СПРОБА МІРИ
Від роздолля біль під серцем:
леле, що за глибина!
Синь-блакить черпав наперстком,
щоб добутися до дна.
Та блакиті прибувало,
хоч росла щодня жага,
пив захлинно – було мало,
синь кипіла в берегах…
І метелики летіли –
білим-білі пелюстки,
покривали всеньке тіло
світлим полиском луски.
Треба глиб мерщій пронурить,
щоб майбутню змірять путь,
треба здерти власну шкуру,
щоб безмежжя осягнуть.
Вниз – угору, вниз – угору
тіло пада – підліта…
Зверху струмені прозорі,
знизу – течія густа…
Навперекидьки і плазом
міряв вперто глибину,
та, знеможений, щоразу
кликав землю рятівну.
І, пізнавши неспівмірність
власну з обширом глибин,
міряв кроком чітко, рівно
далеч мірою хвилин.
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СПРОБА МОЛИТВИ кров’ю покидаючи сліди схрещуючи літери як лати хоч на міліметр відсуди тих кого не встигли покарати меж мужичих випарів слина […]...
- МІРИ ВИДОВЖЕНЬ Ніщо – ніде, лиш серце – лускокрилі, Які – ледь – біль, що – на всю прірву – зблисне, Ще […]...
- ПІД КОЛЕСАМИ ЧАВУННИМИ …Срібна паморозь над скронями Заіскрилась… зацвіла. На чолі від бур, від холоду Чорна-чорна борозна. Це від горя, що замолоду Довелось […]...
- “У цій країні довго не живуть…” У цій країні довго не живуть. По смерті довго-довго, за життя недовго… Так ти казав про власну хресну путь Напередодні […]...
- “Млосна весна…” Млосна весна, Синь березнева, Буйно-ясна, Криє дерева. Скоро війне Свято відлиги. Манить мене Лопання криги. Чую, гряде Грім льодолому. Тло […]...
- ВЕЛИКА ВЕДМЕДИЦЯ …І новорічна ніч – як казка. Я, Засипаний сніжинками й зірками, Ітиму манівцями неба, Чумацьким Шляхом… Слабка людина, не втерплю, […]...
- БЕРЕЗЕНЬ дощ ламає довгі прозорі пальці небо кольору льоду в твоїх довгих долонях синє насіння вітру твої сни вбрід переходять ще […]...
- “Я жайвора шукав по пісні в піднебессі…” Я жайвора шукав по пісні в піднебессі. Він, випливши, зникав, аби ізнов воскреснуть, і поле підіймав, як полотно за нитку, […]...
- ЛАМПОЧКА ВДАЛИНІ В безлюдній далині, самітна й одинока, Жовтіє лампочка. Її слабки вогонь Оточує навкольна тьма глибока, Недобрий, хмурий шир, осіння оболонь, […]...
- 05. ПІД ДАХОМ ЛІСУ Ой піду я до бору, до бору, подивлюся на сонце крізь тінь. Піднесуться дерева угору, угору, і на землю впаде […]...
- “У глибині хрестоматій…” У глибині хрестоматій Імення горять, мов схід. Та в днині, на спрагу багатій, Співець молодий поблід. Квиління – де треба […]...
- ARS CRITICA Мистецтво – що ж? Це надаремне в дно дня, дно дна сягати словом, в ядро ціляти світла темне. Ні, не […]...
- “Цей флот пливе на інші береги” Цей флот пливе на інші береги. Це інша буря, інша катастрофа. Для слів доконче треба ворогів,- На власну смерть дивитися […]...
- БЕЗМЕЖЖЯ Понаджений прихильністю снігів, ошуканий, спонукуватий криком, він відчував себе рівновеликим безмежності, відбитій в люстрах днів. Слід залишав і думав: наповічно, […]...
- КОРОЛІ І Паганіні і Кореллі Схиліться до душі мені Бо почуття такі веселі Бо почуття такі сумні Мені їх в звуки […]...
- БАТЬКОВІ Проносячи шум, саморослі колони попарно ішли вздовж шляхів кругових… Ти слухав і вгору підносив долоні – вони ж підлітали не […]...
- “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...
- 20. РЦІМ ВСИ Скажімо всім: щоб Богу бути чоловіком треба розминатися з собою поміж вічним і дочасним, між порочною землею, й непорочно-чистою лілеєю […]...
- МОТИВ ХАРЧІЛАВИ “Тіло пліснявіє, кров прокисає”, Зло притісняє у душах добро. Тим, хто за мудрого дурня приймає, Легше живеться, пане Дідро. Цей […]...
- “Течуть сторучайно дюни…” Течуть сторучайно дюни, Піски суховійно дмуть, Буруни, бутні буруни Мою замітають путь. Як смерчі – димучі зарви. Як вихор – […]...
- 04. РАКЕТА Так тихо. Місяць лиш з-за хмар погляне, порине в чорних тіней знов тенета, гряде грязька, густа імла з бескета, повітря […]...
- “Осінні пожежі: дими картоплини…” Осінні пожежі: дими картоплищ, Жарінь горобинова, спалахи кленів. Димами прогірклий до вирію клич – З неораних стерень, із плес опалевих, […]...
- ПРИПАДАЮЧИ ДО КРАПЛІ Обтяжений життям, земною глибиною, я стежу: ген летить угору голос мій… І лійкуватий день сотає наді мною мерхляве порохно і […]...
- ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
- “Деревам щось, напевно, сниться…” Деревам щось, напевно, сниться, Бо серед ночі уві сні Шумить нервово їхнє листя І трепет будить у мені. Напевно, бачать […]...
- ЗОЛОТИЙ ГРЕБІНЕЦЬ З ЧОРТОМЛИЦЬКОГО КУРГАНУ Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста, і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, – натекло холодів, аж повітря прокисло, лиш під […]...
- 22. ВОЗРАДУЄТЬСЯ ЯЗИК МОЙ Навчи мене: як зсунути з обличчя темряву, що гладила і гріла, як приємна притча невидющим; як здерти лишаї непевности і […]...
- “Посадену у запашну ріллю…” Посаджену у запашну ріллю вишневу гілку поливали діти. А я наїно нітився з жалю й не знав: чи плакати, а […]...
- УЗОРОМ ТАНКА І Перед Кіото Серце співає знову. Обабіч доріг Навстріч – херсонські степи! Тільки написи інші. ІІ Рине ріка вниз. Пагода […]...
- СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
- 06. ПОЖАР Блакитну плахту неба передер нараз, мов тишу грім, червоний серп; мов з ран, булькоче кров огню зі щерб. В повітрі […]...
- СОЛДАТСКАЯ ПЕСНЯ Путь далек у нас с тобою, Веселей, солдат, гляди! Вьется знамя полковое, Командиры впереди. Солдаты, в путь, в путь, в […]...
- “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
- “І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)..” І дні, і ночі… (Таж коли, коли?) Весна. (Остання чи передостання?) Хіба ж не всі прекрасні ми взяли Дари дитинства […]...
- “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
- “масам муки – тіло…” масам муки – тіло привид – ярмом зіниць це сон озирнися у кару думок ясу є і повторена рана минула […]...
- “Земля парує… На безмежжя голе…” О земле рідна, дай напою. Щоб колосився спів! 1938. (З вилученого) Земля парує… На безмежжя голе Пролився дощ, краплистий і […]...
- “Потрібно усіх в роботі…” Потрібно усіх в роботі, А серце б’є, як обух. Прокляття моїй плоті, Що слабша за мій дух! …………………………. Це кров […]...
- ВУСАНЬ – Ти чого це, – каже Клим вусаню Єгору, – То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору? – Вуса в […]...
- 3. СКОК ЖЕРДКОЮ Набрав повітря в груди, аж засвистали звуком флейт. Підніс жердину вгору; так птах підносить дзьоб, як починає лет. Немов стовпи […]...