’яз у дзьобиках краще мати […]...
- ХТО КОГО Підстрелив Онисько В гаю кабаниська. А той кабанисько Рвонув за Ониськом. Покинув Онисько Рушницю із ляку І миттю гайнув На […]...
- ІОСІФУ КОБЗОНУ Співуну Московського Кремля Лине із могили пісенька дурненька: “Матушка-Расєя, Україна-ненька”. Цить, засни, Кобзончик. Ладоньки-ладусі… Та нема ж у тебе жодної […]...
- В КАРПАТАХ Застиг сріблястий Прут. Карпати, Як зачаровані воли, На роги місяць підвели, Мов хочуть крайнебо підняти. Хитнувсь, хлюпнувсь, розбігся Прут, – […]...
- НАДВЕЧІР’Я Напоєна вогнем, насичена паланням, зависла над селом підхмарена блакить, поширшала, мов звук, вечірня мить зростання: женеться вгору тінь – її […]...
- НАДВЕЧІР’Я Напоєна вогнем, насичена паланням, зависла над селом підхмарена блакить, поширшала, мов звук, вечірня мить зростання: женеться вгору тінь – її […]...
- “Старесенька іде по тій дорозі…” Старесенька іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здров’я, де тепер […]...
- НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо […]...