КРАПЛЯ

Related posts:

1. ПОВОРОТ Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем […]...
2. За краплею крапля сповзає під лід за краплею крапля сповзає під лід обвиті губами цибаті штативи ми гордо вивчаєм цей жадібний світ як випите з ночі […]...
3. “Яблуком…” Яблуком у рідні трави не упаду не по мені заквилить сопілка вже відчахнута гілка в роду відчахнута гілка а пам’ять […]...
4. “ГОЛУБ НА ГАЛУЗЦІ ЯБЛУНЕВІЙ…” Голуб на галузці яблуневій – Аж сипнуло в очі переквітлим. Біло-сині хмари ген у небі Гоять день зітлілий гойним світлом. […]...
5. “…Мелодія весни…” …Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…...
6. ЗИМОВА ДОРОГА Прозор’ям пойнята долина, а де джерела дзвонять радість, – сніг, наче пера соколині, лежав розметаний в безладді. І білість бралася […]...
7. НІЧНІ МІНІЯТЮРИ ЛЮДИ Мій малий човен пропливає повз інші : між нами глибінь. ЗОРІ Я відкрив книгу завжди нових поезій : читаю […]...
8. “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...
9. ЛЕБЕДИНИЙ ЕТЮД Ты белых лебедей кормила, Откинув тяжесть черных кос… В. Брюсов Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині І […]...
10. КАЛИНОВА БАЛЯДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо […]...
11. “На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...
12. ЗВЕРТАННЯ ДО КОХАНОЇ Озирнись, за тобою березові крила вогніють, небо йде слідкома, озирнися, Маріє… Віє холодом м’ята, щоб дихалось ширше, видно край непочатий […]...
13. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля […]...
14. НА МОРІ 1 Білі чайки, білі пароплави, Сині хвилі, небо і вітри. На флагштоках гордо й величаво Синьо-білі мають прапори. Понад ними […]...
15. КАВУНИ За кукурудзою, де пару спокій, Де проса й гречки запашні клини, Під сонцем спіють темні тумани Й манастирі, важкі, зеленобокі. […]...
16. УОЛТ УІТМЕН Я чоловік. Такий звичайний, що аж смішно – Ріка кришталева у смердючих берегах, Віки Шелестять надо мною крилами. Тремтіння і […]...
17. РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
18. Літо меншає, і звужується коло З циклу “Нотатки фенолога” Літо меншає, і звужується коло – нині площа провінційна і тісна. Відцвіла, немов остання скрипка соло, […]...
19. “Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене…” Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене, Вітер спомини звіє по мені, Мов скиталець блудний, човен мій пожене, Гей, на […]...
20. СХІД СОНЦЯ ЗАХІД СОНЦЯ весна літо осінь зима ти знаєш усі пори але з кожним сонцем мов народжуєшся знову з кожним заходом відходиш трошки...
21. “Одинокий сиджу над рікою…” Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
22. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
23. “Дитинство? Казочка про білку” Дитинство? Казочка про білку. Дитинство? Хвої срібна гілка. Дитинство? Радощі – і тільки. Дитинство? Жалощів – ніскільки. Дитинство? Білка промайнула […]...
24. “Вітри і бурі весняні…” …і в огні її, окраденую, збудять… Т. Шевченко Вітри і бурі весняні Звалили камінь із могили, В кривавім морі і […]...
25. За сонцем хмаронька пливе За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. […]...
26. ГЕНІАЛЬНА ПОЕЗІЙКА + Я сьогодні чергував удень І проминув лілові хмари Що після грому І замість того щоб привітать прекрасне В той […]...
27. “За сонцем хмаронька пливе…” За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. […]...
28. ВІКІНГ І Розвивається долі, в яру, черемшина, А на річці човни – вже готові. Я складаю всю зброю і плащ біля […]...
29. Зі збірки “ПРОЩА” (1954)ЮРІЄВІ ДАРАГАНОВІ (I) Вас пригадало, милий Юріє, Це літо хворе і жагуче, А Ви вже там. Мене ж обдурює Життя і знову, знову […]...
30. НЕЗАБУДКИ Квіти ці, прості і непримітні, Світяться, як світлячки блакитні. Я люблю їх і просив би, мила, Як умру, щоб ти […]...
31. ЧОВЕН Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. […]...
32. СТАРІСТЬ Сидить у кріслі старий чоловік, а його шкіра, як соняшник, слідує за сонцем, що постійно втікає, як кіт, який не […]...
33. “Слухай! Клянуся: орлинії крила…” Слухай! Клянуся: орлинії крила Розпущу ще раз і злину горою; Ше розжариться в грудях моїх сила, На лет зірвуся… Лиш […]...
34. ФАНТАЗІЯ Білі синиці Сідають на гілки В засніженому парку. У напівсні Легко прясти Тонку нитку думок. Самотній на лаві. Ніч. Снігові […]...
35. ІНТУЇТИВНА ЕЛЕГІЯ Здригнуло вітром хмари. І затихло, і вгледіти незчувся, де й коли між твердю і землею забіліло, мов аркуші незаймані лягли. […]...
36. ВІЧНЕ 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у […]...
37. ХОМ’ЯК Мов велетень грізний з горбів синявих краю Обідраним хребтом над зелень виринає, Здаєсь: щоглим чолом блакитів досягає, На ньому зломи […]...
38. “Останні дні осіннього тепла…” Останні дні осіннього тепла, В повітрі ніжність і печаль розлита. Над острівцем далекого села Біліє хмарка, сонцем перемита. А степ […]...
39. БОДЛЕР В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах Ростуть, звиваються химерні квіти зла, Подібні до очей жіночих і звіриних, – […]...
40. У КОКТЕБЕЛІ 1 Гора із профілем Волошина, Біля підніжжя – дім і сад. Усюди спокій, мир і лад, Але якась печаль непрошена […]...