“Між юрбою дріб’язково-сірою…”

Related posts:

1. “ХАТА ЗА СЕЛОМ” Ідуть цигани… Гамір дивних слів Ген-ген далеко чути; Понурий вигляд тих дітей степів, їх пісні не збагнути. Цигани йдуть… Табор […]...
2. “Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене…” Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене, Вітер спомини звіє по мені, Мов скиталець блудний, човен мій пожене, Гей, на […]...
3. 24. Серед нашої ночі Серед нашої ночі, грімнице світу, освіти кожен кут розваленої садиби. Серед нашого саду з обгорілими пнями запалися кущем, містична трояндо! […]...
4. “Я кохаю ті хмари похмурі…” Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх – грім, А ударять – […]...
5. “Розпочнім говорити губами без слів…” Розпочнім говорити губами без слів, Як без слів розумієм жалі журавлів. Як ми порозумілись очима лишень, Перших бджіл так приваблює […]...
6. “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
7. “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
8. ЧУЖА ВЕСНА Десь, цілком недалеко, засліплює світло, Десь ридають трамваї і мучаться авта, Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла, А за […]...
9. “З нічого світ творився, із нічого…” З нічого світ творився, із нічого В душі моїй народиться рядок. А потім випурхне – і замість нього Лишається на […]...
10. ЯЛИНКА В КРЕМЛІ Розсохлою бочкою возять по залі Старого і лисого. – Ах, наш Ілліч!..- Тільки вождя дожирає параліч, “Взят напрокат” з чужинецьких […]...
11. СУЧАСНИКИ Максимові Рильському Ще молитесь, далекий брате, Серед Звенигородських піль. Ще не стомились карбувати В коштовних ямбах вічний біль. Краси веселий […]...
12. І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...
13. I. ЧУЖА ВЕСНАII. СОННИЙ ДЕНЬIII. ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ Десь, цілком недалеко, засліплює світло, Десь ридають трамваї і мучаться авта, Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла, А за […]...
14. “І рубачів січе меч, і свіча бурі…” І рубачів січе меч, і свіча бурі – Мечем, іменем і мечем. … А дико по літі рубалися – сила […]...
15. “Для вас – Катинь, Осташкове і Харків…” Нащадкам польських офіцерів Для вас – Катинь, Осташкове і Харків, Нам – Винниця, і Лаз, і Биківня… О, скільки масових […]...
16. ТУМАН ВИПЛИВАВ Містерія Обізвалися струни легеньким гомоном Осміхнулися струни потухлими болями. Ще тріпався звук, але був уже хорий і стомлений Нерви тремтіли […]...
17. ВЕСЕЛІ БОКОВЕНЬКИ Серед степів, як їхати до неньки Та до Кіровограда повертать, Десятки літ Веселі Боковеньки І очі й думку людям веселять. […]...
18. РІЧКА Юнак прощався, і вождь попровадив його до ріки: “Із джерела річки, вірна своїй породі, плине безсмертна”....
19. РУСОКОСОЮ ОТОЧИЛА В моїй душі – Уїтмен і Стріндберг. Русокосою оточила. Я взнав, що вона любить буйність і вітер – Жить мені […]...
20. НЕ ЖДУ СПОКОЮ! Не жду спокою! Бурі жду, Щоби заграла громом; Най олов’яним звоєм хмар Над моїм стане домом… Її святих огнів я […]...
21. ТАЛЛІНСЬКИЙ МАЯК Стоїть не двісті літ він і не триста. Його вогонь далеко маячить, Він не рівняється до вежі Олевісте – Над […]...
22. Хрещення України Що це в Києві за гомін, Звідки крики, галас, сміх І куди оце кияни Тягнуть ідолів своїх? Ось Стрибога порубали, […]...
23. ЦИТЬ, МОЄ СЕРЦЕ! Десь гори зелені та море патлате. Там жінка вродлива сина вродила. Соками повний із хмелю землі, він виріс на горах […]...
24. “Не вірте, люди, снігу…” Не вірте, люди, снігу – Холодній чистоті: Краса його бездушна Без палу і вогню. Укрив він як хутром Всі трави […]...
25. ТРОЄ В ОДНОМУ ЧОВНІ (не рахуючи собаки) Джером К. Джером Прив’язано човен до темного коріння. Замокли сухарі, і цукор одмокрів. І згорбились тіла завзятих […]...
26. МЕХІКО Хоч добре, що ластівка-стежка Летіла собі між вулканами І що стелилися вітру Смагляві, незаймані трави. І добре, що синє кладовище […]...
27. “Біль нічний в мені все множиться…” Біль нічний в мені все множиться, Тінь блукає по виду. ой, чогось мені не можеться Серед ночі у саду… Люди […]...
28. “І далі, далі все ми йшли…” І далі, далі все ми йшли Серед туману, серед мли, І враз повіяв буревій Весною згублених надій. Збудилось щось живе […]...
29. ВІРШ – ЗАГАДКА Дмитру Герасимчуку Люблю пригоже надбистрянське місто, З часів далеких в ньому я осів. Тут стрів кохання, мов із зір намисто, […]...
30. ДРУЖИНІ Не розминуся з власною любов’ю, Душею спивши музику і щем. Ти є для мене радістю і болем, Моїм вчорашнім і […]...
31. БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПІД ГАЛИЧЕМ, 1139 Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз Дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин […]...
32. СОКІЛ Сокіл літа високо, Сонцю і бурі-січі Остре соколе око Дивиться просто в вічі. Кігті – кігтити хмару, Дзьоб – щоб […]...
33. CВІТЛИЧНА З неволі у вільний світ Фортуна відважних провадить І, наче могутній магніт, Ясною надією надить. Але не вшановує всіх – […]...
34. МОНТЕРЕЙ Епічний стиль розлогих кипарисів, Ноктюрни скель та Тихий океан – Чого ще треба для душевних ран, Для бурі в серці […]...
35. АЛЬБАТРОСИ + Чи бачив хто, як сліпнуть думи І серце розпадається, надвоє розколене? І коли вирисується воно зі стуми – Це […]...
36. КОВАЛЬ ЛЮДОТА Не треба мумій. Наших дум снага Не їх шукає в зоряну годину. Від тління слово нас оберіга: Якщо є слово […]...
37. ПО БУРІ Притихла буря… Низько над землею Тягнуться хмари втомлені, понурі; Сонце сховалось під сіру кирею, Хати здрімались, задумані, хмурі… У густій […]...
38. “Для вас, історики майбутні…” Для вас, історики майбутні, Наш біль – рядки холодних слів! О, золоті делекі будні Серед родючих вільних нив! Забудь про […]...
39. ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
40. ПОРТРЕТ Бабуся сидить на криниці – Навіки зупинена мить. Велична, як скіфська цариця, Бабуся моя сидить. Красива, молодша за мене, Мій […]...