“Світе мій! Хмарки легкі, як з вати…”

Related posts:

1. “Світе ясний! Світе тихий!..” Світе ясний! Світе тихий! Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого […]...
2. ГОРОБИНА Була осінь війни сорок другого року, Нас теплушки везли на Калінінський фронт. Туманами запнувся сліпий горизонт, І розпачливо десь скрекотали […]...
3. КАВКАЗ Кавказ, Кавказ! Стрімачсті скелі, Бунтливий Терек, хмари вплав… Все так, як бачив Руставелі, Як Лермонтов у вічність взяв. Люблю, Кавказ, […]...
4. “О, світе мій…” О, світе мій, гірка моя молитво, скудель скорбот, ілюзій та дощів! Я птаха твоя сива перелітна, сліпий підранок серед комишів…...
5. РОСТИ ЩАСЛИВА Дочці Тамарі в день її 7-річчя Твої сьогодні іменини, Та не приїду я з війни… Сиджу під гілкою рябини, Цвіте […]...
6. “Ні, світе мій, вовік не розлюбить…” Ні, світе мій, вовік не розлюбить Святі поля твої, і небеса, і води. І кожен день життя – то неповторна […]...
7. “Світе любий, таємний, далекий…” Світе любий, таємний, далекий, Так, як зоряні ночі Вкраїни, Як лелека в ту світлу країну, Я полeчу туди, як лелека. […]...
8. ВОЛОШКИ Льву Озерову У Москві, на вулиці, біля Ільїнки, Де трамвай проходить без зупинки, Де у тіні зелені й століть Федоров […]...
9. “Світе мій, як це просто, майже буденно…” Світе мій, як це просто, майже буденно – земля під кущами затвердла від тісноти давно, певність під спиною маєш і […]...
10. * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
11. ХМАРКИ Линуть, Плинуть Хмарки літні, Хмарки радісні, блакитні Розпливаються в повітрі. Наче фарби на палітрі, Сяйвом-золотом оточені, Линуть, Плинуть, Поки згинуть, […]...
12. ЗА ЛІЛІЄНКРОНОМ Гей, чи заглянеш ти коли В світ моїх дум? Чи він розжарить грудь твою, Зворушить ум? Може, в далекий підеш […]...
13. Я ЗБЕРІГАЮ ВІД КВАРТИРИ КЛЮЧ Я йшов на фронт. Замкнув, як завжди, дім, Замкнув, як завжди, коли йшов на службу. І ще сусідам наказав своїм, […]...
14. “Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...
15. В АЛЬПАХ На схилах Альп я бачив горобину, На перевалі рвав п’янкий чебрець. І пригадав далеку Україну… До неї все частіш думками […]...
16. “Ходить вітер…” Ходить вітер. Диха в шпари. Чи ж його нам зрозуміть? По шибках, По стрісі шпарить. Нишкнуть миші у пітьмі. Хтось […]...
17. “Світ який – мереживо казкове!.. “ Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. […]...
18. ПТАХІВНИЦЯ НАСТЯ Тільки сонце піднімається з-за обрію, Барвами заргавши в голубій росі, – Стріне вас у полі посмішкою доброю Дівчина русява з […]...
19. 3. ІІІ Чого ти тиха, чого ти сонна, дівчино житня, пшенична? Мряками дихаєш, зорями дзвониш, спиш, розкидавшись, спиш. М’ятами коси пропахли дурманними, […]...
20. АЙ-ПЕТРІ Ген піднявсь Ай-Парі догори, Мов десант морський – Під самі зорі: З ранньої до пізньої пори Він у невсипущому дозорі! […]...
21. “Здалеку надходять…” Здалеку надходять. Із душі тихої – ще жовта й старовинна… Афин запах, потім запах сіна. Потім ночі, дні й роки […]...
22. СТАНСИ 1 Люблю я думать. Я люблю Очима тишу цілувати, Коли, як в тихому гаю, В душі урочисто і свято. І […]...
23. Балада про монгольського коня Тайга, сніги, сніги… І їм кінця немає. А за Уралом – знов орда снігів. Вагон біжить на фронт… Що там […]...
24. ЛІСУН І Не вір, вродливко, Лісунові: Не вирій носить він, а вир… Нехай сурмить у млі сосновій, Нехай гукає, людозвір,- Не […]...
25. МОСКВА 1 Москва. Сніги. Затемнені будинки. Затемнені вночі зірки Кремля. На площі Ногіна й біля Ординки – Сліди домів розбитих: відтіля […]...
26. СТАРЫЕ ПИСЬМА Я люблю усталый шелест Старых писем, дальних слов… В них есть запах, в них есть прелесть Умирающих цветов. Я люблю […]...
27. “Під цими ірпінськими небесами…” С. Йовенко Під цими ірпінськими небесами Чий усміх, чий голос так ніжно люблю? Твій біль, твою долю з гіркими устами […]...
28. Я люблю усталый шелест Я люблю усталый шелест Старых писем, дальних слов… В них есть запах, в них есть прелесть Умирающих цветов. Я люблю […]...
29. НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
30. “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
31. Некролог дієслову “люблю” Люблю – кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот. Люблю – хрипів розпалений ревнощами Отелло. Люблю – ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер. Люблю […]...
32. ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА Світе, якому ти богу молишся на самоті? Нитка життя людського рветься в путі. Нитка життя пропаща… Відстань така близька – […]...
33. ВОДНИК (Спогад) Був серпень, ніч; розбитий Фаетон Жалібно поринав у вогкість яру; Цвіли над обрієм огні Стожару, І лівим боком сходив […]...
34. VI. “Ображайся на мене, як хочеш…” Ображайся на мене, як хочеш, Зневажай, ненавидь мене – Все одно я люблю твої очі І волосся твоє сумне. Хай […]...
35. “Не плач, малий. – Жалію і картаю…” – Не плач, малий. – Жалію і картаю. Розбитий ніс і порвані штанці… Собі на думці іншу гадку маю: Високий […]...
36. ЗАПАХИ ПУСТЕЛІ Здійнялась курява стовпами диму, В пустелі я розгледіти не ладен, Чи принесе у цю спекотну зиму Мені вітрець мою кохану […]...
37. ІЗ КОСМОСУ Сіре небо сірої землі За шибками нашими стоїть. Десь летять космічні кораблі – До яких причалів і століть? Космонавт на […]...
38. “Ой я дівчина полтавка…” Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в’ються І […]...
39. “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі […]...
40. “Як увечері блукаю…” Як увечері блукаю По задуманім гаю, Чую серцем коло себе Постать ніжную твою. Чи не твій вуаль се білий, Чи […]...