ВІВЦІ
Чудеснії вівці в загоні стоять.
Забиті, голодні – паркани їдять.
Голодною смертю здихають вони,
І трупи їх топчуть голодні брати.
8.11.1915
(4 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- КОРОВИ Вмирають корови голодною смертю, Загнаті із волі в тюрму на мученнє. Як дощ починає – вмирають по сотні, І рев […]...
- “Я вівці чорні й білі розгубив…” Михайлові Дмитріву Михайлові Дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив у пізньому тумані. Угорі вони іще озвалися. Побіг – нема. […]...
- “Надокучили вівці й кози…” Надокучили вівці й кози, Остогидли сир і сметана. Набирають в човні на морі Чужоземні купці охочих. Їхній одяг – найкращий […]...
- “Темніє вечір, вівці і горби…” Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із […]...
- “дідусь з бабусею…” дідусь з бабусею під грушею сидить дідусь з бабусею по грушечці їдять обоєнько такі сухенькі невеличкі і груші не глевкі […]...
- БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
- ШОТЛАНДІЯ Біле каміння серед рожевого вересу – чорноголові вівці й барани вросли чорними ногами в дике узбіччя. Пасторальна симфонія: тиша, безлюддя. […]...
- ДВІ КАРТИНИ Хлоп’я годує лебедя з руки, Стоять щасливі молоді батьки. І я картини кращої не знаю, – Якщо є рай, то […]...
- СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
- ЗЕМНІ ДОРОГИ Чумацький віз чи парокінні дроги, Комфорт сучасних автоколісниць… Як розверстать мої земні дороги – Вони досягнуть астроодиниць. Дорога – це […]...
- КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
- ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...
- “Повертаймось, люди, до коней…” Повертаймось, люди, до коней, Перепрошуймо гнідих і сивих, Бо без них і сумно і тужливо, І робота не пливе до […]...
- МЕРЦІ (дума на початку ХХ століття) Мерці, Мерці… Навколо, тут і там, Куди не глянешь, скрізь самі ходячи трупи! Немає ліку тим холодним мертвякам: Вони клопочуться, […]...
- НА СМЕРТЬ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША Рукою водив перед смертю, писав у повітрі усе, що колись дописати не встиг, не зумів. Писання те потім злилося з […]...
- РЕВОЛЮЦІЯ Сховалось равликом місто. Січе його дощ, січе. В під’їздах будов – тісно. Набої через плече. Забиті. Числить? Ледве. З-під мурів […]...
- 13. Я тебе бачила на Україні Я тебе бачила на Україні в голодні роки під тином, коли з землі вибухали джерела крови, а потім в іскрах […]...
- СНИ Літа. Безвихідь. Колима. І погляд голоду тяжкого… Усе забулося – нема У мене гніву ні на кого. Забув і кривду […]...
- ВЕСНА Весна прийшла, весна – цариця. Усе цвіте, усе цвіте. І щастя наповняє серце, І зелено навкруг усе. 9.ХІ.1915...
- ПРИСУД Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже […]...
- НАМІР В краплину ліг, як в мандрівну труну, Що – відсвіти, – світ видовжень, – азалій, І – двері – в […]...
- “Слова, накидані докупи…” Слова, накидані докупи,- Давно вже справа не нова. Передусім, які слова – Вони живі чи тільки трупи? П’яненькі лірники-поети Співають […]...
- УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка […]...
- МЕШКО Скорботна Мамо! В давнину Ніоба Такої долі мати не могла. Калічать сина каторга, хвороба – І душу душить арештантська мла. […]...
- КРОВ І ЗОЛОТО Золото сліпить серце захланне Вглибишся, вглибишся – моторошно стане. Золото мите – Кров’ю полите, Кров брата, друга… (Підступ, наруга). Чорні […]...
- ДО “БРОДІВ” – “Ой, мабуть, не гаразд Учинили ми, браття. Покладем для них наше завзяття – А за що? За ту безліч […]...
- ГОРИ Вітер з моря море розгойдав, Хвилями здійнялися простори. Світ рухливим і мінливим став, Непорушні тільки сиві гори. На вершинах міняться […]...
- ПАРТИЗАНСЬКІ ДУБИ Платонові Вороньку Цей спомин ваш донині не пригас: летіли кули чорними степами, крізь хащі в серце мітили не раз. А […]...
- КРАЄВИД Дивлюсь на бухту я де хінські човнвітрила рухаються крізь туман м’яко і в оксамиті спокійного безхвилля окреслюється світ. 2. VI. […]...
- ПІСЛЯ БОЮ Проклятий світ! – я мовив після бою, Коли побачив трупи у траві – Чому я мушу втішитись тобою, Не знаючи, […]...
- КАМ’ЯНКА Над Кам’янкою небо чисте, Блакить у Тясмині тече. Стоять печальні декабристи, І їхній зір мене пече. І хоч я весь […]...
- ЦАВЕТ ТАНЕМІ Сільві Капутікян Згоріли їхні селища, пропали їхні мули. Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку. Щоб мову свою рідну їх діти […]...
- НА ПОЛІ БОЮ На полях сторожкого сьогодні Ми міцні і глибокі резерви. Цигарки в нас і ми не голодні, Та болюче напружені нерви. […]...
- ІЗ ПОЕМИ “ГАЛІЛЕЙ” – Нехай буде воля твоя, Часе мій, На землі натомленій цій! Комашнинка маленька я На твоїй байдужій руці… Ой, упали […]...
- ХУТІР ВИШНЕВИЙ В. Ц. Там, за порогами, в степах, де землі щедрі та розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі, […]...
- МРІЯ + Я буду великим скрипником І поїду в Японію Місяців два поживу на золотім прибережжі. А може буду вести Секунду […]...
- ДОРОГИ Молюся вам, оті дороги, Донецькі, чорні, кам’яні, Що ранили дитячі ноги І лікували у стерні; Отим стежкам, які водили По […]...
- “Довго гризли…” Високодостойному Левку Лук’яненку – на роздум Довго гризли… Таки прогризли. Влізли в корінь, мов хробаки. І регочуть на нашій тризні, […]...
- ОСІННЄ Тополі листя поскидали, Стоять оголені й сумні. В прозорій, променистій далі Вже чути осені пісні. Вони протяжні, наче туга, І […]...
- В казематі (“Ой три шляхи широкії…”) VI Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А […]...