Листом тебе не потривожу І телеграми не пришлю. Забути хочу – і не можу, Хоч вже не знаю, чи люблю. […]

Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]

– Що є життя і що є смерть? – У Бога запитав поет. І загриміло в одповідь величне: – Ніщо […]

Обіцяте до наступної зустрічі залишатись дітьми. Обіцяйте не загинути ні на одній війні. Обіцяйте написати хоч п’ять пісень про кохання. […]

Глухо гуркоче прибій, Гори мовчать таємниче. Чайка над морем кигиче, Сумно й незатишно їй. Осінь надворі. Сльота. Пляжі безлюдні та […]

Боюсь не самоти, а суєти. Стояв і вік стоятиму на тому: Аби зійти до верховин мети – Знайди опору у […]

Сосновий ліс, сніги і тиша, Клюють калину снігурі. І тінь від тіні голубіша, І синь, і сонце угорі. Куди не […]

Посади, машини, дачі Добився поет нарешті. Та стала душа незряча, Її засліпили речі. І рветься рука писати, І страшно судьбі […]

Не моя вина. А моя біда, Що літа спливли, Як вода. Не о тій порі І не в тім саду […]

Чорніє вимокла дорога, Лежать захмарені степи. Електролінія. Стовпи. В тугих дротах гуде тривога. Дві дівчинки зі школи йдуть, Пручає вітер […]

На хвилину забіжу туди, Де стоять задумані сади. Скаже мама: “Сину, підожди…” Але вже гуркочуть поїзди. Вийду я із поля […]

В саду засніжене гілля, І світло у вікні. За садом – стежка у поля По білій цілині. І тільки віти […]

До війни він вальси грав дівчатам, На селі був перший гармоніст. І коли вернувся в сорок п’ятім, То й гармошку […]

Коли я протоптав нечувану дорогу До крихітних істот – грім прогримів: “Затям, Не варто на цей світ нагонити тривогу”. – […]

Літак піднявся у небо: З висоти дерева – як водорості. З Місяця сфотографовано Землю: Кулька, що обертається. Здавалось, він гарна […]