ОБРІЙ

Related posts:

1. Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
2. “так спроквола надходить” так спроквола надходить найтісніша на світі ніч і заступає одним-едине моє вікно і заступає зеленими очима заступає червону потоптану траву […]...
3. Думка (“Вітре буйний, вітре буйний!..”) Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш,- Збуди його, заграй ти з ним, Спитай синє море. Воно знає, де […]...
4. “Отут я стояв молодим…” Отут я стояв молодим, Стелилися хвилі до ніг. Літа пролетіли, мов дим. І знову з далеких доріг До моря я […]...
5. “Таємна тиш вечірніх перевтілень” Таємна тиш вечірніх перевтілень, заснулі гомони когось спросоння кличуть, І вже проміння біле відлетіло на тиху втому тихого обличчя. На […]...
6. ПОНЯТТЯ ПОЕЗІЇ Синє, синє море, колоритне в пам’яті; Думка чиста і яскрава, гнучко бажана – Як політ орлів, що граються над морем; […]...
7. “Сивим журавлем за обрій батько…” …и превратились в белых журавлей. Р. Газматов Сивим журавлем за обрій батько Відлетів. Лишився сивий сум… І злетіло бід, осмут […]...
8. “Ліси мої смутні і великі…” Ліси мої смутні і великі, залишайтесь зі мною! – Я знаю, як вам невимовно страшно перед навалою ночі : я […]...
9. НА МОРІ 1 Білі чайки, білі пароплави, Сині хвилі, небо і вітри. На флагштоках гордо й величаво Синьо-білі мають прапори. Понад ними […]...
10. ДВОБІЙ Пісок і галька. Пустище суворе. Стихії шал, і – мужності урок. Споконвіків штурмує скелі море, Але ті не відступають і […]...
11. “За вікном шумить і грає море…” За вікном шумить і грає море, Корабель темніє на причалі. Небо чисте, світле і просторе, На душі – ні смутку, […]...
12. “За сонцем хмаронька пливе…” За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. […]...
13. ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
14. За сонцем хмаронька пливе За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. […]...
15. “Катеринка на вулиці грає…” Катеринка на вулиці грає, І монета упала з вікна. У людській переспіваній зграї Ти одна, ти одна, ти одна! Клапті […]...
16. “Замурували обрій хмари…” Замурували обрій хмари, І тільки зрідка де-не-де Зоря у просвітку зійде І друга їй спливе до пари. І що для […]...
17. “Суцільні хмари обрій заступили…” Суцільні хмари обрій заступили, Лягла на землю безпросвітна мла. Здається, сонце вже не має сили І годі ждати світла і […]...
18. Іван Підкова I Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю; […]...
19. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
20. Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...
21. ОСІНЬ Висне небо синє, Синє, та не те; Світе, та не гріє Сонце золоте. Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде […]...
22. Дума друга Віє вітер, повіває, Синє море грає; Золотом його з заходу Сонце заливає. Та ні золота на морі, Ні на небі […]...
23. ДВОЄ В ЧОВНІ Човен повільно пливе між лугів, Двоє в човні, і нікого довкола. Спокоєм віє від берегів, Хвиля похлюпує, млява і квола. […]...
24. ЧОВЕН Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. […]...
25. БЕЗСОННЯ Солодка дрімота, мов стомлена мати, Проводить рукою по віях моїх, А серце, що зроду не відало втіх, Товчеться – й […]...
26. “Море – підводного царства оселя…” Море – підводного царства оселя, Але на позір – синя пустеля. Небо – як море. Безмежжя туманне. Може і в […]...
27. УЖЕ ДЗВЕНЯТЬ Уже дзвенять і ніжно врунять, Шумлять березові гаї. А журавлі летять і струнять, Пливуть у вишині. Глибоке небо синє-синє. В […]...
28. ЄВА під деревом добра і зла мені так банно наче на ньому я розп’ята а я ж розп’ята на Оріона кагачах […]...
29. ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...
30. “А я плисти за обрій поривавсь…” А я плисти за обрій поривавсь до вічності, до божевілля весен… Нащо мені химера ця здалась, як човен вутлий, без […]...
31. “Синіє обрій, як стіна фортечна…” Синіє обрій, як стіна фортечна… Так що таке скінченність безконечна? За колесом ще котиться луна, за голосом – хуртечна пелена, […]...
32. “Густіша обрій, сніг синіє…” Густіша обрій, сніг синіє, вільшина німо сім’я сіє, вода тече, немов не вміє, тонкий торкаючи льодок, і чистий погляд вечоріє […]...
33. З ПІВДНЯ ТЕМНІЄ ОБРІЙ (Уривки) Тьмяно горбиться степ і повітря гусне. Десь погримує. Горбляться синьо гори під задимленим і неспокійним небом. Далеч криючи широко й […]...
34. МОТИВ СТАФФА – 1 В зміні змін минає час неспішно, Смертні всі, кому судилось жити. Тож могилам на планеті тісно, Скільки їх – несила […]...
35. СХІДНИЙ МОТИВ Як пишно квітка лотоса цвіте. Яка жагуча врода у тюльпана, Яке в ромашки серце золоте, Яка троянда горда і духмяна! […]...
36. НАД МОРЕМ Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла […]...
37. “Вітер з гаєм розмовляє…” Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не […]...
38. Перебендя Перебендя старий, сліпий, Хто його не знає? Він усюди вештається Та на кобзі грає. А хто грає, того знають І […]...
39. ЦАРІВНА ІРІС Марусі Царівна Іріс по млах походжає, Райдугу злоту на світ напинає… Кладе на хмари дрібонькі алмази, Жар-аметисти, рубіни, топази, Кожда […]...
40. МОТИВ ФРОСТА Є така звичка в людей: Радість у них чи горе – Можуть цілісінький день Сидіти й дивитися в море. У […]...