Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вітри пригинають дерева…”

Вітри пригинають дерева,
І злива – немов лавина.
А тільки то справа даремна –
Поставити ліс на коліна.

Громи одгирмлять суворі,
Відблискують блискавиці,
І знову засвітять зорі,
Відбившись на листі й гілці.

Війнуть небеса просторі
На землю ясні хорали.
І стануть дерева в горі
Над тими, що в бурю впали.

Засвідчать, незламні й горді,
Що ліс повалити – годі!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)

“Вітри пригинають дерева…” - ЛУКІВ МИКОЛА