ЕПІТИМІЯ
За що мене карає Бог, не знаю.
Здогадуюсь, дияволу служив.
Служив, але не пив ні коньяку, ні чаю,
В братерстві та в любові з ним не жив.
Ненавидів його, як свого пана
Мій дід-опришок. Звісно, маю гріх,
Бо дід забив, а я не вбив тирана,
Стріляв, але поцілити не зміг.
Дав Бог мені найтяжчу з епітимій –
Носити в серці ревний жаль за тим,
Що я в гарячці помсти невстимій
З тремтячих рук стріляв, не був твердим!
1.ІХ.2006
(4 votes, average: 2,00 out of 5)
Related posts:
- МОЯ СТЕЖИНА Чому, сказати, сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краї, Одним одна біля воріт. Ота […]...
- “Чому, сказати, й сам не знаю…” Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. […]...
- СТЕЖИНА + Чому живе, і сам не знаю, В моєму серці стільки літ Ота стежина в нашім краї Одним одна коло […]...
- “Над гаєм хмара руку простягає…” Над гаєм хмара руку простягає І гається, і гається над гаєм. Ще дощ у хмарі, ще вона не знає, Де […]...
- ГОРЛЕНКО Носити в серці Ермітаж і Тена І звістувати світло хуторам; Знаходити дива мистецтва там, Де походила вже рука невчена; І […]...
- КАМ’ЯНКА Над Кам’янкою небо чисте, Блакить у Тясмині тече. Стоять печальні декабристи, І їхній зір мене пече. І хоч я весь […]...
- “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
- ПЕРШИЙ Першим був не Господь і не геній, першим був – простий чоловік. Він ходив по землі зеленій і, між іншим, […]...
- CАНДОРМОХ На смерть людей везли машини тягарові Людей. Стріляв у голови чекіст. А Кремль хотів сховати річку крові Під мурами сумних […]...
- 6. ГІД ВОДИТЬ НАС ПО ПЕТРОВСЬКОМУ Навіщо “відкриття” про панський бал А чи про те, як пан любив горілку, Стріляв пташину й звіра наповал І ради […]...
- “За що ти в мене стріляв…” – За що ти в мене стріляв? Вовк мене запитав. – Рана у горлі ятрилась, По морді сльоза котилась. – […]...
- ПОСНУЛИ ВІЛЛИ Поснули вілли і сповились млами, Як мусліновим серпанком навіси, А біля молу сонні кипариси Стоять, як скорбні вдови над гробами. […]...
- ПАЛІМПСЕСТ Позволь мені, пташко, до себе казати, Лиш нині – потім вже най дієсь, що хоче… На вулиці пустка, під вікнами […]...
- “Цвітуть осінні тихі небеса…” Цвітуть осінні тихі небеса, Де ти стоїш блакитна, мов роса. В очах засмуток темний, мов ожина, – Моя кохана, мріялось, […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- 13. “Я програвся в карти, а це ознака…” Я програвся в карти, а це ознака, що святий Юрко зі мною в конфлікті. Вічно має мухи, старий рубака! Але […]...
- Я ВІКНО ЗАЧИНЮ Вітер пісню співає в трубі, Сніг і віхола біля вікна… Тільки як розказати тобі, Що у серці у мене – […]...
- “Як притишене часом зітхання…” “Я прийшов до Вавілона, але так і не зміг розшукати тебе. Мені стало так сумно…” – це рядки з листа, […]...
- БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
- ЧУДО Очима стрілись ми, і ти мені сказала, Що я вінок ношу, письменства сюзерен, Схилила голову з покорою васала І не […]...
- ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
- Із збірки “СУМНІ ІДЕМ”УКРАЇНІ Що кривавих пісень Тобі в жертву не ніс, А беріг їх у серці на дні, Що вінків не сплітав з […]...
- “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
- НА МОГИЛІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ Вузькі алеї й нагробки – впритул. Старого цвинтаря планована тіснота. За мурами не чути міста гул, А тут лише одна […]...
- “Ні перед ким не станеш спину гнути…” Ні перед ким не станеш спину гнути, Не віддасися ворогу в ясу, Якщо ти зміг, товаришу, збагнути Свого народу велич […]...
- “Не слухають мне дзвінкії рими…” Не слухають мене дзвінкії рими, Не мож акорду вивести зі струн; Розвіявсь спів дорогами пустими… Нема веселих дум!.. Прощай мене, […]...
- МАТЕРІ Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю […]...
- ГЛЕК Беззубий дід і пощерблений глек дивилися один на одного. Дід усміхнувся : “Байдуже, коли кінчається глек, що вірно носив людям […]...
- ЛОВИ Ловив його із глибин Дніпра, Ловив із надвечір’їв і світанків, Із шепоту трави і верболозів, Із того вітру, що летів […]...
- ПРІЗВИЩЕ В степовому лісі, де мій вік молодів, Пломінь кузні світив на горбі, за тинами. Щонайкращих мелодій, здавалось тоді, Молотки на […]...
- “Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…” Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути, Скрикнути тільки: “Мій раю!” і стратити… Боже всесилий! Чи зміг би ти вигадать Муку ще більшую, […]...
- “Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась…” Нарядившись у квіти й любисток, весна веселилась. Солов’єм щебетала, і маяли коси дощів. Семибарвна веселка у косах, мов бинда, світилась […]...
- КІНЬ Мій кінь стояв на місячнім толоці, Дививсь на зорі й плакав. Ніч ясна Світилася в його печальнім оці, Світл ами […]...
- ВЛУЧНА НАЗВА Хоч міг він і вкрасти, й нажитись Від смерті не зміг відкупитись І жалібно музика грала, Злодюгу рідня проводжала. А […]...
- ТИХА ЕЛЕГІЯ Коли мене питають: “Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?” – відмовчуюсь: вони в мені навіки, а для мого народу […]...
- “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
- “Ти уся, як у сяйві, ішла…” Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]...
- ДО ДАНТА (прочитавши його поему “Пекло”) Хто не знає, Данте, твого горювання, Той і твого пекла страшного не взнає: З твого серця вийшли ті оповідання. В […]...
- СТАНЬ ЗОРЕЮ МЕНІ Стань зорею мені На тривожнім путі, На тривожнім путі космодрому. Я крізь неї побачу Нитки золоті, Що снуються до отчого […]...