“Посади, машини, дачі…”

Related posts:

1. “будуєш човни поїзди машини…” будуєш човни поїзди машини які видовжують тебе на метрах кілометрах мегаметрах будуєш літаки ракети які вивищують тебе на небо стискаєш […]...
2. ЛЮДИ, МАШИНИ, БДЖОЛИ Це в Ялті було. Раннє таке тепло. Випустили бджіл на Теплого Олекси. Аж раптом вдарили сніги. Гроза гуляла, кипариси била. […]...
3. НА ДАЧІ Дружині Мені з тобою добре як ніколи. За вікнами осінній дощ шумить. І коли міг би – зупинив би мить, […]...
4. ДО АПОЛЛОНА Нема нічого важчого писати поетові, як осінь – восени! Та Аполлон накликав муз до хати, і порядкують за столом вони… […]...
5. КОЛИ РЕЧІ РОЗКРИВАЮТЬСЯ Коли речі раптом розкриваються в себе на всю свою незглибимість я заплющую очі і притискаю до тіла руки – я […]...
6. “В Іллі на дачі лиє дощ…” В Іллі на дачі лиє дощ, І троє гусеняток, Хоч так чи не так, чи як там хоч, Скубуть траву […]...
7. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
8. “Я тікав від людей…” Я тікав від людей, Щоб з деревами поговорити – Добрий спомин мене Й поза гратами не полиша. Задивлялись у воду […]...
9. “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
10. “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...
11. ЧИТАЧУ ЛАСКАВИЙ, ПИЛЬНО ЗВАЖ СІ СПРАВИ Пробач, що просто я взявся писати, Перо в звичайне чорнило вмочати; Якби наваживсь у мозок вмочити, Надлюдські мав би писання […]...
12. В СВІЧАДІ ПЛЕСА Ідуть круги від берегів, На глибінь ринуть, ринуть, Встає, то тихне гнів кругів, Зриваються, то гинуть… Від скель землі іде […]...
13. Казка про макове зерня Була собі рука, Ручиська п’ятипала. Планету всю вона Під себе підгрібала, – Як макове зерня, Терзала її, М’яла. Минали дні […]...
14. КРІЗЬ СМЕРТЬ Їм північні вітри гудуть, Їм сніги замітають путь, А вони ідуть без упину, А вони без спочину йдуть. Їм шати […]...
15. НАРОДИЧІ Жасмин цвіте, і трави косять, І сіно пахне і п’янить. І йдуть дощі, коли не просять, І з вітром колос […]...
16. НАПИС НА КНИЖЦІ А. Л. Далекий друже, Леготе Андрію, Прийміть поетові поета дар. Я часто згадую й постійно мрію Про хати Вашої гостинний […]...
17. “Страшно зустріти смерть…” Страшно зустріти смерть. Страшно – не будьмо лукаві, В славі там чи в неславі – Страшно зустріти смерть. Страшно безсило-малим […]...
18. НЕ ПРОКЛИНАЙ МЕНЕ! Не проклинай мене! Це доля, Це невмолима, а всесильна сила Разом злучила нас І розлучила, Мов два листки під осінь […]...
19. “Поезія згубила камертон…” Поезія згубила камертон. Хтось диригує ліктями й коліном. Задеренчав і тон, і обертон, і перша скрипка пахне нафталіном. Поезія згубила […]...
20. “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
21. БОЛЬШАК В дощах, у хмарах горизонт, – Усі дороги дощ розквасив. Невже залишимо свій фронт Без хліба і боєприпасів? Сидять машини […]...
22. ЛИСТ ЧИТАЧІВ ПОЕТУ Твої вірші – думок великий злиток: У них епоха і життя нове Від екскаваторів до шоколадних плиток Яскравими картинами пливе. […]...
23. НА ВИСТАВЦІ Рубльов, Мурільйо, Гойя, Тіціан… Могуті скільки, мудрості і сили! І все ж твій погляд і дівочий стан Усі шедеври їхні […]...
24. “Морози вдарили тріскучі…” Морози вдарили тріскучі, Спинились ріки у плавбі. Повиті в ніжний іній, пущі Стоять сріблясто-голубі. Вночі гудуть, вітри гримучі, Дроти ридають […]...
25. “Про море вірші не вдаються…” Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки. Перед очима чайки в’ються, А в думках – степ і колоски. […]...
26. В казематі (“Садок вишневий коло хати…”) VIII Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. […]...
27. КОЛИ СТРАШНІШЕ Батько якось гепнувся із хати А синок почав його питати: – Чи не страшно падать було, тату? – Ні. Страшніше, […]...
28. АПЛОДУЙТЕ АКТОРАМ! Аплодуйте акторам, Завжди аплодуйте акторам! Не шкодуйте долонь, Не вважайте ніколи за сором Прохопитись невлад, Не до речі, невчасно, Не […]...
29. У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
30. ГІДНА ЗМІНА Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно: – Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно, Це чому в мого Валерки зошит […]...
31. Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...
32. 19. “Ветерани, що пишуть вірші, скарги…” Ветерани, що пишуть вірші, скарги, одаліски, що поночі йдуть на лови, аноніми, що вкупі становлять черги, франкмасони, що в’ють павутини […]...
33. КАНАТОХОДЦІ Над прірвою – сумні канатоходці щоночі хилиткий долають шлях, хоч дроту, по якому йдуть вони, не видно, як, зрештою, і […]...
34. БАТЬКОВА ХАТА У вінку веселого зела Вікнами до шляху і до поля Тиха й скромна, як селянська доля, Лебедіє хата край села. […]...
35. “Вони пройшли лункою ряснотою…” Дружині Вірі Вони пройшли лункою ряснотою В моїм, як вирва, несвятім житті, Та не скрасили сліду за собою – Минальний […]...
36. Василеві Густі на 50-річчя Васильку! Нині не народ, а юрми. І торгаші потрібні, не майстри. І йдуть поети нині не у тюрми, а гірше: […]...
37. “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...
38. ПІДПИС Синочок підпис виробляє – закучерявлений, та власний. Піди-но спробуй розгадати ці незбагенні викрутаси! Ці загадкові криптограми… Вони стискаються, пружинять, неначе […]...
39. І ЗНОВУ ПРИСНИЛИСЬ МЕНІ І знову приснились мені мої ненаписані вірші, Малі потерчата з таємного світу казок, Були б вони може від інших поезій […]...
40. “Горить моє серце, його запалила…” Горить моє серце, його запалила Гарячая іскра палкого жалю. Чому ж я не плачу? Рясними сльозами Чому я страшного вогню […]...