РОСТИ ЩАСЛИВА
Дочці Тамарі в день її 7-річчя
Твої сьогодні іменини,
Та не приїду я з війни…
Сиджу під гілкою рябини,
Цвіте рябина – дар весни.
Переливається роса
Веселкою всіх барв, мов казка…
Осколки мін, пробита каска,
І гул, що хмарою звиса,
Тривожать спомини мої…
Сьогодні тут були бої.
Весна ввійшла вже в календар.
На деревах кричать ворони,
Невпинно каркають: кар, кар!
Про нашу, може, кар, кар!
Про нашу, може, оборону?
І, врахувавши їх поправку,
Шле ворог міну навісну…
Лягаю на траву-муравку,
Щоб не демаскувать весну.
Нехай собі цвіте рябина –
Притулок гніздам і шпакам!..
Твої сьогодні іменини…
Війна… Нема кінця боям…
Зірву рябини цвіт, в конверті
Пошлю тобі цю жменьку трав.
Скажу – не в зайчика відняв –
Її одбили ми у смерті!
Хтось, може, впав у цю рябину
Для тебе, доню, збережу!
Щоб кожним літом
Білим цвітом
Вона в цей день тобі цвіла,
Розказувала казку дітям,
Вінком лягала круг чола.
Рости щаслива, світе-пташко!
Мине буран війни, і ти
Сама узнаєш, як нам важко
Було рябину зберегти.
Мине війна… А зараз міни
Летять, щоб тата вбить твого…
Мене маскує кущ рябини.
Благословляю я його!
С. Сенчіти, 4.ІV.1943
(2 votes, average: 3,00 out of 5)