ПОЕТИ 1825 РОКУ
На лютім сонці закипали сосни
І в ніч стікали терпкістю смоли.
Ми в літо йшли, і звідти – в ранню осінь,
Й сонети пізні… За бучні столи
Нас садовили, нам вітальні тости
Підносили в солодкій лжі промов.
А ми поетами лишались просто
І ще людьми, за будь-яких умов.
Зимовий день – звичайне й серед літа,
І вже поскрізь – зима, зима, зима…
Сибір і каторга – здавалось, на півсвіту.
Тюрма і темінь. Темінь і тюрма.
Та світлом нам були сніги пречисті.
І в друзі вибирали – декабристів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Не моя вина…” Не моя вина. А моя біда, Що літа спливли, Як вода. Не о тій порі І не в тім саду […]...
- ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...
- ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...
- ВСТУП ДО КНИГИ “ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ” Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче, Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск. Я ж мої книги у світ випускаю […]...
- “В царстві ночі степової…” В царстві ночі степової, В царстві ночі серед літа – Ти зі мною, я з тобою, А над нами – […]...
- “Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...
- “Маятник натомився…” Маятник натомився. День, ніч, Літо, зима – Дебелу тишу гойдай, гойдай, Маятник дихає, як ранений. А чом я не чув […]...
- ВМИРАЮТЬ ПОЕТИ Вмирають поети в душі, а потім в лікарнях вмирають. Ховають спочатку вірші, а потім поетів ховають. Поету копають яму. Коли […]...
- УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ О віщі пращури Кирила, Що людям сяйво слали крізь віки! Це з ваших віх, окрилені знаки, Розгін історія творила. І, […]...
- ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. […]...
- ГОЛОД 47-го РОКУ На широкім тапчані було місця мало – Мама хрестом лежала… Жебрак – із сусіднього села сивий дід Хомко – На […]...
- ПОЛЬСЬКІ ПОЕТИ Що у вас? Шопенова музика Злита з Міцевича пломенем? Злет соколиний Словацького з гір кременецьких? Що вас тримає? – Двері […]...
- БЕРЕЗНЕВА НІЧ 1861 РОКУ Як ризи печалі, чорніло холодне небо, І все, все поникло в холодній тузі, Тремтіли зірки, як сльози, на виднокрузі, Упасти […]...
- ВКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ 1. продихаєш від снігу маленьке чорне око уздриш на солоному троні сидить брова а під оком ходять панове в чорному […]...
- АГАСФЕР Мов гранітна скала, скаменів в мені біль, А на віях замерзли пекучі. Йду, прискорбний, як смерть, серед сумерків піль, Серед […]...
- ТРИ ПОЕТИ Як літнім ранком зчервоніють хмари Над сонечком, що весело встає, І пан старий, надівши окуляри, Провізію з комори видає, А […]...
- НА НЕЗАБУДЬ РОКУ 1847 Скажіте нам, світильники народів У темряві науки і природи, Ви, що догледілись таємних ходів Народної неволі і свободи: Чи нам […]...
- ДОРІЯ Будь у серці як відвічний лад невгамованих вітрів, А не земний гість – мерехти оквіття. Кинь мене в тремтливу темінь […]...
- РЕАКЦІЯ НА СТЕНОГРАМУ 1963 РОКУ Двадцятип’ятирічним запізненням!!! – портретами молодих Вінградовського і Симоненка озирнулася наша молодість. Наче проріз далекого неба в сумносірому хмаровинні. Мов пройшлася […]...
- “Поети вік малий живуть…” Поети вік малий живуть, Згоряють ночами поети, І слово падає, як ртуть В тяжку їх славу…і посмертну. Як ніч – […]...
- МАРС-ГОСПОДАР 1680 РОКУ Dominus той латинський дає менш, а тягне Більше; ну a do-minus теж до цього прагне. Старий злодій – надійде й […]...
- СЛІПИЙ ДОЩ СОРОК ПЕРШОГО РОКУ Звідкіль цей дощ, коли ані хмарини, ні цятки в небі – вимита блакить: течуть, течуть єднальні волокнини, а поміж ними […]...
- КИЇВ. ВЕСНА 1986 РОКУ І На пасіці в Чорнобилі бджола, Коли цвіло довкола і яріло, До вулика свого нектар несла, Святе й трудне вивершуючи […]...
- 24. Серед нашої ночі Серед нашої ночі, грімнице світу, освіти кожен кут розваленої садиби. Серед нашого саду з обгорілими пнями запалися кущем, містична трояндо! […]...
- Поети втікають від знуджених полчищ Толікові Дністровому поети втікають від знуджених полчищ їм втомлені кості ніхто не полоще заладили знову останні чи перші на голій […]...
- “Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...
- “Великі поети не вміють писати віршів…” Великі поети не вміють писати віршів. Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав. Графоманові краще. Графоман вирішив написати […]...
- “Дуднить Сибір, колотяться урали…” Дуднить Сибір, колотяться урали, Гойдає гнівом прастарий Байкал – І жахом плеще смертоносний вал, Кого всі кривди за вождя обрали. […]...
- ЛІС В осінні вечори, у вечори студені, непевне все якесь, як ворожбитський віск, при місяці гладкім висвічує легені карпатський – іздаля […]...
- “Не маєм права забувати…” Не маєм права забувати Пісень, яких навчила мати, Повинні їх і наші діти Своїм нащадкам передати. Коли прийде пора рушати […]...
- “Змовкає контрабас джмеля…” Змовкає контра6ас джмеля, Як повінь’наростає тиша. І звільна остига земля, І у перелісках світліша. На вересневий камертон Настроюються скрипки вітру. […]...
- “Заднився день, і слух навикло…” Заднився день, і слух навикло перебирає зерня слів, за іскрами дими безликі випурхують із димарів. І світло свідчить про звичайне, […]...
- “Не докорю ніколи і нікому…” Не докорю ніколи і нікому, Хіба на себе інколи позлюсь, Що в двадцять літ в моєму серці втома, Що в […]...
- XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
- “Біля груби так святково…” Біля груби так святково вип’єш чай і будеш знов переважувати слово, що вимірює любов. Треба руки нам зігріти, не сполохавши […]...
- К ДРУГУ-СТИХОТВОРЦУ Пане Вороний! Коли Ви перестанете вже ходити у вибиваних штанях? Це дивно, але невже Ви не почуваєте, що літом просвіщаєтесь […]...
- О ВРЕМЕНАХ ЛІТНІХ І О ЗИМНІХ Бог-господь сотворив нам времена і літа, котрії будуть трвати до кончини світа. І часи теж всякії од нього створенні, но […]...
- “Сьогодні я не той, що вчора…” Сьогодні я не той, що вчора, І ватра мрій – не та сама, Бо впала непрозора штора За тим, що […]...
- “Вже ночі під листопадом ночують…” Вже ночі під листопадом ночують, Примерзла опустилася латать, І щуки воду слухають – не чують, І снігурі поміж сніжинками летять. […]...
- СТРЕС Я все пройшов. І серед темних літ Пізнав щось важче, аніж кров і порох – Коли в мені валився звичний […]...