Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]

– Повідай, вояко, не парубок – порох, Чого це ти сяєш, як сонце на шпорах? Чого веселишся, смієшся потішно? Назавтра […]

Все продається і купляється – Од президентів до повій. Немов минуле повертається В краї розтерзаних надій. Верткі пронози возвишаються На […]

Там, де зійшлись дороги, Із полину і м’яти Зводиться хрест убогий, Наче з Голгофи знятий. Всівся на ньому ворон, Пір’я […]

Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]

Місця, де зроду не бували ми, Лежать десь на краю землі. Нас літаки несуть над хмарами, Везуть за море кораблі. […]

Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]

Квіти ці, прості і непримітні, Світяться, як світлячки блакитні. Я люблю їх і просив би, мила, Як умру, щоб ти […]

Од хмарки тінь упала на долину, А на долині, схоже на людину, В німій скорботі дерево стояло І, як дитину, […]

Нема сумніших за сучасну повість: Не в моді стали гідність, честь і совість. Проноза, котрий всім і вся торгує, Сьогодні […]

Миколі Плав’юку Благословенний час вертання Птахів із вирію, коли Весна іще холодна й рання, І небеса ще не цвіли Блакитним […]

Сіріють води в темних берегах, Блукають коні в місячних лугах, І ніч така глибока і осіння, І десь далеко піють […]

У тім селі, де вулиці у кленах, У тім селі, де всі мене ще знають, Вже сіють, косять, орють вже […]

Замело, засипало, завіяло, Лиш дими снуються над селом. Від дубів з нахмуреними віями Густо віє богатирським сном. І ніде нікого, […]

Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]