СКРИПАЛЬ

Related posts:

1. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Чернечий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
2. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Черничий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
3. “На світі все боїться часу…” “На світі все боїться часу, Та час боїться пірамід, – Казав мудрець, пізнавши Схід, – На світі все боїться часу”. […]...
4. СТРИПТИЗ Я танцюю стриптиз на арені життя, Під мелодії такт у натхнення прибою, Вже відкинула стид, щоб знайти забуття Моя гола […]...
5. СКРИПАЛЬ Маестро Сергієві Орлу Він вродивсь скрипалем. З пелюшок був таким, наче скрипка. Вигравала в ньому Краю рідного дивна струна. А […]...
6. “Він і нині скрипаль…” Він і нині скрипаль, хоч висихає мозок у кістках, коли стрічає писану, пожеристу, особливо барванину, яка жалить кожного, бо найперша […]...
7. “Осінній день у золотій печалі…” Осінній день у золотій печалі, І жовтий лист зворушує до сліз, Довкола ліс і жовтий шум беріз, І лісниківна грає […]...
8. “Деревам щось, напевно, сниться…” Деревам щось, напевно, сниться, Бо серед ночі уві сні Шумить нервово їхнє листя І трепет будить у мені. Напевно, бачать […]...
9. “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
10. “Метелик сів на квітку і завмер…” Метелик сів на квітку і завмер. Скрадаюся, аби його впіймати. Стоїть край лугу і сміється мати, Я пам’ятаю день той […]...
11. “Коли у тузі вічної розлуки…” Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, – я думаю – у точності науки яке мистецтво і натхнення […]...
12. “Із ким такого не було…” Із ким такого не було, У кого не траплялось? Кому стебло чи джерело Ріднею не здавалось? Є час такий і […]...
13. ВБИВСТВА Ножі, як стрілки годинників, досягають означених місць, і, наче звук дзвінка по хаті, розходиться по тілах біль. – Це так […]...
14. ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
15. “Небеса високі й урочисті…” Небеса високі й урочисті, Подивлюся – серце защемить. Ти в селі, а я давно у місті, – Затужи за мною […]...
16. Перебендя Перебендя старий, сліпий, Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає. А хто грає, того знають І […]...
17. Напевно, це найкраще вiдчуття Напевно, це найкраще вiдчуття, Як мовчки хтось милується тобою, Неначе обдаровує любов’ю, Нагадуючи сенс i смак життя....
18. “Ні, світе мій, вовік не розлюбить…” Ні, світе мій, вовік не розлюбить Святі поля твої, і небеса, і води. І кожен день життя – то неповторна […]...
19. “Матері залишаються з нами…” Матері залишаються з нами І тоді, коли їх нема, Коли чорна земля і дрімуча пітьма Пролягає між ними і нами. […]...
20. “Не води весняні, а музика флейти розлита…” Не води весняні, а музика флейти розлита, а музика флейти синіє у чорних лугах. І в чорних полях зеленіє, напевне, […]...
21. ВІДПУСТКА Срібляста стежка на воді, На березі – вогні. І зорі, як у неводі, У темній глибині. Сиджу собі на камені, […]...
22. “Літавиця стоїть на воді…” Літавиця стоїть на воді. Там, де стала, там – плесо, щоби кола пішли золоті, де лице її щезло. Йдуть на […]...
23. “А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ…” На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]...
24. ТИТАНІЇ Щасливий, хто не знає пізніх літ, Хто тішиться прозовими рядками, Де “Книга Рут” і “Пісня над піснями”, І дотепу гризький, […]...
25. АЛЬТЕРНАТИВА БАРИКАД На історичних перекатах в чаду чиєїсь маячні люди завжди на барикадах, знають про це чи ні. Барикади цегли – проти […]...
26. СТАРИЙ ДУРЕНЬ Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та […]...
27. ПЕРЕД ГРОЗОЮ Чорно-сизе шатро напинають вітри і, як дика орда, вже летять на Дніпро, де реве чорторий, де бунтує вода… Грає грім […]...
28. СТАРИЙ РИБАЛКА Серед моря човен без вітрила І старий рибалка на човні. І полоще чайка в сонці крила, І згубився берег вдалині. […]...
29. “За вікном голоси, голоси…” За вікном голоси, голоси – То весілля вже третій день. І, здається, на всі часи Сміху вистачить та пісень. Грає […]...
30. “Жовтий лист із клена падає…” Жовтий лист із клена падає На прижухлу мураву І нагадує, нагадує, Що не вічно я живу. Що й моє життя […]...
31. “Я визнаю життя…” Я визнаю життя: коли натхнення Спливає із душі бентежні соки, Коли у серці щире одкровення І злети поєднаються високі. І […]...
32. “Я НЕ ПРОСИВ ОСІННЬОЇ ОБНОВИ…” Я не просив осінньої обнови Як хліба нашого насущного в Отця. Вона ж явилася – чудесна і чудова – Негадано, […]...
33. БАТЬКІВЩИНА Щастя п’яне, що маємо часом – це мить, не більше… Є до крові святе, що проносим щомиті у собі; І […]...
34. НА СМЕРТЬ ВАСИЛЯ СТУСА Не перебільшуйте важливості поетів! В Америці, наприклад, хто їх знає? Малий школяр назве вам президента, зірок екрану, славних бейсболістів – […]...
35. “Буває, іноді старий…” Буває, іноді старий Не знає сам, чого зрадіє, Неначе стане молодий, І заспіває… як уміє. І стане ясно перед ним […]...
36. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Радіола в клубі грає, У танку і старі, й малі. Половина села гуляє, Половина лежить в землі. Вітер Вічний вогонь […]...
37. “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
38. “Старий готель, і незнайоме місто…” Старий готель, і незнайоме місто – Прибув і вибув, здрастуй і прощай. І проступає крізь роки імлисто, Як старовинна фреска, […]...
39. У СОФІЇВСЬКОМУ СОБОРІ В Софіївськім соборі скоморох На скрипці грає. Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу […]...
40. ВІК ДОЖИВАЮ Вік доживаю, а не знаю, хто Є та істота, що в мені гніздиться, Й кому належить диво-долото, Що “я” й […]...