ДРУЖБА

Скільки в моїй стороні
Рік і річок протіка,
Та полюбилась мені
Волга – могутня ріка!

Скільки високих, стрімких
Бачив я гір на землі,
Та наймиліші з усіх
Стали мені Жигулі!

Простір, куди не ступи,
Далеч безмежна буя…
Мрійні заволзькі степи,
Земле – колиско моя!

Вийди у місячну ніч,
Десь понад Волгою стань:
Чується Разіна клич,
Грім пугачовських повстань…

Вітром промчали віки
Через ковиль та курай…
Тут, біля Волги-ріки,
Бився за волю Чапай!

Тут десь “Эй, ухнем!” неслось…
Гори мої – Жигулі!
Пісня гудків і колось
Там, де були ковилі!

Волги могутньої плин…
Русь моя, рідна до сліз!
Тиха задума ялин,
Шум білостанних беріз…

Волго, красуне моя! –
Йде через шлюз пароплав…
Щебіт в гаях солов’я,
Коників тріск поміж трав…

І уявилось чомусь,
Ніби я десь над Дніпром…
Йдуть Україна і Русь,
Кожная з повним відром!

З повними відрами путь
Ви перейшли мені…
Дружбу в тих відрах несуть,
Дружбу в століття ясні!

Київ, 1956

(3 votes, average: 5,00 out of 5)

ЛЮБОВЬ И ДРУЖБА Любовь и дружбу различают, Но как же различить хотят? Их приобресть равно желают, Лишь нам скрывать одну велят. Пустая мысль! […]...

“Може, я на морському родючому дні…” Може, я на морському родючому дні Серед трав і серпів Народилася в серпні. Було ж море в Карпатах в непам’ятні […]...

ПІСНЯ Мені хтось раптом перейшов дорогу. Була то пісня, як широкий лан. Я пригубив до вуст той срібний жбан, Тамуючи досаду […]...

СІДОГЛАВОМУ Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, […]...

ДРУЖБА Так добре з тобою іти по дзвенячих каменях, Ремінню сандалів додати незриме крило, Наситити ніздрі зеленим весняним кадилом, Налити в […]...

СОБАЧЬЯ ДРУЖБА У кухни под окном На солнышке Полкан с Барбосом, лежа, грелись. Хоть у ворот перед двором Пристойнее б стеречь им […]...

НІЧ НАД УДАЄМ В. Бичкові І Поклавши в голови утому, Лежу на сіні. Коло мене Вмостився вечір. Так і ліг із піснею. Гуляв […]...

З ЦИКЛУ “ТОБІ, КОХАНА” 1 Скільки я разів стрічав світання, Скільки вечорів таких шукав… От і знову вечір. Зірка рання Золотом розшила твій рукав. […]...

“Перемагаю страх душі…” Перемагаю страх душі – Ступаю на траву зелену, П’ю воду з джерела студенну, Гриби збираю по дощі… Тамую радіофобію – […]...

5. ТАТАРСЬКА НІЧ Орда. А Русь розтерзана лежить. О, Русь! Відбитись намагання кволі, Заходить сонце. Триста літ неволі, І всюди татарвою закишить. І […]...

ВІДУН Невідомій Сяє степ в червонім злоті, В травах тоне передзвін… Скільки з’явищ у природі, Скільки звуків і картин! Десь музика […]...

ДОЛЯ ПОЕТА І Пісня в повітрі крильми тріпоче, В звуках роїться, В небо блакитне кинутись хоче, Наче орлиця. Чуються звуки сталі і […]...

ВІЧНИЙ ЖАЙВІР Я прийшов додому навесні Та провідав щонайперше поле. Жайвір там на трепетній струні Ноти-зерна розсипав навколо. Грудочка сіренька і мала… […]...

ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...

“Малинові вершки беріз…” Малинові вершки беріз, блакить, відтінююча ліс, і нитка стежки через поле… Нічого більше не треба, доле! Хіба криничку, що без […]...

“Чудовні очі весняної ночі…” Чудові очі весняної ночі Так любо з неба землю озирають: Тебе зробили любощі мізерним, Вони ж тебе й угору підіймають. […]...

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ ЛІС Скільки літ відгуло Між дубів та беріз, Скільки горя було, Скільки крові і сліз. Голосіївський ліс, Голосіївський ліс… Тут свої, […]...

НА ПРОМОВУ СТАНІСЛАВА ОРІХОВСЬКОГО, СПРЯМОВАНУ ПРОТИ ЗАПЕКЛИХ ОБОРОНЦІВ ГАНЕБНОГО ЦЕЛІБАТУ Не через те гримотить невпокійний Юпітер, що хмари Чорні на небі, либонь, десь там взялись, а тому, Що Оріховський, запалений […]...

РІДНИЙ КИЇВ Дніпр широкий, пісня солов’їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ – серце України, Наша слава, гордість і краса! Розлилися вулиці […]...

ОКЕАН Я не знаю – є Що ще більш таємне Як це співуче слово – Океан. Скільки людей-героїв В твої простори […]...

ОЙ ЛЮЛІ, СМУТКУ! Он люлі, люлі, химерний смутку! Шепоче вільха і верболіз; Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Ой люлі, люлі, […]...

РАНОК Мов пісня, бродить сонце в тучах, От-от проллється… Із-за гір, З країни снів, мишей летючих, Під срібне цюкання сокир. Всміхнувся […]...

“Коли я вмер – забув, не знаю…” Коли я вмер – забув, не знаю… Я в чорній прірві забуття… О краю мій, коханий краю, Коли ж це […]...

ПРАГА В ТРАВНІ Праго, незабутні каштани твої, Голубливі серпанки на Влтаві, Де щебечуть в садах цілу ніч солов’ї, Баламутять пражанок, лукаві! Праго, зачарований […]...

“Скажи, красуне, поки ми удвох…” “Скажи, красуне, поки ми удвох, Чому коханих ти міняєш часто?” “Я краще ощасливлю багатьох, Ніж одного зроблю в сім’ї нещасним”....

Скажи, красуне, поки ми удвох “Скажи, красуне, поки ми удвох, Чому коханих ти мiняєш часто?” “Я краще ощасливлю багатьох, Нiж одного зроблю в сiм’ї нещасним.”...

КОЗАЦЬКУ ПІСНЮ СЛУХАЄ РОСІЯ Дарма пишатись мій народ не звик, та чую слово щире, не облесне: “Какой чудесный, звонкий ваш язык! А песни ваши… […]...

“Як все уже зачавлене було…” “Ми йшли до бою темненької ночі… Гармати грали, а ми наступали…” Повстанська пісня Як все уже зачавлене було, Коли душі […]...

ПОВОРОТ День осінній – наче грецька паволока. Русь моя! Золотканна Русь! Вибігайте, припадіть до стремени: Повернувся князь наш, повернувсь! Заячать ворота, […]...

ПРИВІТ ТОБІ, ФРАНЦУЗЬКА ЗЕМЛЕ! На землю Франції вступили ми вночі. Привіт тобі, вітчизно “Марсельєзи”, І вам, Паризької комуни кумачі, І вам, Ліона славного ткачі, […]...

“Скільки раз вже гинули сніги…” Скільки раз вже гинули сніги, Скільки раз тепло долало зиму, А ми все, неначе береги, Що ріка роз’єднує незрима. Тягнемось, […]...

ПІСНЯ Чорне поле, світлі далі, Вітрогонні дні… Давні радощі й печалі Нагадай мені. Темну тугу, ясну втіху Звідаємо знов – Пісню […]...

Пливе туман Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене, Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить. Така ж, як століття тому, […]...

“Розкажу тобі я ще й про те…” Розкажу тобі я ще й про те, Як у зайця вухо не росте, Як росте у зайця довгий хвіст, Довгий […]...

“Гетьманські горять книгозбірні…” Гетьманські горять книгозбірні, Народу прадавні скарби, Супутники битов сумирні І свідки буття й боротьби. Лютує московська сваволя Від Волги по […]...

ПОВОРОТ У ЗЕЛЕНУ ЮНІСТЬ Чи тямите: цвіла черемха біла і пахощі її розносив вітер. До нас, мов пісня, тихо і несміло прийшов у гості […]...

КРАЇНА БЛАГОВІЩЕННЯ Завія зЕлені, пожеже зЕлені, і квіття курява, і солов’їні схлипи. Столи весільні – ох – столи не встелені, і бджіл […]...

СЕНА Сена! Скільки є легенд про неї, Про її принадливу красу… Я іду в платановій алеї, Їй волошку з-над Дніпра несу. […]...

“Осіннє навертає на тверезе…” Осіннє навертає на тверезе. Стихає пісня, мовкне ледь жива, І день на білім стовбурі берези Останні пише сонячні слова… Мелодія […]...

“Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...

Related posts: