НА ВИСТАВЦІ

Related posts:

1. НА ВИСТАВЦІ Із полотна глядиш на мене Таким безмірно сумним зором, А в ньому тиха меланхолія Змішалась з вдаваним докором. У кутиках […]...
2. ПОХВАЛА БДЖОЛАМ Золототілі, щедрі від віків, На всіх полях дбайливі трудівниці, Гірке життя невдахи блідолиці Солодять медом ваших стільників. – Який нектар! […]...
3. ЧЕРНИГІВСЬКІ СІЧОВИКИ Полеглим у бою 12 червня 1942 р. О, як довго долина гула! Німаків розметавши дотла, Край Десни, у розмай ковили, […]...
4. НА ВИСТАВЦІ ВАН ГОГА Не вірилось, що в натовпі туристів зустрінусь я на самоті з мистцем, що плесо гамору порушить камінцем сльоза зворушення – […]...
5. ДВА ХЛОПЧИКИ Два хлопчики в зелену пору року До лісу вийшли, – вікових дібров. Один із них прискалив миттю око Й прикинув […]...
6. CОНЕТ У двох катренах твориться квадрига Із повнозбройних вояків-рядків; Пульсує кров, як хвилі з лотоків, Та гін гамує непокори крига. Ще […]...
7. “Я ніхто для тебе, як Улліс…” Я ніхто для тебе, як Улліс – Пам’ятаєш – в давнім грецькім міті, Шерхлими вустами непомітно До її волосся доторкнись. […]...
8. “Іване Петровичу, дядьку Іване…” Іване Петровичу, дядьку Іване, На грудях у вас ордени й ордени. З війни не вернулось чотири сини, У серці навіки […]...
9. “О, суму, смутку, скільки суму…” О, суму, смутку, скільки суму По заході світила! Повились проліски в задуму; Кладуть на ноти тиху думу Озер ясних кадила. […]...
10. УКРАЇНА Натомилася: дні немічені у роботі без відпочинку. Прилягла і здрімнула, як дівчина, крадькома, на часинку… І привиділося: незлічені копачі йдуть […]...
11. “Гей, пристроїв я образ твій в гірлянди…” Гей, пристроїв я образ твій в гірлянди Блідих конвалій, ірисів і рожі, І враз з тоскою влив я в черти […]...
12. ЄВРОПА Зрадлива й вірна ти, ненависна й кохана, Свята й обмацана руками королів, Я знов до тебе йду шляхами Чінгісхана, Сусід, […]...
13. “Ні, ти невинна! Ти свята без плями…” Ні, ти невинна! Ти свята без плями, Ти непорочна, як роса на цвіті. Булась для мене сонцем на розсвіті І […]...
14. “Суди мене судом своїм суворим…” Суди мене судом своїм суворим, Сучаснику! – Нащадки безсторонні Простять мені і помилки й вагання, І пізній сум, і радість […]...
15. ЛАСТІВКА Я давно-давно не бачив ластівки Давно не бачив цієї простої еластичної пташки Ви подумайте – пройшли роки роки Як не […]...
16. “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
17. “Чомусь візантійським святим…” Чомусь візантійським святим Волію звірятися в тайнах, Вони якісь мовчазніші, Достойні, розумноокі, Не те, що наші Мадонни, Де часто світська […]...
18. “Є в коханні і будні, і свята…” Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За […]...
19. У ЦІМ ЛІСІ У цім лісі я була мавкою: Танцювала в шелесті вітру З шишками в косах, Малювала губи суницями, Світила очима барви […]...
20. “Я бачив, як вітер на полі гуляв…” Я бачив, як вітер на полі гуляв, Землею жбурляв і берізку схиляв. Заносив пісками ярки сіножати, Ламав на берізці розламані […]...
21. “Як ти лежала горілиць…” Як ти лежала горілиць На полонинській крутогорі, Внизу ницьма стояли зорі. На білу грудь дививсь Господь І думав, як це […]...
22. “Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі…” Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі […]...
23. “Ми живемо в межиріччі ста століть…” Ми живемо в межиріччі ста століть, Сто віків лежать за нами, наче гори. Я зірву для тебе яблуневий цвіт І […]...
24. КОРА ПЛАНЕТИ Обпалена, солона і солодка, свята у нелегкій своїй судьбі, – земної кулі чорна оболонко, доземно я вклоняюся тобі. Вклоняюся тобі […]...
25. КРИВДА Десь, може, в Африці, а може, в Україні, У затінку від пальм чи то від колосків Серед дівочих мук в […]...
26. “Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...
27. ЗВИЧАЙ Суворий, віками освячений звичай: Найближчий з родини, тамуючи відчай І сльози утерши на скорбнім обличчі, “Простіть йому, люди” повторює тричі. […]...
28. “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
29. Я я не поет, бо мої слова грубі, як поліна, і не мистець, бо мадонни німі до мене, як чужі фотографії, […]...
30. ДЖЕРЕЛО І зупинилась я. І я його впiзнала. (Вiки зiйшли… Така віків безмеж!) – Добридень, джерело, – я джерелу сказала. Це […]...
31. НЕ ВІДЦВІТАЙ, КОХАНА! Усе живе цвіте і відцвітає. Рожевий спомин яблунь опада, акація сніжисто-золотава перекипає в пару, як вода. За цвітом не встигаю […]...
32. Світло і сповідь (цикл) Галині Чубай 1 дерев’яна зозуля в старому годиннику відкує усамітнення час розчахнеться яблуня од важкої роси Ти од криниці вертатимеш […]...
33. ЗУСТРІЧ Під зиму в сорок третім, як солдати Прогнали німців з рідного села, Худенька дівчинка до нас, до хати, З країв […]...
34. СТАРИЙ ІЗ САНТА-МОНІКИ Я тут живу, Я маю дім і сад. У мене внуки, Правнуки і діти. А я от – сам, Вже […]...
35. НЕОБОРИМА ГАРМАДА (Взором древнього поета) І Іде вона, іде полуднява гармада, І згорда слухає, як стогне океан Під нею… Бог новий летить із пельки ада […]...
36. “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
37. “Тиша вечірня…” Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]...
38. ЗАПЛЕТИ КОСУ МІЦНІШ Я на страждання тебе веду – На повільне згорання. Вибухнемо на прощання – Так написано на роду. І, може, в […]...
39. ВІРШ БЕЗ ПРИСВЯТИ До цих рядків не ставлю я присвяти. Вони, по всьому, вродяться сумні. То скажуть, що пояснення давати Або ще інший […]...
40. СУЧАСНИКИ Є люди, яких не можливо ніяк уявити у віяннях років, епох чи віків… Які піднеслися над часом чолами й серцями […]...