“Присись мені квіткою в лузі…”

Related posts:

1. “Схилюсь над квіткою у лузі…” Схилюсь над квіткою у лузі, Води нап’юся з джерела, Із пастушками в лісосмузі Край незнайомого села Біля багаття почаклую, Зварю […]...
2. ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
3. “На маленькій планеті у великому лузі…” На маленькій планеті у великому лузі Сходить вечір на синьє, на сизе й сумне. На шовковому вальсі, на блакитному лузі […]...
4. “Червона калино, чого в лузі гнешся?..” Червона калино, чого в лузі гнешся? Чого в лузі гнешся? Чи світла не любиш, до сонця не пнешся? До сонця […]...
5. “Трава у лузі пожовтіла…” Трава у лузі пожовтіла, Завмерла річка в берегах. Стара верба осиротіла, Згубивши листя на вітрах. Стоїть вона край оболоні, І […]...
6. ГОТУЙ МЕНІ ЗБРУЮ Стрілецька пісня Готуй мені збрую, Готуй мені коня. Бо я серцем похід чую, Дівчинонько моя. Дай уста рожеві Ще поцілувати, […]...
7. “Ой, не крийся, природо, не крийся…” Ой, не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі. У туманах ти сниш… А чого […]...
8. У ЛУЗІ В усі дзвіночки Вітер дзвонив В лузі, в гаю, в просторі. Дівчина йшла, Дзвеніла вся Лугом, гаєм, простором. Вітер затих, […]...
9. “І знов мені не привезла…” І знов мені не привезла Нічого пошта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. […]...
10. У ЛУЗІ Росою поглиблена пахолодь м’яти, високий туман поснував береги, де мнуть живокіст безшелесні лошата, роздмухані в лет – з молодої снаги. […]...
11. “Чого являєшся мені у сні?..” Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому […]...
12. “Ти снишся мені – і сміється дорога…” Ти снишся мені – і сміється дорога, і сон, ніби сонях, пішов у танок. Та як тебе стримати, серця облого, […]...
13. “Мені ввижається: наш сад уже зацвів…” Мені ввижається: наш сад уже зацвів – Сад-ветеран, старезний сад артілі, – Й від меж його, немов од берегів, Пливуть […]...
14. “Дружиною мені приснились ви…” Дружиною мені приснились ви, Ми з вами ідемо, побравшися за руки, Ми з вами вдвох, любове моя вічна, Ми з […]...
15. “Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина…” Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина, і голка води, і тепла горошина. Оце нам на наше обшир’я […]...
16. “Так мені, бува, не вистачає…” Так мені, бува, не вистачає гордої тієї прямоти, що стрясає скелі глухоти і гримить у безвісті мовчання. Падають на мене […]...
17. “В мені уже народжується Бог…” В мені уже народжується Бог і напівпам’ятний, напівзабутий, немов і не в мені, а скраю смерти, куди живому зась – […]...
18. “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
19. 4. …і мама тоді мені голову лугом змила …і мама тоді мені голову лугом змила – та в ту ж ніч почалася зима – і мене не збудили, […]...
20. “Вечірньою годиною за мрією огнистою…” Вечірньою годиною за мрією огнистою Душа моя, окрилена, здіймається, летить За білою хмаринкою, хмаринкою вовнистою, Що крилами незримими прорізує блакить. […]...
21. В казематі (“Мені однаково, чи буду…”) III Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на […]...
22. “Коли визорять в небі тривожні сузір’я…” Коли визорять в небі тривожні сузір’я Тихий відблиск далеких незгасних імен, І прогляну тоді між імен і між зір я […]...
23. “Світ мені усміхається тепло….” Світ мені усміхається тепло, і розлуки немає-таки. І несуть мене прудко до тебе кораблі, поїзди, літаки. Я шукав острови невідомі, […]...
24. “Що в мені ти закохалась…” Що в мені ти закохалась, Я се знав, я сим пишався; Як же ти мені призналась, Глибоко заколихався. І побіг-злетів […]...
25. “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
26. “Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...
27. СКІНЧИЛОСЬ ЛІТО Скінчилось літо. Шелестять дощі Холодні – без веселок та без гроз, А завтра на стави і на кущі Змертвілим птахом […]...
28. ДО СТЕПУ Поведи мене, поведи мене До своїх колоскових осонь, За Паліївку та за Димине, Де гарячі шляхи, як вогонь. Розкажи мені, […]...
29. “Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку…” Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку, Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку. Не серце колотиться […]...
30. “Подай мені руку…” Подай мені руку і проведи по стежині – поміж наших смертей. Як не буде іншої ради, проведи мене через смерть […]...
31. “Покосили трави, прилягли в долині…” Покосили трави, прилягли в долині: Коники сюркочуть, потічок дзюрчить. Од хмарин у лузі кучеряві тіні, Овіває душу молода блакить. Потекли […]...
32. “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
33. N. N. (“Мені тринадцятий минало…”) Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так […]...
34. МЕНІ НЕ ЖАЛЬ Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. […]...
35. “Біль нічний в мені все множиться…” Біль нічний в мені все множиться, Тінь блукає по виду. ой, чогось мені не можеться Серед ночі у саду… Люди […]...
36. ВІТАЙ МЕНІ ТИХЕ Вітай мені, тихе, задумане море! Приходжу до тебе, як вірний до храму, Коли важка дума його чоло оре І дух […]...
37. СКАЖІТЬ МЕНІ Скажіть мені, коли хто правду знає, А я її від інших не втаю: Чому ніде сопілка так не грає, Як […]...
38. “Нащо мені женитися?..” Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, […]...
39. БУДЬ ЗАВЖДИ ПРИ МЕНІ Будь завжди при мені, Хоч лиш у мрії й сні, Коханий Краю мій, Вітчизно дорога, Як чашу гіркоти Підносить вже […]...
40. “Сеї осені ти мені двійко каштанів дала…” Сеї осені ти мені двійко каштанів дала. А тепер – сніговійниця перша, І вони на столі перед мене Лежать… Так […]...