БУТИ МЕТЕЛИКОМ

Огорне тишею, обпеленає снігом,
до нитки сивої прив’яже – хилитайсь.
Допоки кокона
дощу ласкавий ніготь
не доторкнеться лагідно до нас.
І скресла пам’ять пригадає квітку,
розмлоєну, глибоку, мовчазну,
і ймення викличе своїх надійних свідків,
щоб визначити часу глибину.
Пробуджене єство твоє крилате
полишить оболонку снігову,
аби усоте лет свій започати
і довершить орбіту кругову.
Понаджений і кольором, і пахом
і скуштувавши солодість утіх,
захочеш і собі зрівнятись з птахом,
що залітає далі й вище всіх.
Але тонкі твої квітчасті крила –
з них обшугались розсипи перги,
і проломить повітря затверділе
тобі забракне простору й снаги…
Та знову холод тишею огорне,
запеленає серце сповиттям,
чекай терпляче нових перетворень
заради злетів літнього життя.
Проте орбіта меншає щоразу,
все нижче й нижче крила при землі,
все глибше входить в оболонку пазур,
все більше здряпин знати на крилі.

(3 votes, average: 3,67 out of 5)

“І, посміхаючись, мов танув…” І, посміхаючись, мов танув, і перетворювавсь у рух. І відкривав не вуха – рани, аби поглибити свій слух. І затверділе […]...

“Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом…” Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом. Не студить вітер уст – зігрівся коло них. І радісно моїм тонким, рухливим […]...

НАРОДНА ПІСНЯ Мов непогрішна звірена стріла, сягаєш цілі… Мент – і на півтоні заплачеш-заридаєш з-під крила чаїного… І в горі не потонеш. […]...

“- Бути чи не бути?” – Бути чи не бути? – Терзає все більше і вдень, і вночі. – Людям треба скоріш роздобути Від глузду […]...

НЕБЕСНИЙ ВІТРЯК (На мотив Чюрльоніса) Крізь хмари проломи, крізь срібні прорізи просиливши крила, небесний вітряк повітря молов, і пахло залізом, бо землю захвачував промінь-гостряк! І […]...

“Й огорне смуток…” й огорне смуток наче де на чужині хтось обернув сестру в зозулю діброву в полі запалив щоб в безмірі божого […]...

ЯК НЕОПЕРЕНУ ПТАШИНУ Як неоперену пташину, Пустили ви мене на волю, Пустили в світ шукати долі І полягали в домовину. І я пішов. […]...

СПОРІДНЕНІСТЬ Небес високе будування на вінці обрію оперте – висока кришталева баня лункою тишею всещертна. У безголосому світанні спливало сонце так […]...

ПРИЛЮБНИЙ МАНДРІВНИК (Розділи з поеми) *** Юне і старе Не знаходять згоди. Юність – буйна втіха. Старість – мудрий стрим. Юність – гожий ранок. Старість […]...

13. “Я програвся в карти, а це ознака…” Я програвся в карти, а це ознака, що святий Юрко зі мною в конфлікті. Вічно має мухи, старий рубака! Але […]...

“Все нижче сонце і все довші тіні…” Все нижче сонце і все довші тіні, і гасне час, як під вогнем свіча. Усе частіш встає примара тліні, і […]...

“Буравлячи лід і пронозячи зором кристали…” Буравлячи лід і пронозячи зором кристали, чому неодмінно ти прагнеш добутись до дна? І воду фарбуєш, навмисне розрізавши палець, щоб […]...

БУТИ! Те, що було, що є, що буде, уже в мені, іще в мені: цього не візьме днів остуда, час людства […]...

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ Вже в душі засіялось зимою, Вдарило вітрами зусібіч. Що це раптом сталося зі мною Серед катаклізмів протиріч? Йду наосліп і […]...

“Церква святої Ірини…” Церква святої Ірини криком кричить із імли. Мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Скільки набилося туги! Чим […]...

НОСТАЛЬГІЯ (поема, 1995)”Чому так важко бути нам собою…” Ми ще ніколи не були собою. Максим Рильський I Чому так важко бути нам собою, Коли нема для духу заборон, […]...

“Стрільцем бим бути рад…” Давня мисливська пісня Стрільцем бим бути рад. Стрільцем бим бути рад. Як побачу порошницю, Пистолята і рушницю, Гарну з борсука […]...

ЄДИНЕ Єдиний простір, що на все життя, єдиний світ, який ти іменуєш; збігається в єдине почуття любов і зненавидь, що у […]...

ПЕРЕВТІЛЕННЯ 1. Струмуючий, далекий часу гук крізь оболонку вапнясту кулясту просочується – шовкопрядний звук надійно тчеться, щоб тобі не впасти. Єднальна […]...

“Мусить бути! – скажи – і стане…” Мусить бути! – скажи – і стане, Захотіти – досягти! Духа в льоті до мети Не затримають кайдани. Підеш ти […]...

Це потреба бути – все одразу це потреба бути – все одразу сплюснути розпечене лице нидіти хворіти псоріазом пахнути дешевим ялівцем вибирати з кожного по жмені […]...

“Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...

“Щоб не бути самотнім, вогонь розведу…” Щоб не бути самотнім, вогонь розведу, Оберу собі місце в долині чи лузі, Упаду в мураву і зорю молоду Відшукаю […]...

“Чи може бути чорне білим…” Чи може бути чорне білим? – Спитало чорне у білого. Чи може бути біле чорним? – Спитало біле у чорного. […]...

“Хочеш бути, як монашка…” Хочеш бути, як монашка, Та чинити все опроть: Цілувать голівку цвяшка, Що заходить ніжно в плоть. Хочеш бути, як владчиня, […]...

“Бути Колумбом важко…” Гей, нові Колумби… В. Симоненко Бути Колумбом важко… Як важко взагалі першим – чесним і благородним Для світу ти відкриваєш […]...

“Я без тебе не можу бути…” Я без тебе не можу бути… І з тобою не можу теж! Ой зеленої скільки отрути Нині в серце моє […]...

ЦЕ ЧАРІВНЕ СЛОВО “ЗАВТРА” Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет […]...

“Може бути, що мене не буде…” Може бути, що мене не буде, Перебутній час я перебув, Але будуть світанкові губи Цілувати землю молоду. І моєю літньою […]...

“Шум вітру згасав… то спалахував зримо…” Шум вітру згасав… то спалахував зримо, то ніби зазубрини лісу рівняв, то наче чіплявся повісмами диму за вістря ялини і […]...

ОСЕЛЯ І оком не зглянути – поле та поле далеке, і пада з крила на крило споловілий лелека: хитнеться земля то […]...

Бути посохом для пілігримів Н. М. М. бути посохом для пілігримів заки простелюся стежкою бути черпаком для голодних заки розкришуся манною жити в тіні […]...

ХОТІВ БУТИ ЛЮДИНОЮ Щоб не крокувати – відтяв собі ногу (перестав і ходити до друзів) Щоб не вертіти непристойних фігур – відкусив пальці […]...

“Зоріти ніч і бути з вами…” Зоріти ніч і бути з вами, холодно-росяні поля, і слухать, як гуде з нестями і стугонить вночі земля… Як в […]...

ПОЛІНЕЗІЙЦІ Сизим ранком збігайте, стрункі юнаки, До човнів, на лягунах замерзлих! Хай зірвуться вони, як прудкі павуки, Розсипаючи лапами перли. В […]...

“Блакитно на душі… забув, коли мовчав…” Блакитно на душі… забув, коли мовчав… Вже гасли пальці, билася дорога, А тут тобі і нате: молочай При березі, в […]...

12. СТРАТОСФЕРА Є світ над нами високо такий: без бур, без туч, без хуг, без гроз, без граду, що в літній день […]...

СЕРПНЕВІ СТРОФИ Літо тане, як віск. Догоряє підскарбій-серпень. Смертна постеля його – золото пізніх плодів. Не поспіває строфа вслід легкостопій Евтерпі – […]...

ЗОЛОТИЙ ГРЕБІНЕЦЬ З ЧОРТОМЛИЦЬКОГО КУРГАНУ Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста, і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, – натекло холодів, аж повітря прокисло, лиш під […]...

ПЛЕСО СПИТЬ Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижжі. Келех ночі налив у плав, Келех ніччю по вінця – мла. І от […]...

Related posts: