ПЕЙЗАЖ

Related posts:

1. ЗИМОВИЙ ПЕЙЗАЖ. ІРПІНЬ Стара сосна на пригорку німує, У сизину закутавсь дальній ліс, Із білим тлом ніяк не заримує Себе гінкий червоний верболіз. […]...
2. “…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...
3. “Розквітли абрикоси, алича…” Розквітли абрикоси, алича, І вишенька в саду, немов дівча, Тонесенька, гінка у першім цвіті, Аж світиться од щастя у блакиті. […]...
4. “Ви бачили, як яблуні цвітуть…” Ви бачили, як яблуні цвітуть? А чули ви, як проростають трави? Ні, ні, я знаю: у вас плани, справи, І […]...
5. “Черемхова гілка…” Черемхова гілка, Вечірня пора. Далека сопілка На схилах Дніпра. Я гілку рукою Ледь-ледь відхилю. Я землю такою Найбільше люблю. Люблю, […]...
6. СОН Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її […]...
7. “Озер поліських дзеркала…” Озер поліських дзеркала З ромашками при березі. І тінь крила, і два весла, І хмарка біла проплива, Розтанувши у безвісті. […]...
8. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
9. ПЕЙЗАЖ Вечір охоплює далі неясні Гори окутує в сині серпанки Тони прозорі сухі і безстрасні Плинучий в сутінь спів колисанки. Над […]...
10. ПЕЙЗАЖ Еще ноябрь, а благодать уж сыплется, уж смотрит с неба. Иду и хоронюсь от света, чтоб тенью снег не утруждать. […]...
11. ПЕЙЗАЖ З ВІКНА Дивись: шумує день погожий, кипить зелена заметіль. В товстому дзбані варить рожі, аж піна бризкає звідтіль. Дуднить по шибах дощ […]...
12. СТАРОВИННИЙ ПЕЙЗАЖ Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки […]...
13. “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
14. “Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...
15. ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ Осінній вечір. Синьо-синьо. Оцей пейзаж, оці хмарини… І не збагнеш одразу, де ти. Який тут вік? Яка планета? Цього не […]...
16. “Дощик шумить…” Дощик шумить, Шепчуться віти. Хочеться жить, Жить і любити. Душу п’янить Повіви м’яти. Світ би обнять, Розцілувати. Рідне мені Все […]...
17. “Струнка, повітряно-легка…” Струнка, повітряно-легка, Немовби зіткана з блакиті, – Мені ти стрілася така В далекім світі, юнім літі. Таку тебе запам’ятав, Таку […]...
18. “Панове, не дивуйтесь…” Панове, не дивуйтесь, Що я собі така, Що мене мертве коло На грищі очерка. Також удома в мене (Спитайтеся Марка) […]...
19. МОТИВ ЛЕОНІДА КИСЕЛЬОВА Цей чоловік мені не симпатичний, А він же зла нікому не зробив, – Він взяв і дротом сад обгородив, Цей […]...
20. У березовім гаю Незаймані, цнотливо-білі Берізки юні в царстві трав. Крізь крони гаю поріділі Синіє небосхил і став. І плинуть хмарки кучеряві, І […]...
21. 05. ПІД ДАХОМ ЛІСУ Ой піду я до бору, до бору, подивлюся на сонце крізь тінь. Піднесуться дерева угору, угору, і на землю впаде […]...
22. ЛЮДИ, МАШИНИ, БДЖОЛИ Це в Ялті було. Раннє таке тепло. Випустили бджіл на Теплого Олекси. Аж раптом вдарили сніги. Гроза гуляла, кипариси била. […]...
23. НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...
24. ОСТАННЯ НІЧ Там, де кінець, там є начало. Але про це мовчить бетон; Ось яблуко на нього впало – Сумний цвинтарний бадмінтон. […]...
25. ЕЛЕГІЯ 3 РЕФРЕНОМ Коли мені легко-легко на серці, тоді я знаю, чого воно так зробилось: сьогодні з-за океану на кінчикові світанку вернулись додому […]...
26. УДОМА Попович приїжджає у село, Сусіди тихо сходяться до нього. “Ну як там, Павле, в космосі було?” Попович усміхається: “Нічого”. Він […]...
27. НІЧНІ МІНІЯТЮРИ ЛЮДИ Мій малий човен пропливає повз інші : між нами глибінь. ЗОРІ Я відкрив книгу завжди нових поезій : читаю […]...
28. “Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш…” Заплачеш по мені, кохана, о! заплачеш, Як бездиханного мене колись побачиш Промов же се словце, промов мені його Ні, ні! […]...
29. ХМАРКА По небу блакитному Хмарочка плине; Спитай її, брате, Куди вона плине? Чи так собі вільно По небу гуляє, Чи хмарочку-пару, […]...
30. Кмітливість Біжать до саду діти ясноокі, Засмаглі, балакучі, повнощокі. А сад, рясні наклонюючи віти, Немовби кличе: “Завітайте, діти”. Хлоп’я іде під […]...
31. НАВКОЛО ПЕРЕДУМОВ Воює далі, хоч давно помер, Самітній лицар в тилягах цеглястих. Як гупа серце крізь опале листя. – Єдиний змиг, – […]...
32. СВЯТИЙ ЮРІЙ Підвелися колони лісу З кучерявими капітелями. Святий Юрій у сонця шоломі Чвалає бороти змія У глибоких гірських щілинах. На низинковий […]...
33. “Хати біліше сорочок дівочих…” Хати біліше сорочок дівочих… Немає кращих мазальниць у них, Як ці наскрізь прозорі зимні ночі, Коли і місяць світиться і […]...
34. ЛЕГЕНІ О. Лишезі Іній, вже й очерети змерзли: навіть кінь – і той губами не відігріє (він був колись конем і […]...
35. СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
36. “На поклик лебедя удосвіта…” На поклик лебедя удосвіта Серед осяянних небес Підвівся ліс в рожевих одсвітах, А з ним і степ, і світ увесь. […]...
37. “Для чого ми отут – під вічним небом…” Для чого ми отут – під вічним небом? На оцій землі, невічні, – нащо ми? Горить багаття. Світиться береза, Береза […]...
38. “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
39. “До цеглини – цеглина…” До цеглини – цеглина… Крокви, варцаби та балки… Ось і дах наче бриль, А над ним яворове гілля. Відзвеніли сокири, […]...
40. “Ще день чи два – і зацвітуть сади…” Ще день чи два – і зацвітуть сади. Мій добрий батько вийде в світ розквітлий Й згадає брата, що під […]...