ТОВАРИШ

Related posts:

1. “Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...
2. САДИ Сплигнула ніч з шумких дерев, втікаючи понад дахами. Замаяв голуб і дере крильми хмарин іржаві плями. Мов дзенькіт товчених склянок, […]...
3. “Як світле сниво, як плавба…” Як світле сниво, як плавба Легкої хмари, як левкої Вночі під хатою в спокої Мені ти є, моя журба. Ні, […]...
4. ДВА КОЛЬОРИ Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори […]...
5. ПІВЕНЬ Зоря майнула, мов стріла, неначе іскра, пісня згасла, і тільки з мокрого зела роса краплинками сплила, мов слово, чиста й […]...
6. ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
7. ЛИСТІВКА З ІТАЛІЙСЬКИМ КРАЄВИДОМ ДЛЯ ІЗДРИКА Італія, прекрасна Італія… Дольче і Габбана смалять там кабана, А Джанфранко Ферре своє шмаття пере. Джіованні Версаче там на конику […]...
8. “В нічному лісі птаха птаху…” В нічному лісі птаха птаху Окликне раптом – і на мить Душа, зіщулившись од страху, Як лист на вітрі, затремтить....
9. ЛІХТАРІ Десь далеко є край, де немає турбот, де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай крізь […]...
10. КАМ’ЯНІ БАБИ залізли по стегна в гроби втискаючи тіні померлих у землю від білого дива кісток їхня стать скам’яніла не затремтить уночі […]...
11. “Ліси ловитв! Опійні ночі!” Ліси ловитв! Опійні ночі! Звір затремтить, птах затріпоче. Непевен час ані барліг, ані відбочини доріг. Вогні запалять хтиво очі. Хижак […]...
12. “Мені привиділося: дома…” Мені привиділося: дома на сливи паморозь лягла, – солодка осені притома і тіло й душу пойняла – і на долоні […]...
13. “З журбою радість обнялась…” З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені […]...
14. ЗАЯВА Неписьменності немає, ліквідовано її, Та трапляються частенько ще такі грамотії, Що, бувало, як напише, як накрутить бісів син, То виходить, […]...
15. СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 11 Плюйте в меня, Иудеи, бейте, распните! Горд и безумен, Грешен я, грешен, а он кто Един искупитель – Умер он, […]...
16. “Вже ціла зграя збіглась їх…” Вже ціла зграя збіглась їх Над чорним і роздутим тілом Затонських, Скрипників отих, Кому здохлятини кортіло. Бенкет шакалів і гієн… […]...
17. НЕИЗВЕСТНЬІЙ Он шел против снега во мраке, Бездомний, голодний, больной. Он после стучался в бараки В какой-то деревне лесной. Его не […]...
18. “За що мені щедроти цього світу…” За що мені щедроти цього світу: білющий сніг, і сонця парусець, і шовку шум, що вкутав верховіття, і різьблений на […]...
19. МАКИ Л. В. Пилипенкові Мені хочеться ходити з одрізаною головою Данте на руках і слухати про любов до Беатріче… Шелестіли жита, […]...
20. КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...
21. XXXII. “У полум’ї свічок…” У полум’ї свічок являєшся мені, у полум’ї свічок, як полумінь, ясна. Як свічки полум’я, тоді мої уста тремтять і гаснуть […]...
22. НА ОБРІЇ СЛЬОЗИ Згадалося… Казкового бінокля солдат подав замислено мені. І я за склом, від подиху намоклим, побачив шлях, неначе уві сні. Його […]...
23. МЕЖА По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра. І тягне, рве глибинами без меж Одкрите серце […]...
24. Гортанні крики божевільних Гортанні крики божевільних. Сухотні стіни. Сивий страх. І гостра музика весільна. І запах спирту на губах. Між ними – це […]...
25. ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг […]...
26. ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвила, Весь луг […]...
27. “Знаю – медом сонця, ой Ладо…” Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично […]...
28. НЕВОЛЯ Дайте мені коня мого, Дайте вороного; Пустіть мене, пустіть мене В поле на дорогу. Я уздою золотою Коня зануздаю; Вітром […]...
29. КОЛОДІЙСТВО Вже сонця колесо збиває стельмах, ще обруча – до осі полум’яної! Цим возом їхатиме завтра Зельман, ключар і староста гульби […]...
30. “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
31. ЗЕЛЬМАН Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі. Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь. День зелений, день хрещатий, […]...
32. ГІРКА ЦИГАРКА Дим обнімав її за шию розтікався по руках і ніяк не знаходив дверей. Вона чула, як тихо сідають на пальці […]...
33. ДИВНА ПІСЕНЬКА Розгублений і зблідлий молочай, зелені лики стебел – білі чари. Ой заваріте, мамцю, мені чай із корінців сухого молочаю. Ох, […]...
34. МАНХЕТТЕН. ДУМА ПРО ЛЮДИНУ Сади посадила і ріки приборкала. Планету засіяла житом і потом. Сьогодні в руках твоїх атом і космос, А що буде […]...
35. ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль […]...
36. ОБОЗ С горшками шел Обоз, И надобно с крутой горы спускаться. Вот, на горе других оставя дожидаться, Хозяин стал сводить легонько […]...
37. “Стукають краплини золоті в шибки…” Стукають краплини золоті в шибки, лопотять двокрило вікна на боки. У струмочку тихо блискавка цвіте, листячко ж у неї, видно, […]...
38. ВІРНІСТЬ По стовчених колінами ліжках, по перелитих чашах, по стисках зимних, як гадюки, рук – ти повернулася до мене, принесла у […]...
39. ВIДПОВIДЬ О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках i з блискавками гнiву, Вiйськовим кроком, з поглядом […]...
40. “Ой умер старий батько…” “Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати. Що мені на світі, Сироті, робити? […]...