“Сутінь вечірня…”

Related posts:

1. “Вечірня жінка і ранкова жінка…” Вечірня жінка і ранкова жінка – Немов вечірня й вранішня зоря. Ранкову манить росяна стежинка, Вечірня – в тихім сяйві […]...
2. “Сива стомлена сутінь снігів…” Сива стомлена сутінь снігів, Слід сорочий і лисячий слід. І під крилами хмар-снігурів Сонця зимнього жевріє глід. Сиво як… сивосниву […]...
3. “Вечірня зоре, благодатна Ладо…” Вадимові Сварогові Вечірня зоре, благодатно Ладо! Світи на долю спізнену мою, Щоб я молитвою святково й радо Тобі в дубовому […]...
4. СУТІНЬ Долоні сну в весінніх сінях лягли на струн прощальнім шумі. В твоїх очах блакитна сутінь. Не дно кларнета – дно […]...
5. “Тиша вечірня…” Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]...
6. ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
7. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ За вікнами день холоне, У вікнах – перші вогні… Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої […]...
8. ВЕЧІРНЯ МІСТЕРІЯ Обсіли мороки-химери, Снується сутінь спроквола… Тужавіє драглиста мла. Принишкли камери-печери. І раптом – вічність ожила! Здригнулися небесні сфери, Й зоря […]...
9. ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
10. “Вечірня долина повита імлою…” Вечірня долина повита імлою, Осіння калина стоїть над водою. Рубінові грона обтяжують віти, Колише калину калиновий вітер. І тихо навколо, […]...
11. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
12. “Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання…” Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання Пролетить, прошумить непомітно! Хай останняя пісня-зітхання Згомонить і пропаде безслідно!.. Тихше, серце моє! […]...
13. БІЛА ПАННА І Полями журними, як сни, Блукає, лине Біла Панна – Моя печаль неподоланна В безмежжі зим і чужини, Моя солодкая, […]...
14. “Золотіє вечірня тополя…” Золотіє вечірня тополя, Дивним світлом горять небеса. Покотилась зоря, мов сльоза, У долоні пшеничного поля. Ту зорю я уранці пізнав […]...
15. ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
16. ТРИКУТНИК (Віра, надія, любов. – Ч. 1) Бажаєш, що незнане, що невідоме, з тугою серця дрижить. Блакитний цвіт зів’яне, углиб потоне, […]...
17. ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
18. СВЯТ-ВЕЧІР Чекаю свята. Стаю сам святом. Кутя всміхається щирим зерном. В душі бентеги, як слів, багато. Лягає сутінь десь за вікном. […]...
19. “Єдина воля володіє світом…” Єдина воля володіє світом, Веде в майбутнє нас єдиний шлях, Ми умремо з єдиним заповітом В непереможних і міцних серцях. […]...
20. СУТІНЬ Як за вікном ріка гуде шумиста Якусь журливу, стародавню думу, Тоді в саду спадає тихо листя, І осінь квіти наливає […]...
21. Стояла тиха осінь на землі А я живу. В тінях і плямах сонячних… Прикривши віями очей хмільнистий крик, Я бачу буйножовті вальси соняхів Крізь голубу […]...
22. НАРОДЖЕННЯ Коли народжується дитина – Перша дитина у юної матері, То кожна довга-предовга хвилина Неспокоєм батькові серце затьмарює. а радість пізніше […]...
23. ПРИСУД Ані шаблі, ані ножа Не схрестити в останнім герці: Та ж камінно-мертва душа, Те ж безлюбе і чорне серце. Вже […]...
24. Святослав Ніч майова, українська, Світло місячне тремтить… Все заснуло. Тільки Ольга Над колискою не спить. Над дитиною схилилась, Сон рожевий зовучи: […]...
25. НЕ ЗОВИ, НЕ МАНИ Не зови, не мани, я не знаю тебе, Ти не ти, ти мара, ти лиш привид, ти сон, В мене […]...
26. ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...
27. СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...
28. ТЮДІВ На Чузі десь моя гуляє мрія, Де небом лине низинкова хмара, Де лом-трава над кручею і яром, Де соколиний переліт […]...
29. “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
30. “ДЕ ПОПІЛ ПИЛЮГИ НА СПОРИШІ ОСІВ…” Де попіл пилюги на спориші осів, Край шляху битого утікачі днювали, І скрип вантажених пожитками возів Той самий був, що […]...
31. ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
32. НАД КОЛИСКОЮ Спить мій малесенький, спить мій синок… Спить він, наслухавшись дивних казок. Нащо ж ти віченьки знову розкрив?! Спи, моя пташко, […]...
33. ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде […]...
34. СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...
35. “Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...
36. СВЯТИНЯ Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким, […]...
37. ПРИСВЯТА М. А. У твоїх покоях сутінь, Синя сутінь звідкись з України, І журбі в них так безпечно… Його образ, буряковий […]...
38. ДОСВІТНІ ВОГНІ Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила Погасли вечірні огні. Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч […]...
39. ПЕРЕХРЕСТЯ ВУЛИЦЬ Пам’яті В. Д. Перехрестя вулиць, зупинка трамваю, Тут ми зустрічались, друже юних літ, У чужому місті, у чужому краю, В […]...
40. “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...