ДИЛІДЖАНС
Стук дверцят від грубої руки,
По грудках замерзлих дзвін обіддя,
І пучки розв’язують стрічки
Під м’яким злотавим підборіддям.
І таким чимось повні – чуєш ти –
Раптом груди, горло і повіки,
Що готовий взяти та й піти
І ніколи не вернуть, повіки.
25.1.1941
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЗОЛОТИЙ ГРЕБІНЕЦЬ З ЧОРТОМЛИЦЬКОГО КУРГАНУ Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста, і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, – натекло холодів, аж повітря прокисло, лиш під […]...
- ГОСТИНА Глибоким тихим вснуло сном Усе кругом, Лиш вітер виє під вікном Сумний псалом. Крізь шиби невиразно чуть То там, то […]...
- ПЕРШИЙ МІТИНГ Що то було? Жага на смерть піти, Щоб не зазнати перед тими встиду, Що повмирали в шахтах Воркотути, Чи в […]...
- СУДЬБА С своей походною клюкой, С своими мрачными очами Судьба, как грозный часовой, Повсюду следует за нами. Бедой лицо ея грозит, […]...
- НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...
- НІЧ НА 21 ЛИСТОПАДА Дев’ятнадцятий рік І століттю, й людині. Ізійшов молодик На чоло Україні. Замотався у дріт Наїжачений Київ. Ніби спить. Тільки кріт […]...
- ПОРИНУТЬ ДНІ ЗА ДНЯМИ (На березі Тірренського моря) Поринуть дні за днями, Постарієсь мій біль, І дармо му тужити За шумом рідних піль. Від […]...
- МУЖНІСТЬ Коли на себе збоку глянуть можеш І знаєш добре, як собою кинуть, Як трапити і – взяти (без уваги На […]...
- ВОЛИНЬ Забула ринь лінивая Горинь,- От-от зовсім затримаються води… Десь у лісах спинилися підводи, По саму вісь втопившись у дряглинь… Тече […]...
- “Калино-малино, чом листячко рониш…” Калино-малино, чом листячко рониш І мечеш на фалю? Дівчино-рибчино, чому мене гониш Від себе без жалю? Зелені листочки поплинуть з […]...
- 4. Мама мені написала Мама мені написала: “У нас є втрата помер твій баранчик” ніби снігу зі смереки натряслося мені за душу бо я […]...
- “Я хочу на озеро Світязь…” Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів. Воно мені виникло звідкись, у нього сто сот голосів. Воно мені […]...
- М. Луговской Вы проходите по ночи. Сосны гулко зашептали: “Не вернуть назад столетья И секунду не вернуть. Все часы замолкли разом, Колокол […]...
- “Де шлях у жовті врізується стіни..” Де шлях у жовті врізується стіни І урвище над закрутом стремить, Наш погляд неуважливий на мить Затримує жорсткий прошарок ріни. […]...
- ЧАРИ НОЧІ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, […]...
- “Згорають очі слів, згорають слів повіки…” Згорають очі слів, згорають слів повіки. Та є слова, що рвуть байдужий рот. Це наше слово. Жить йому повіки. Народ […]...
- “Із вірою в добро сідай за стіл творити…” Із вірою в добро сідай за стіл творити, Пегаса не жени наосліп в забутті. В грядуще прозирай незвідані путі, – […]...
- “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
- ПРОЩАЛЬНИЙ РОМАНС А я тебе кидаю В світі такому холодному. Всі клятви й обіцянки Раптом упали в ціні. І тільки два слова, […]...
- “І – вітер зимовий…” І – вітер зимовий… Охолоджує землю і ріки, Заморожує все (Але ж ні – не навіки!), Все стискає, затискує, сковує […]...
- ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
- ВІЮТЬ ВІТРИ Віють вітри, віють буйні, Деревина гнеться, Попід хату, попри вікна Чорний сум снується. Стук! – І хто там? – Я, […]...
- “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
- “Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд…” Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд Виснажний, безустанний і відданий. Пророцтв не жди. Не вір. Ото життя […]...
- НАВІЩО СІ ДУМИ? НАВІЩО СІ ДУМИ? Навіщо сі думи? навіщо сі жалі? Пощо розсівати полин і кукіль? Весь світ поринає в потопі печалі […]...
- ЕОЛ Дзвоне, дзвоне, тихо дзвоне Вільний, мрійний, тихий дзвін, В світлі, в вітрі, в небі тоне, Спів розносе І голосе. Хто […]...
- “І не повернешся повік…” І не повернешся повік з пустелі у гаї. Цей рік, твій тридцять третій рік, припав на рік змії. Не сатана […]...
- НІЧ Б. СМЕТАНИ Звуки канули в безвість… Глухе піаніно у кутку причаїлось, мов чорних кіт… От і все. За хвилину стану грудкою глини […]...
- “ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА…” ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса […]...
- МАЛА МАЛЯРКА Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… […]...
- ПОВОРОТ Це буде так: в осінній день прозорий Перейдемо ми на свої дороги. Тяжке змагання наші душі зоре, Щоб колосились зерна […]...
- СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
- З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...
- ПЕРЕХІД В ОСІНЬ Заходиш в дерево і чуєш, як втихають в тобі соки і судинами стікають в землю. Чуєш, як краєчками жовтіють мислі […]...
- “Не виглиблю нічого, не дізнаю…” Не виглиблю нічого, не дізнаю, чому душа журливою буває, коли ані причини, ні знаку, ти раптом ніби став на скрізняку, […]...
- 12. Стоїш у водоспаді шат Стоїш у водоспаді шат під хрестом, чорна колоно болю. А Син твій скорчений, як в утробі, скапує кров’ю. Останній крик, […]...
- ДО ШКОЛИ Ну, прокидайтеся, діти: Ранок – до книжки пора! Сонечко вспіло залити Все посереду двора! Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте […]...
- АЛХІМІЯ В маленькій келії душно, запах сірки. Засушений, мов сірка, жовтий маг в реторту п’ялить очі, повні спраг. Червоний біс регочеться […]...
- “Здригаюся і залишаю форум…” Здригаються і залишаю форум, Де гурт сенаторів, пурпури тог рвучи, Готовий ворогові винести ключі, Віддати місто на ганьбу і сором. […]...
- БІБЛІЙНА МАРТА Вина вкриває скроні Білизною і вічі Прибоєм заливає. А місяць, як годинник Без цифр, б’є вічність. Я чую… чи то […]...