Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ідуть селяни в темні далі босі…”

Ідуть селяни в темні далі босі.
…………………………………………………………………………
…біліють коси матерів, –
ридають неньки разом із вітрами
і руки простягають над степами
до брам високих городів.
…………………………………………………………………………
Іде конвой, і стогне камінь,
спиня трамваї голосні.
Ідуть оточені селяни
густими жалами заліз,
Торби із хлібом за плечима,
обличчя чорні од ріллі,
а ворони ведуть над ними
круг сонця кола вогняні.
…………………………………………………………………………
Іде конвой, і гнеться камінь,
мов крига рання на воді;
ідуть похилені селяни,
як гори чорні, до лісів.

КЛЕКІТ. Київ, 1929. ЛІТЕРАТУРНИЙ ЯРМАРОК, 1929, ч. 10, с. 293-240; ці уривки знайдені в журналі у напасливій рецензії Т. Масенка на збірку поезій Осьмачки КЛЕКІТ.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

“Ідуть селяни в темні далі босі…” - ОСЬМАЧКА ТОДОСІЙ