СИМВОЛ
Чим далі, тим похмуріш мряки,
Тим небезпечніша дорога…
О, ніби Ніке з Самотраки,
Твоя смертельна перемога!
З одірваною головою,
Безумна і посмертно-біла,
Вона несе над полем бою
Своє сліпе й крилате тіло.
Але в руках, у тьму простертих,
В несамовитій силі руху –
Така страшна погорда смерти,
Таке сліпуче сяйво духа,
Що кам’яніє скудний розум,
Заблуканий в словесних пущах,
І шкіра терпне, і морозом
Проймає теплі жили сущих…
І ось встає із піни Понту
Над хвиль розгойданим свічадом
Співуча мрія горизонту –
Сліпуча Степова Еллада.
1937
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- “Ave Caesar, співучий серпне…” Ave Caesar, співучий серпне, Августійший владарю літ! Солодощ пізніх овочів терпне, Сяйво твоє все більш нестерпне Для майже осліпленої землі. […]...
- СИМВОЛ ВІРИ Те, що було в дитинстві щемним коханням, стало нині Олександрою, Валею, Людою, і за торсами знаних і незнаних коханок я […]...
- “Дихайте на вікна…” Дихайте на вікна, Сковані морозом, Бо загине вік наш І зав’яне розум – Дихайте на вікна, Сковані морозом. Тільки сила […]...
- Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
- “Дощі перейшли у сніги…” Дощі перейшли у сніги, Повітря запахло морозом. Поля і ліси навкруги – Немов під наркозом. Сніги у дощі перейдуть, І […]...
- “Усе – лише не це! Не ці спокійні дні…” Усе – лише не це! Не ці спокійні дні, Де всі слова у барвах однакових, Думки, мов нероздмухані вогні, Бажання […]...
- AVE, EVA! (III) III І тихо в охиті тіло тре “вертоліт”… М’ят охопили жили похотям: у чу- ді лід. Оговтала вала твого віра […]...
- “Б’ють кропом у ніздрі осінні базари…” Б’ють кропом у ніздрі осінні базари, І яблука тяжко на зиму пашать. Дні мчать у непам’ять, як темні хозари, Принишклим […]...
- БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
- 12. СТРАТОСФЕРА Є світ над нами високо такий: без бур, без туч, без хуг, без гроз, без граду, що в літній день […]...
- ХВИЛІ Б’ючи в незборні береги, Вони відхлипують, щоб знову, Набравши більшої снаги, Вдаряти в острова основу. Нехай поразка облягла Чоло бутної […]...
- МОНАХ І СМЕРТЬ Монах: Смерть – мій учитель, мій брат і мій рід, З смерти зродивсь я, до смерти – мій хід. Все, […]...
- В ЗИМОВУ НІЧ Ніч холоднюча надворі. В тиші дерева тріщать. В небі по-зимньому зорі, Мов перемерзлі, тремтять. Вийду і враз пригадаю: Був ще […]...
- “Я дуже тяжко Вами відболіла…” Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, […]...
- SEMPER IDEMI1 Против рожна перти, Против хвиль плисти, Сміло аж до смерти Хрест важкий нести! Правда против сили! Боєм против зла! Між […]...
- ПОНЯТТЯ ПОЕЗІЇ Синє, синє море, колоритне в пам’яті; Думка чиста і яскрава, гнучко бажана – Як політ орлів, що граються над морем; […]...
- В ТАРАСОВІ СОРОКОВИНИ Покинь на хвилю торг життя – а духа Скріпи у собі та зніми угору! Народе мій! Се я тобі говорю, […]...
- “Музо, ритмом ти розум…” Музо, ритмом ти розум. О Музо, реве розум… Мила, поета за те опалим. І, рівен зневірі, Уріс у сіру Дорогу, […]...
- ВІГІЛІЇ XXXII Вхід? Брама смерти? Світловий пілон? Не обрій, а суцільний – в гніздах – хрускіт. Й ледь – річище і тінь […]...
- ПЛЮЩ Кате московський, Очі розплющ! Напрям не ковзький Вимріяв Плющ. Ворог неситий Тіло здолав, – Духа не вбити Шквалом облав! Нас […]...
- “Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...
- “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
- ЖЕРТВА БІЛЯ КРИНИЦІ Стікає каменем криниця, пашить полин вітрів, сковзає по цямринні громовиця і терпне деревій років. Присядемо до тихої розмови, зітремо з […]...
- НОВИЙ РІК Роки стають відбулими, кожний опівнічно 31 грудня. Людей проймає жах, вони спішать, кожний розминається з собою, губить відображення дитини і […]...
- ДО ЗІРОЧКИ Ніхто не винен. Тільки час. Між нами довгі коридори. І вже не порятують нас Ні адвокат, ні прокурори. Час – […]...
- “Коли на березі Дніпра…” Коли на березі Дніпра Лежу вночі біля костра, – Чоло пашить, а в спину зимно, – Мене проймає безпричинно Бентежне, […]...
- ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
- БЕССМЕРТИЕ Года четыре Был я бессмертен. Года четыре Был я беспечен, Ибо не знал я о будущей смерти, Ибо не знал […]...
- “Коли ж порине ярий борвоспад…” Коли ж порине ярий борвоспад, Який клекоче під грудьми стовирно? Тобі не треба янгольських порад, Що повівають крилами сумирно. Пече […]...
- “У теплі дні збирання винограду…” У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і […]...
- СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
- “В дитинстві бачив я на кладовищі…” В дитинстві бачив я на кладовищі: З могил стовпи вставали вогняні. Вони здіймалися все вище й вище – І серце […]...
- “Весняні блакитні очі…” Весняні блакитні очі Дивляться з трави на мене: Се фіалочки кохані, Що набрав я повну жменю. Я набрав і все, […]...
- ЕПІТАФІЯ ПОЛЯГЛИМ КОНЯМ Будуть прийшлі пости по згаслій плакати бурі, вічну хвалу голосити впалим в алюрі; будуть водити туристів, де Ніке кам’яностопа проходить […]...
- “Лежимо у бур’яні на краєчку обриву…” Лежимо у бур’яні на краєчку обриву І захоплено дивимось у глибину. Відкриває струмок нам свою таїну, – Споглядаємо раків, молюсків […]...
- РІДНЕ СЛОВО Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну […]...
- “Листя акацій побите морозом…” Листя акацій побите морозом, Холодно голим скульптурам в осінньому парку, І тільки двоє на лаві у вітряній порожнечі Гріються в […]...
- РОЗУМ І ДУША Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. […]...
- ГЕЛЕНА на весільній постелі чарую прадавнім знанням старшим ніж печерні малюнки шкіра вже – шовкопряжа очі – свічада очей наші губи […]...
- ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...