Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ДИЛІДЖАНС

Стук дверцят від грубої руки,
По грудках замерзлих дзвін обіддя,
І пучки розв’язують стрічки
Під м’яким злотавим підборіддям.

І таким чимось повні – чуєш ти –
Раптом груди, горло і повіки,
Що готовий взяти та й піти
І ніколи не вернуть, повіки.

25.1.1941

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ДИЛІДЖАНС - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ