ВАЛУН
Насльозило, навіяло – шаром ропи затягло…
День, неначе віяло, склався у смужку – як не було.
В промінь протягу збилося, струмом потужним пішло.
Листя променем зшилося у широке крило…
Хата наче на свято – немає кутків,
і півні дзвінкороті викрикують двійко заучених слів:
“Миром, світлосте!” – з яблуні, з молодого вершка…
Перемішані, зв’ялені: тут плоди, там рука…
Крізь лунку горловину прокручує час,
і зернину, й пилину, і здрібнених нас.
Та склубочений вихор готує ретельно заміс,
щоб розлити по формах нетанучий віск:
птахо – дерево – людо – глино – зерно,
аби на ніч закрить отой протяг важким валуном.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- ВАЛУН …На отмели зыбучей, где начертал отлив немые письмена. “Кормчие звезды” Рудой ведун отливных рун, Я – берег дюн, что Бездна […]...
- БАЛЯДА ПРО ЩОГЛУ Ту щоглу на каравелі, Що не давалася бурі, Вихор хотів упокорити. Дороговказ рибалкам, Де жевріла пристань, Як вихор верхи на […]...
- “Ти світиш в ніч лунку…” Ти світиш в ніч лунку тонким осколком скельця і носиш в кулачку пташине ніжне серце. Я знав твої меди, дзвінкі […]...
- Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...
- ПОМІДОРИ У нас на грядці, між високими картоплинням, росли кущі домашніх помідорів. Тяглися на осонну золотінь, та заступала зеленава тінь. Сюди […]...
- ОДА Я мов мембрана: в шелесті, в шумах, в згучанні… Я чую, як згуки проходять крізь мене, від мене, і далі… […]...
- НІЧ. ОСІНЬ …бо все мине, як сад, що на очах пошерх: нам буде тільки ніч; ніч, як псалтир – постійна; а те, […]...
- Навколо троянди (сонет) Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]...
- ПОСІВАННЯ Падав камінчик по опадах з неба, простір світився снігами крізь тебе, поле безплідне бігло з-під ніг, щоб розповзтись на повісмо […]...
- МУЗИКА Пам’яті Інокентія Анненського Уночі налетіли вони – Чорний вихор у чорному світі – І заплакали дочки й сини, Що батьки […]...
- ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
- РАЙСЬКА ЕЛЕГІЯ Зажурилася Єва, і Адам заклопотаний ходить, і посивілі хмари висмикує Бог з бороди. Щось у цьому раю вже нічого не […]...
- 15. КОДА Шумить життя журливе жовте жито, подій хитає повні колоски. Додолу вітер гне плоди важкі, як спіє зерно людських мрій налите. […]...
- ОСТАННІЙ СНІГ Відбуваючи покуту, білість втративши лунку, мов ганчірка, сніг забутий дотлівав собі в ярку. Вкритий рваним шаром бруду, він відразу викликав: […]...
- Ребенок учится ходить Ребенок учится ходить, Ему нужна рука. Ребенок учится писать, Рука ему нужна. Бегут минуты и часы, Мы стрелки подведем. И […]...
- СОЦІАЛЬНА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ Чи чули ви, щоб ворог лютий Міг зло сподіяне забути? Тиран гидує свого ката, А катенята люблять тата. І він […]...
- ПРИТИСНУТИЙ Ще нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! Вони здобутки всі зараз тобі дали – І Ігор, і Бальмонт, і Білий, і […]...
- МОЛОДИЙ ПОЕТ Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря, мов не ліси хвилюють, а моря, та в серце […]...
- РОЗГОРНУТИ КНИГУ Книгу життя розігни, бо промкнулась трава крізь окладень і рядок голосний, мов струмок, ниже літер розсаду. Ось над урвищем хмар […]...
- РУТ на стерні я збирала колосся – не серед блаватів – у великопісні роки безвік тягнувся день під іржавим сонцем у […]...
- “За межами двадцятого століття…” За межами двадцятого століття, Коли небесного Отця рука З материків повимітає сміття, – До неба звернеться душа людська. Живого Бога […]...
- ОБЖИНКОВА Нехай гуде дзвінка Мелодія дротів, Як пісня юнака На радісний мотив, Потужно, як рука Селян, робітників. Дзвони, дзвони, о музико […]...
- “Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...
- “Болію днем, і жовтим листям…” Болію днем, і жовтим листям, і стиглим окликом лелек, і променем стерильно чистим. Розмірено, з лицем байдужим іде орач на […]...
- ДЕНЬ В трудах звиває невгамовний день Своє гніздо ретельно, мов лелека. Чи радість сонцем, чи печаль, як спека, А він трубить […]...
- ЗИМОВА ДОРОГА Прозор’ям пойнята долина, а де джерела дзвонять радість, – сніг, наче пера соколині, лежав розметаний в безладді. І білість бралася […]...
- ЛИСТ На клаптику паперу рука напише слово коротке: прощай. Хоч тьмяні очі знову, знову обіцяють солодкий одчай. На клаптику паперу рука […]...
- БАТЬКІВЩИНІ Її iмення не промовлю всує, Душi не страчу в молитвах пустих, Бо вмить збагну – не першою збагну я: Суть […]...
- ПРИВІТ ОСІННЬОМУ …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно […]...
- 21. О БЛАГОРАСТВОРЕНІЇ Помолімся, щоби одчинився простір, і потекло з небесної зіниці тепло у земне лоно й вигріло його з неплідности. Помолімося, щоб […]...
- Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...
- СПРОБА МОЛИТВИ кров’ю покидаючи сліди схрещуючи літери як лати хоч на міліметр відсуди тих кого не встигли покарати меж мужичих випарів слина […]...
- ЯБЛУНЯ Як цвіла вона, як радісно цвіла! Добровійна і червоно-біла. В заморозки зав’язь зберегла, А на осінь гарно уродила. Обважніли сонячно […]...
- САД Давно те було, літ, вважай, з п’ятдесят, Як ми посадили чудесний цей сад: Сад дружби своєї, сад щастя свого. Народи-брати […]...
- “Іще одне минає літо…” Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди. Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою […]...
- ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...
- МАТЕРІ За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати… Ночами сняться зорі голубі І вишні […]...
- ТЯЖІННЯ Приручений вітер слухняно зі мною ішов через степ, куйовдив волосся уже не густе і слід замітав – лишався хвилястий пісок, […]...
- ОСЕЛЯ І оком не зглянути – поле та поле далеке, і пада з крила на крило споловілий лелека: хитнеться земля то […]...
- СРІБНА ПІСНЯ За топірцем манджає білий день, І ніч готує знов зірок макітру. Весняні труби засурмили; йде Моя весна назустріч вітру. Зостався […]...