БАЖАНЯ

Related posts:

1. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
2. СЛУХАЮЧИ ПІСНЮ “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА” Пам’яті Василя Симоненка Василю, ти чуєш, пісня твоя – Над опалим, над мокрим листям, Над смутком цвинтарним, На сльотою холодною, […]...
3. ВОЛОДИМИРУ СОСЮРІ Я Вас узнав з “Червоної зими”, Як був хлоп’ям, як пас чужі корови. Читали вірші під копою ми, Селянські пастушки […]...
4. І ЗНОВУ ПРИСНИЛИСЬ МЕНІ І знову приснились мені мої ненаписані вірші, Малі потерчата з таємного світу казок, Були б вони може від інших поезій […]...
5. ОДА КОНСТИТУЦІЇ Робочий я чи селянин, – Мій край стріча мене з привітом. Радянський я громадянин – І цим горджуся перед світом! […]...
6. 3. Ще крок, ще два – у людський вир Ще крок, ще два – у людський вир, Ще поворот, півповорота – І Святогорський монастир Відкриє ковані ворота. І промінь […]...
7. ГРІШНИЙ ПІП Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх […]...
8. “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
9. ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
10. “На взгір’ї дике до нестями…” На взгір’ї дике до нестями Лежить громаддя кам’яне. Щодня, умившися дощами, Там серна зустріча мене. Підкралася під самі тучі Залізна […]...
11. “І лихо справді обминуло…” І лихо справді обминуло, Хоч замірялося не раз… І літ чимало промайнуло Составом довгим поміж нас. І хтось кінця не […]...
12. МРІЙНИКИ Батько радий. Світ йому став ясним і милим: В лотерею виграв він величезний килим. – Як і далі піде так, […]...
13. БАС І ПЛАЧ Цей джміль – мужчина з оксамитним басом, А як він плаче, як його береш За голову, щоб випустить тим часом […]...
14. ПРО РІДНЕ СЛОВО Если бы от того, что мы заговорим по-украински, появился бы уголь, и колбаса, и продукты в магазинах… то ми б […]...
15. ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання […]...
16. МУДРІСТЬ О не стреми свій лет, обмеж себе собою і визнач наперед любов свою журбою. Бо над усім завжди горує день […]...
17. БЛАГАННЯ МАРТОПЛЯСА Братове, до вогню мене прийміть, подайте хліба чесний почастунок – я йду давно, а клич нічних вістунок мертвить і воскрешає […]...
18. С – ГЕТЬМАН ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ Сагайдачний – гетьман славний, У народі легендарний, Як з походу повертався, З усіма людьми вітався....
19. МОНОЛОГ ФРАНКА Я камiння рубав. Я одне тiльки святонько мав – роботу. Крихти правди шукав. Руки склавши нi дня не сидiв. Тiльки […]...
20. Франческо Петрарка (1304-1374). На смерть Лаури СССХІІ Ні зоряних небес мандрівні хори, Ні вітрокрилі в морі байдаки, Ні в полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі […]...
21. “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
22. “Білими волічками…” Білими волічками ноги твої обів’ю, чорними волічками волосся твоє зав’ю, червоними волічками обів’ю твій стан, а зелені покладу на брови, […]...
23. НАПИС НА КНИЖЦІ А. Л. Далекий друже, Леготе Андрію, Прийміть поетові поета дар. Я часто згадую й постійно мрію Про хати Вашої гостинний […]...
24. ДО МОГО ФОРТЕПІАНО Елегія Мій давній друже! мушу я з тобою Розстатися надовго… Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки […]...
25. МУДРИЙ ПОРАДНИК Загадка Завжди можу стати в пригоді, моїх вам порад не злічить. І кажуть про мене в народі: “Мовчить, а сто […]...
26. БОЛЬШАК В дощах, у хмарах горизонт, – Усі дороги дощ розквасив. Невже залишимо свій фронт Без хліба і боєприпасів? Сидять машини […]...
27. ПОГЛЯДИ В моєму погляді – Стопчатів і Космач. А в їхнім – сто столиць, Парижі й Вашингтони; Щасливі бідаки і мільйонерів […]...
28. ОБНІМАЮ ПІСНЕЮ Краю мій коханий, щире твоє слово, небо твоє ніжно-голубе. Рідна Україно, земле колоскова, обіймаю піснею тебе. Щедра Україно, чисті твої […]...
29. ВИЗНАННЯ Довго я виходив із війни, Пробивав духовне скам’яніння. Вірші давніх літ… А де ж вони? Бракувало щирості й уміння. Щирості?.. […]...
30. Слово Принести в поезію Хочу щось нове, До того не знане, З глибин добуте. Шукаю в народі Яскравого слова, Щоб віршем […]...
31. У вічності, де світла струм тече У вічності, де світла струм тече, повільно крутяться колеса часу, що на верстаті золотому тче свій килим різнобарвний. Дольні паси […]...
32. ПЕРЕД ГРОЗОЮ (Малюнок) Несла ворона до мого двора, Мов сиру крихітку, своє картаве “кра” Та й упустила, крикнувши: “Лови!” Схопилося курча в шпори-траву […]...
33. “Ходімо ще в лякливий шум осик…” Ходімо ще в лякливий шум осик, В це буйство трав, ці квіти переспілі, Де осінь закрадається несміло, – Як листя […]...
34. ГРОЗА В ГОРАХ І тиша. І гори. І небо, й ріка, Що зорі шліфує в собі об каміння. В незрушнім повітрі сторожкість така, […]...
35. УВ’ЯЗНЕНІ МАКИ Розквітнув мак на табірній землі. В людей, котрі до жартів неохочі, Розгладжувались зморшки на чолі І веселішали суворі очі. Цим […]...
36. “В небі над полями…” В небі над полями – Райдуга-дуга… Я люблю тебе з громами, Із весняними дощами, Із гаями, Солов’ями, Голубими вечорами, З […]...
37. “Був я вітром, був я лютим, був я нордом…” Був я вітром, був я лютим, був я нордом. Став я ніжним, став я птахом і крилом. А якось мені […]...
38. ВІРШ БЕЗ ПРИСВЯТИ До цих рядків не ставлю я присвяти. Вони, по всьому, вродяться сумні. То скажуть, що пояснення давати Або ще інший […]...
39. “Повні крони осіннього вітру…” Повні крони осіннього вітру, А ріка – золотого безмов’я. В синім небі купаються віти, Пахне в лісі грибами й здоров’ям, […]...
40. Може я була цим сліпцем може я була цим сліпцем або катеринкою або піснею що з неї бриніла загубилася пацьорки дівчинки з очима солодких сливок...