ПО ЛЬОДУ (За мотивами народної пісні)

По льоду, по льоду
свою долю поведу.
Доле моя швидкоткана,
під тобою крига тане…
Жовта тріщина біжить,
щоб заткати білу нить.
Луб’янії личаки
ковзають уздовж ріки.
Перейду, переведу
свою долю молоду.
Бо на тому боці, доле,
полотняне тчеться поле,
тчеться поле полотняне –
ще й волошка вишивана…
Та нагострений струмок
тне підошви що не крок…
Обізвалась доля тихо:
– Не напитуй собі лиха. –
То ж воно, як тінь слідком,
ходить-ковзає льодком…
– Лихо, лишенько моє,
тнеш підошви ручаєм
і викошуєш льодок
із-під мене що не крок. –
Доле, доленько, талан,
тчеться спереду туман,
гостра тріщина співає –
переймає, переймає…
Поведу-поведу
своє лишенько-біду…
Чи недолею ти стала,
чи ти, доленько, пристала…
На льоду, на льоду,
підковзнувшись, упаду
і скажу тобі, недоле:
не тримай мене за поли,
бо душа моя давно
тче по той бік полотно.

(3 votes, average: 2,00 out of 5)

ДО НАРОДНОЇ ПІСНІ О пісне народна! Одна ти мене, Лиш одна ти мене не кидаєш. І куди тільки доля мене не жене – […]...

ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА (Строєм народної пісні) Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да […]...

“Якби мені черевики…” Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой […]...

“На снігу торішнє листя…” На снігу торішнє листя, насінина на снігу, сніг присів, немов прокиснув, стежку втоптану прогнув. Пойнялась водою крига – жовта тріщина […]...

КАТЕРИНИ до схід Сонця вийшла з вишні ще коріння плаче в п\’ятах і до черепка поставить свій одламаний мізинець – гілку […]...

“Чи зросту зерном у пісні щирій…” Чи зросту зерном у пісні щирій, чи землі хоч слово передам? Роки мчать хмаринами у вирій навздогін журливим журавлям. Роки […]...

МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...

“А нумо знову віршувать…” А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам […]...

Г. 3 Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя, Оце нагадую. Ніколи Ти не здавалася […]...

“Пісні не списані…” Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо […]...

“Я жайвора шукав по пісні в піднебессі…” Я жайвора шукав по пісні в піднебессі. Він, випливши, зникав, аби ізнов воскреснуть, і поле підіймав, як полотно за нитку, […]...

“Недомовленеє слово…” Недомовленеє слово, Недоспіванная пісне! Чи почнеться наново, Чи від жалю струна трісне? Безнадійні сподівання, Бездорожнії дороги, Безнастанне мандрування Крізь дніпровії […]...

“Вагу і значимість художнього слова…” Вагу і значимість художнього слова Порівнюють з хлібом насущним давно: Нещирі слова – мов кукіль і полова, Прадавні слова – […]...

ІЗ ЦИКЛУ “МАТЕРИНСЬКІ ПІСНІ” 4. віють вітри: розхлюпують дівоче волосся дунаями по наших степах віють вітри: видувають усе земляне із лісів, із дощів і […]...

ДУМКА ПІСНІ-ПОЛОНЯНКИ Бувала я усякою – Від Марії, від Якова, Із сльозою, із притопом, То кригою, то окропом… Тепер же я полонянка […]...

ВЕСНЯНІ ПІСНІ ПОСВЯЩАЄТЬСЯ С. ПАВЛЕНКОВІ I Веселиться земля, Зеленіють поля, Розвилися гаї і дуброви; Соловейко в садку Тьохка пісню дзвінку; Од квіток […]...

ЖАННА Д’АРК не вдягайте мене в кольчугу мій прапор – поле лілей і таїна в мене глибока я – стeблo сон-трави косогори […]...

ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ ПІСНІ Я маю дім, при домі сад, ліричні яблуні у ньому. Мов свіже молоко – роса, розваги мед мені палкому. Мов […]...

ПЕРЕСПІВ З НАРОДНОЇ Гей, у лузі та й не перше літо Виляга некошена трава. Гей, у полі та й не перше жито, Та […]...

З МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І Гей, дерев’яна церкво-царице, Гей, паніматко в хрестатій намітці; Що тобі світ – се гульбище нице, в небо ходімо – […]...

СИНІВСЬКИЙ УКЛІН БІЛОРУСІЇ Білорусіє, ненько моя! Зроду-віку я син України, та твоє росянисте ім’я жебонить при моєму корінні. У колисці вербовій моїй – […]...

ВОГОНЬ І ЛІД Твердять, загине світ в огні Або в льоду. Чомусь ввижається мені, Що світ загине у вогні. Але, дізнавшись доладу, Якщо […]...

“У неділю не гуляла…” У неділю не гуляла, Та на шовки заробляла, Та хустину вишивала, Вишиваочи, співала: “Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він […]...

ПОДЕРТІ ПІСНІ 1. спомини розлуки розписані на голоси самотніх тіл пісня про любов – безслівна спомини розлуки поділені на образи повзучих мрій […]...

ДВІ РАНКОВІ ПІСНІ (Альби) 1 Ми підійшли до церковних стіл і стояли до рана. А потім я лишився один. Я тут один, кохана. Я […]...

“Малинові вершки беріз…” Малинові вершки беріз, блакить, відтінююча ліс, і нитка стежки через поле… Нічого більше не треба, доле! Хіба криничку, що без […]...

“Щоночі сад приходить до вікна…” Щоночі сад приходить до вікна, І житнє поле шелестить щоночі, І жінка та, що на землі одна, Стоїть за крок […]...

ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...

“Он чого ти почорніло…” “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене […]...

ПЕРЕМОГА Як спалахне серце кволе Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. […]...

“Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…” Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок […]...

ПОБРАТИМОВІ, посилаючи єму пісні українські (Дума) Отак, Николаю, вкраїнські вірлята І веселять душу, й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері […]...

ДОЛЕ, КВІТКО БІЛА! Доле, доле – квітко біла! Ти несеш мені весну Злотом ткану, мережкову, Щоб крізь сльози я раділа, Бо ж весни […]...

Понеси мене, коню, в чисте поле Понеси мене, коню, в чисте поле, Чисте поле – чисте від болю… Ні! Неси ліпше в прірви-вирви, Збайдужіння з грудей […]...

ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...

ПРИРОСТАННЯ Сніг скам’янів і розцаривсь по небу свавільно – спробуй з-під нього хоча б бадилинку добуть… Біла сорочка пристала до тіла […]...

“Живу, живу – ридаю…” Живу, живу – ридаю, Живу, живу – сміюсь. Чого живу – не знаю І думати боюсь. Такий цей світ прекрасний, […]...

“Зустрів я бджілку на снігу…” Зустрів я бджілку на снігу – куди вона летіла? Чому біля розкритих губ незрушно роговіла? Зустрів я воду на льоду […]...

“Кохавсь я тобою…” Кохавсь я тобою, Як місяць водою, Як сонце усходом, Як роса травою. Стан твій як тополя На долині Юди; Личко […]...

КРИТИЧНА МИТЬ Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. Спить зелене узбережжя, і чарує висота. Хто жадає перебути всі негоди у […]...

Related posts: