ДО ВАС

Ой не лізь, дядьку, в високії хати,
Бо там із тебе будуть глумувати!
Ой не лізь, дядьку, в панські хороми:
Там не чувати дідівської мови!
Возьми, дядьку, гострий спис,
Сядь на коня – та й у ліс!
Там на волі, на просторі
Скакатимемо доволі;
Долі в полі спатимемо,
Собі долі шукатимемо!
За білії руки панянок нам не водити
От по тому гладенькому, ніби скло, помості…
Нам, братця, нам, братця, вже нам не ходити
Та до панів, до панів тих великих у гості;
Нам, братця, нам, братця, під конем трощити
Ворогів наших невірних проклятії кості…
Або в морі
На просторі
Цареві служити,
Славоньки шукати,
Ворога губити,
Та щоб наших було знати!

Гей, братця, гей, братця, то наша дорога,
А не місце тепле в панського порога!

(3 votes, average: 3,67 out of 5)

ЧАРИ ОСІННЬОГО САДУ А під грушею дівчата ловлять падалиці в сіть. Важко гілочку дістати. – Дядьку, дядьку, потрусіть! – Світять зірочки пристиглі в […]...

“Вовків боятись – не ходити в ліс…” Вовків боятись – не ходити в ліс Прислів’я це живе зі мною всюди. Колись малим я хмиз із лісу ніс. […]...

ГУЛЯНКА Вже не по першій п’ємо отсе чарці; Так ізгадаймо про дещо ми, братця, Щоб воно з нами шуміло, гуло І […]...

“Балада про соняшник…” В соняшника були руки й ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки вітром, Він вилазив на грушу і […]...

ПІСНЯ Кинув чумак село рідне, щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко ще й з верби пригубив дудку. […]...

РОЗДУМ’Я Мене часто бере думка, Чи то так здається, Що, бува, заплаче радість, А лихо сміється! І як бачу сльози щастя […]...

“Іване Петровичу, дядьку Іване…” Іване Петровичу, дядьку Іване, На грудях у вас ордени й ордени. З війни не вернулось чотири сини, У серці навіки […]...

“Берестечко по Чорнобиль наше…” Берестечко по Чорнобиль наше, Хто б там що і де б що не казав, Ні держави, ні брата на пашу, […]...

“Всього було: і долі, і недолі…” Всього було: і долі, і недолі, І ноженята босі по стерні, І сизий суп з пісної бараболі, І перший хліб […]...

ЖАЛЬ Як настане весна божа, Степ зазеленіє, Яких тільки нема квіток! Аж серце радіє; Ряст, барвінок, чебрець, зорі, Васильки і рута. […]...

БЕЗТАЛАННЯ Скажіть мені, добрі люди, Навчіть мене, братця: Як у світі поміж вами З лихом розминаться? Бо куди я не ударюсь, […]...

СЛІДИ Вийшов – дорога гуляє сама по собі, перепочивши при ярій вербі, в землю пустивши мичку коріння, щоб запастися довгим терпінням. […]...

“Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...

ЧАРКА Є в нас, братця, чарка на полиці; Та вона, та чарка, срібна, старосвітська! В старину жили батьки в світлиці Й […]...

ПІСНЯ ПЕРВА. Дума перва Музо, правди староруської вовік жива богине, Серця чистого і розуму свободного святине! Ми покинули з тобою шлях широкий суєвірства, Відцурались […]...

ДУЕЛЬ “Це просто гра” – здавалося спочатку. А вийшло – долі кинула перчатку. Була дуель. І вражень не замало, Мене ця […]...

“Не хочу я женитися…” “Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати. Не хочу я, моя мати, […]...

“Вийти – ходити. Ввійти – і ходити знов…” Вийти – ходити. Ввійти – і ходити знов. Думати щось або думку гадати – краще. Власне, історія – вмочєння корогов […]...

ВЧУСЬ ХОДИТИ подолати закон тяжіння було нелегко але думав що коли я нарешті стану на ноги всі вхилятимуть передо мною голови а […]...

“Ми народжені сонячним вітром. Дбайливо сповиті…” Ми народжені сонячним вітром. Дбайливо сповиті в пелюшки, тонкотканії із конопляних зірок. Ми у літеплі місяця купані. Вчились ходити ми […]...

ЛИСТ ДЯДЬКОВІ Сивий дядьку з вінцем печалі, Під хрестом нелегких доріг, Вкрились терням роки зухвалі, Де ти брів і блукав, як міг. […]...

ДВІ ГЛАВИ З ЛІТУРГІЇ КОХАННЯ 1 Твій усміх має спокій квіту, бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою […]...

БАНДУРА Івремії Галці Та чи ви вже, братця, не чували Про старого козака-співаку? Вспом’янім лиш його йому ж в дяку! Бо […]...

ПІВДЕННОКАЛІФОРНІЙСЬКИЙ РЕКВІЄМ Пам’яті Лялі Савицької-Маланчук На твоїй вулиці захворіли дерева. Зрізують їх. Пахне в повітрі камфорою. Тепер тут посадять евкаліпти – ти […]...

“Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди…” Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди На ниві всіх твоїх надбань. Світанок Твоєї долі відлетів туди, Де вимір інший і де […]...

“ДОТУЛИСЬ ДО ОБЛИЧЧЯ МОГО…” Дотулись до обличчя мого Незрівнянним, люба, твоїм, Щоб кохання чистий вогонь Розвіяв сумніву дим І в криницях наших очей Зазоріли […]...

СПІВАКА Як блисне думка, у душі засяє, Пісня мов рветься з серденька на волю, Тоді, сердега, ввесь світ забуває, Горе важкеє […]...

“Заворожи мені, волхве…” “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місцях. Респектабельні пілігрими в комфортних “Волгах” “ходять” по […]...

К ДРУГУ-СТИХОТВОРЦУ Пане Вороний! Коли Ви перестанете вже ходити у вибиваних штанях? Це дивно, але невже Ви не почуваєте, що літом просвіщаєтесь […]...

І Мотто Коли вже нема вороття, Ні дому немає, ні саду, Невже не зіграв життя Маленьку нічну серенаду? … Сад стоїть у […]...

ВЧОРАШНІЙ СНІГ На пагорку танув вчорашній сніг, Такий безпритульний, немов собака. Легенько дорога торкалася ніг, А вітер у вітах знесилено плакав. Так […]...

“Все було. Дорога закричала…” Все було. Дорога закричала, Блиснули байдужі ліхтарі. Ти пішла від мене до причалу І згоріла в полум’ї зорі. Вибухали дні […]...

ЗІРКА Милий отець, мила мати, Дружина миліша; Радий козак молоденький, Дівчина радніша. Вранці у їх весіллячко – Кінець дожиданню, Завтра піп […]...

“Я немов занедужав…” Я немов занедужав. Я не хочу єлею. Та не лізь мені в душу з прямотою своєю. Тут би ради-розради трохи […]...

Вечір (“задивляємося в криницю”) задивляємося в криницю щоб нічого не думати задивляємося в криницю яка наших вчорашніх облич не пам’ятає тільки сьогоднішні власні очі […]...

ВІЧНО ЖИВА А мова не корилася царю – ані царю, ані його сатрапам, з орлом двоглавим[1] стаючи на прю[2], що брав її […]...

РОЗПОВІДЬ ВАРШАВСЬКОГО ШОФЕРА Весела “Волга” зранку на колеса Мотає суєту варшавських вулиць. Шофер в малім люстерці перед себе Читає усмішки і очі: – […]...

КАТАСТРОФИ МІКРОСВІТУ Я – бог життя. Я – суд і вирок долі. Я милую, караю. Я – живу!.. Ступаю по світах і […]...

НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...

СІМ’Я Мій кінь стопчтатівський і ластівка моя, Що в сивому гнізді на татовій стодолі Сиділа, ще живі – це дорога сім’я, […]...

Related posts: