ЮРІЄВІ ДАРАГАНОВІ (II)
На Ольшанськім кладовищі в Празі,
в місці, де була могила Юрія Дарагана,
поховано якусь жінку.
Хрест валяється на стежці.
З часописів 1936 р.
Смаглявість від того вогню,
Грузинські очі, сухість вилиць,
Слова, що цокали і бились,
Продзьобуючи вихід дню.
Раз – орлій клекіт, раз – стріла,
Раз – вірна куля. І ніколи
Не змусив хам короткочолий
Схилити гордого чола.
Гірська душа зійшла в степи,
Де вітер, і козацькі чоти,
І щось, либонь, від Дон-Кіхота,
Бувало, в постаті тремтить.
Щось старовинне, щось п’янке,
Як пісня, як лицарство й слава,
Щось разом ніжне і тужаве,
Мов криця – тверде і крихке.
І от, ударив буревій
В пориві хижої нестями
Й засипав мертвими снігами
Вогонь очей і ніжність вій…
Лиш десять літ – і вже по всім.
Серця сліпі! Серця калічні!
Коротка ця хахлацька вічність,
Непевна і гірка, як дим.
02.11.1936
Related posts:
- Зі збірки “ПРОЩА” (1954)ЮРІЄВІ ДАРАГАНОВІ (I) Вас пригадало, милий Юріє, Це літо хворе і жагуче, А Ви вже там. Мене ж обдурює Життя і знову, знову […]...
- “На темних кладках сивої ріки…” На темних кладках сивої ріки Б’ють білля на світанку молодиці… І долітає крізь туман важкий Їх пісня тужна і туга, […]...
- ОСТАННІЙ ЛИСТ Ти шукала людини міцної як криця, – Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, […]...
- ДЖУЛЬЄТТА Я – вигадка чи дійсність? пуп’янок рожевий зів’ялий рано швидкоплинна мить – розливи жайворонка чи соловейка? без поруччя моє буття […]...
- ЕРОТИЧНИЙ СПОЛОХ Людмилі Трофимській Білим вінчиком магнолія накрилась, Пелюстки невинними руками Просять їх любити й не займати, І благаючи слізьми запахів плачуть. […]...
- “Отепер, як додому приїду…” Отепер, як додому приїду На якихось там кількоро днів, Порозвішують очі сусіди, Як горнята на кіллях тинів. Так немовби хто […]...
- ВЕСНЯНЕ Розцвітають кущі жасмину, Грає сонце в височині! Чи зустріну, – чи не зустріну? Чи побачу тебе, чи ні? І куди […]...
- “І далі, далі все ми йшли…” І далі, далі все ми йшли Серед туману, серед мли, І враз повіяв буревій Весною згублених надій. Збудилось щось живе […]...
- СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто […]...
- “Підганяйте, хлопці, коней…” Пісня мисливців Підганяйте, хлопці, коней, Гляньте, неба край червоний, Хмари захід заступили, Буде з вітром сніг! Підганяйте, не дрімайте На […]...
- ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
- “Сховатися од долі – не судилось…” Сховатися од долі – не судилось. Ударив грім – і зразу шкереберть пішло життя. І ось ти – все, що […]...
- ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
- “Слово, чому ти не твердая криця…” Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що […]...
- ДРУЖИНІ Не розминуся з власною любов’ю, Душею спивши музику і щем. Ти є для мене радістю і болем, Моїм вчорашнім і […]...
- ПРОТУБЕРАНС У ліжку білому страшний протуберанс І на багато миль як вибухне він кине Палких скалок що душу зранять І в […]...
- СЛАВА РАЛОВІ (До кантати Сергія Яременка) Слава ралові, слава плугові, Українським рукам хвала! Диким преріям, наче другові, Доля подвиги прирекла. Над Альбертою й Манітобою, Крізь розлогий […]...
- МІЙ ДАВНІЙ ГОЛОС Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні […]...
- ТИ ПРОБАЧ Ти пробач мені, любов, маленька дівчинко, – Я з тобою і нерівний і розкиданий. Се тому, що я боям довіку […]...
- “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
- ЗАВОЙОВНИКИ ПРЕРІЙ Пам’яті перших українських поселенців Не загарбники з дальніх імперій, Не кортези з минулих віків, – Тут пройшли завойовники прерій, Єлиняк, […]...
- Коронація Данила Щоб скріпивши свої сили, Стати дужчим в боротьбі, Князь Данило скрізь шукає Вірних спільників собі. Він звернувся і до папи. […]...
- БАЛЯДА ПРО ДЯДЬКА ГОРДІЯ Поруч з темінню став на порозі – І світла пучок веде мене в хату, Наозирці торкаючись брів мого серця Кострубатими […]...
- ДНО ТИШІ Сліпуче чорний вугіль ночі, глиб і серця шахта, природи дно – дно таємниці й неба синє лоно; лящить у вухах […]...
- “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
- НАЙВИЩА МРІЯ Сіли на лаві два куми в замрії. Нікуди нині обом поспішати. Хочуть згадати літа молодії Глянуть в майбутнє, Минуле згадати. […]...
- РОЗРИВ Як усі: дотепер не було – То нічого й не буде. …Загуло, заревло, обдало І – ударило в груди. Це […]...
- СПОГАД Віддаленість, спогад, зелена гілка, кинута рукою. І мов шовкова квітка. У спогаді тверде її стебло. А квітка – мить, до […]...
- НАСОЛОДА КОХАННЯ Жаром палає, пашить наше тіло, Чаром сіяють твої ясні очі, Сили охляли, душа оп’яніла, Вкрили нас ніжні пеленочки ночі. І […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- СВИНЯ ТА ЦУЦИК (Байка) “Рох, рох! плям, плям! Щодня я, любий брате, сита: Полови й висівок зісталось півкорита”. “Гав, гав! цяв, цяв! А я, […]...
- “Ой крикнули сірії гуси…” Ой крикнули сірії гуси В яру на ставу; Стала слава на все село Про тую вдову. Не так слава, не […]...
- ПІДЗЕМНИЙ ГРІМ Мене поміж газетних інформацій кольнула ця заміточка мала: із нетрів індіанських резервацій у кращий світ бабуся відійшла. А світ живих […]...
- ГАЛЛИ О, невмолимі скам’янілі дні! Міцна рука над людьми і богами! …Чигає там, у сірій далині, Лягає горами за нами. Ми […]...
- 6. З’ява шоста: “Діалог двох невідомих” Крик: Господи, я голий, як часник; був ще вчора краплею вологи: нині ж мій заляканий язик прирекли казати щось вагоме. […]...
- “Акації. Бджолині дзвони…” Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан. Гніздо в колоссі, мов колиска, […]...
- І СКАЗАВ БОГДАН І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: І султан, і хан, і шляхта – вороги напасливі. В українського народу […]...
- Пробудження Світає, Але я нічого не бачу. Я ще не зовсім прокинувся, А навколо безладдя. Щось треба зібрати, Щось треба зв’язати, […]...
- “Мороз ударив – листя обпалив…” Мороз ударив – листя обпалив. На травах іній заіскрився біло. Згадаю ту, яку колись любив, І усміхнуся спогадам несміло. Жар […]...
- МАРІЯ І МАРА Чи не марні марю мрії, Коли стільки вже століть Постать матері Марії Тут примарою стоїть. Ледве чутно скорбний голос: “Я […]...