САД РІЗДВЯНИЙ
Хтось із дитям удвох бродить різдвяним садком. Каже дитятко: “я – Бог”, трусить сніжком. Кутає благодать їх в найтихішім з […]
Хтось із дитям удвох бродить різдвяним садком. Каже дитятко: “я – Бог”, трусить сніжком. Кутає благодать їх в найтихішім з […]
як я чорта боявся коли мене посилали під вечір набрати картоплі в пивниці: підставляв патичок або камінь щоб двері не […]
Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]
Як я чорта боявся, коли мене посилали під вечір набрати картоплі в пивниці: підставляв патичок, або камінь – щоб двері […]
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]
Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]
Десь на звалищі, між будяками, на вугіллі, що мокне роками, янголів два: один одному крила воскує, один одного в очі […]
Сиди, і думай, і печальсь, і все питай себе: чому і ти катуєшся: “чому?” – а відповіді не даєш; коли […]
Дух – скомороха поборов: летить наохляп з пісні кляпом, гуде свавільно-вільна кров, ледь захаращена кацапом. Від лаврських бань – до […]
Росте тривоги чорний парашут: у грудях розкривається – і тисне, аж витискає серце крізь горлянку… Із шкаралущі тіла братчик Брут […]
Пастушу, отже, олені ОлЕні, хоча, по-правді, всі оці олЕні послав би я!.. Та краще попасав саму Олену – млосну і […]
А що? – як раптом над рікою до тебе скрипка прилетить, але, не впізнана рукою, вона зіщулиться-і вмить у ній […]
На черешні, що зрубана й спалена давно, малий хлопчик до стовбура прихилив чоло. Якщо добре придивитися – можете уздріть на […]
Давно залишив я удома те дерево, з-за котрого мені сходило сонце. Може, ти захочеш поїхати туди. З кімнатки у вікні […]
Сумного й неминучого – я знаю – попереду багато. Називаю: страхи, хвороби, смерті, спів цикад у рідній пустці, мимовільні зради, […]